На тлі великої війни РФ проти України деякі пострадянські країни намагаються дистанціюватися від Москви. Прикладом такого відходу, кажуть фахівці, став другий за рік конфлікт між Азербайджаном і Росією. Починаючи з травня 2025 року, між Баку й Москвою почала швидко зростати напруга, яка охопила дипломатичний, інформаційний, культурний і навіть міжетнічний виміри.
Це протистояння, як зазначають експерти, не лише демонструє втрату Росією впливу на Південному Кавказі, а й може мати важливі наслідки для регіональної безпеки та зовнішньополітичних розрахунків України.
Як саме Київ може використати віддалення Баку від Москви?
Причини конфлікту
Щонайменше двоє людей загинули, ще троє опинилися у реанімації внаслідок масштабного затримання у російському Єкатеринбурзі 27 червня – загалом силовики затримали понад 50 громадян азербайджанського походження.
Спецпідрозділи ФСБ і ОМОН проводили штурми помешкань, де мешкали вихідці з Азербайджану. За словами очевидців, затримання супроводжувалися надмірною жорстокістю.
За інформацією порталу APA.az, під час облави, яку провела ФСБ, загинули брати Гусейн і Зіяддін Сафарови. Ще щонайменше трьох затриманих госпіталізували.
Голова Об’єднання судово-медичної експертизи і патологічної анатомії МОЗ Азербайджану Адалят Гасанов на пресконференції в Баку заявив, що причиною смерті Зіяддіна і Гусейна Сафарових під час поліцейського рейду в Росії стали множинні травми. Тіла Сафарових доставили до Азербайджану 30 червня літаком «Уральських авіаліній».
За словами Гасанова, 55-річний Зіяддін Сафаров помер від травматичного шоку, спричиненого множинними травмами. При огляді його тіла судмедексперти виявили крововилив у слизову оболонку обох очей, забої, переломи в області лівого плеча і ноги, садна на зовнішньому боці грудної клітки.
«При внутрішньому огляді ми виявили крововиливи на шкірному покриві голови, пошкодження тупим предметом – здавлення грудної клітки. Одне з ребер у нього було відсутнє», – цитує його слова державне агентство Azertag.
При цьому у свідоцтві про смерть Зіяддіна Сафарова, виданому російською владою, було зазначено, що чоловік помер унаслідок гострої серцево-легеневої недостатності.
Смерть його 60-річного брата, Гусейна Сафарова, як йдеться у висновку азербайджанських судмедекспертів, настала внаслідок травматичного і постгеморагічного шоку. У нього зафіксовано перелом носа, деформація грудної клітки, гематоми і синці по всьому тілу.
При розтині тіла Гусейна Сафарова, як зазначається, були виявлені великі крововиливи на внутрішній поверхні шкіри голови, внутрішньочерепний крововилив, множинні переломи ребер зі зміщенням, розриви плеври і легень, пошкодження печінки і розрив очеревини. Усі ушкодження братам Сафаровим були завдані тупими предметами, йдеться у висновку.
Генеральна прокуратура Азербайджану відкрила кримінальну справу за фактом тортур й умисного вбивства двох і більше осіб з особливою жорстокістю, скоєного «працівниками російських правоохоронних органів».
Російська влада ці висновки поки не коментувала.
Реакція Азербайджану
Офіційний Баку жорстко відреагував на події в Єкатеринбурзі. Азербайджанські посадовці засудили дії російських силовиків, викликали посла РФ для пояснень та вимагали розслідування.
У країні пройшли акції протесту під російським посольством, а в державних ЗМІ з’явилась хвиля критики на адресу Москви. Водночас влада Азербайджану почала обмежувати діяльність російських медіа, зокрема закрила офіс «Sputnik Азербайджан».
30 червня силовики провели там обшук та затримали двох осіб – головного редактора Ігоря Картавих та шеф-редактор Євгена Білоусова. Місцеве медіа Minval стверджує, що затримані були «агентами ФСБ» і нібито працювали в «Sputnik Азербайджан» під прикриттям.
Також була скасована низка культурних заходів та політичних візитів, зокрема заступника прем'єр-міністра Росії Олексія Оверчука.
Ця подія реально сколихнула всіх азербайджанцівСергій Данилов
«Це ж не тільки вбивство при обшуку і затриманні двох людей, а масове побиття, катування. Цей інцидент викликав значно більш серйозну і гостру реакцію, ніж те, як була рефлексія на збиття літака. Ця подія реально сколихнула всіх азербайджанців, і реакція органів влади теж була, ну, надзвичайно гострою. Це безпрецедентна подія і безпрецедентна відповідна реакція. Це сигнал особисто для Путіна», – розповів у коментарі Радіо Свобода заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
«Що трапилося, Путіне?»
Дипломатичний конфлікт підхопили й державні азербайджанські ЗМІ. В сюжетах на місцевому телебаченні медіа гостро і не підбираючи слів критикують Росію та дії Володимира Путіна. В одному з інформаційних ефірів державного телебачення AZTV ведучий гостро критикував самого президента РФ.
«Що трапилося, Путіне? Вас так непокоїть, що Азербайджан став сильною державою, вперше за 200 років повернув землі, відновив суверенітет та захищає інтереси, проводить принципову політику, а Алієв визнаний лідером на світовій арені? Це тебе турбує?» – розповідає ведучий.
Далі у програмі ведучий наголошує на «звичці Росії панувати над приєднаними народами».
«Розуміємо, ви звикли до панування над народами, які РФ силою приєднала до свого складу. Чи то було за часів царської Росії, чи в радянський період російський народ вважався «вищою расою». Азербайджанці, узбеки, казахи, киргизи, туркмени та інші народи завжди вважалися націями другого сорту. І хоча імперії вже немає, мислення не змінилося і продовжує існувати. Однак чи розуміють у Кремлі й сам Володимир Путін, що зараз не 1937-й, а 2025 рік? Й колишні союзні республіки вже 30 років як незалежні», – каже ведучий AZTV.
В іншому сюжеті цього ж державного телеканалу ведучий згадує війну Росії проти України.
«Сьогодні в Україні міста і села стерті з лиця землі, в Бучі вчинений геноцид. Одним словом – імперія розпалася, але принципи живуть. Та якщо кремлівські чиновники трохи краще подумають, побачать, що саме ці принципи зруйнували 70-річну імперію. Тому будьте обережні, щоб ці принципи не зруйнували й Росію, у якої в регіоні вже не залишилося друзів та союзників», – йдеться у сюжеті державного азербайджанського AZTV.
Зі слів Данилова, медійний простір Азербайджану почав усе частіше апелювати до України, відкрито називаючи Володимира Путіна агресором. Зі слів експерта, ще «пів року тому таких формулювань не було».
Ми бачимо, як змінюється риторика підконтрольних владі медійних ресурсівСергій Данилов
«Ми бачимо, як змінюється риторика підконтрольних владі медійних ресурсів, які починають чіткіше атрибутувати ситуацію. В медійному просторі значно більше згадок про допомогу, яку надавала Україна під час Першої карабаської війни ще в 1990-х роках. Обговорюється, що був блок ГУАМ – Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан – і як ці країни допомагали один одному в протистоянні з Росією. Обговорюється звірство, яке вчиняє російська армія навіть на території православної «слов’янської братньої держави», що вже тоді говорити про нас, мусульман. Мовляв, до нас Росія буде ставитися ще гірше, ніж до українців», – каже Данилов.
На думку журналіста та оглядача Радіо Свобода Вадима Дубнова, офіційний Баку навмисно утримується від відкритої конфронтації на найвищих владних рівнях. Саме тому критику Москви і Путіна особисто «перебирають» на себе блогери та державні ЗМІ.
«Я думаю, що це невипадково, що ми не чуємо заяв від високопосадовців. Чим вищий соціальний рівень, тим виваженішими стають заяви. Тобто те, що говорять блогери, що говорять телеграм-канали в Азербайджані – весь цей рівень неприйняття та запальна риторика – але нічого подібного більше не існує на рівні прессекретарів Міністерства закордонних справ. Ну, азербайджанська сторона є більш різкою, тоді як російська сторона є досить стриманою. А високопосадовці мовчать. Високопосадовці залишають відкритою можливість «королівського примирення», – розповів Дубнов в етері телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Також, на думку Дубнова, така реакція є безпрецедентною, адже раніше її не спостерігалося на «практиці чи в традиціях».
Азербайджан посилає сигнал, що хоче збільшити дистанцію від МосквиВадим Дубнов
«Я вважаю, що це досить тривалий процес, який насправді має політичний характер. Мені здається, що перебільшена реакція Азербайджану є перебільшеною не в тому сенсі, що вона не відповідає пропорціям, а в тому сенсі, що такі реакції не мають прецедентів у практиці чи традиції. Звичайно, це демонстративно. Тут Азербайджан посилає сигнал, що хоче збільшити дистанцію від Москви. Він виправляє дисбаланс, що склався за останні роки у відносинах між Азербайджаном і Росією, а рівновіддаленість від усіх центрів влади є характерною рисою всіх дипломатичних маневрів Баку», – каже Дубнов.
На користь Україні?
Загострення між Азербайджаном і Росією створює новий фронт геополітичного напруження, який не може не бути вигідним Україні. Про це свідчить і реакція азербайджанських медіа, і зміна позицій офіційного Баку.
Висловив наші співчуття Азербайджану. У нас із президентом Алієвим однакове бачення: життя та гідність кожної людини мають бути захищеніВолодимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що поговорив із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та подякував йому за підтримку України.
«Висловив наші співчуття Азербайджану у зв’язку з убивством на території Росії братів Сафарових. Впевнений, що будуть з’ясовані всі факти. І потрібна справедливість. У нас із президентом Алієвим однакове бачення: життя та гідність кожної людини мають бути захищені», – написав Зеленський.
Зі слів Сергія Данилова, Азербайджан сьогодні формує нове бачення власної ідентичності у відносинах із Росією, і це містить відкриту підтримку України.
«Ми радіємо, що в азербайджанців відкрилися очі на те, яка Росія насправді. І ми раді, що те, що ми говорили й про Росію в підтримку України, тепер говорить фактично офіційна влада чи офіційні ЗМІ. Побачимо, як пройде голосування на Генеральній асамблеї – воно восени. Але вже зараз в Азербайджані звучать голоси значно-значно відвертіше в підтримку України», – розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень.
На його думку, Київ може виграти від конфронтації Баку та Москви, адже азербайджанській владі не доведеться йти на компроміси у підтримці України.
Київ може використовувати цей конфлікт для розширення дипломатичної коаліції у форматі ГУАМ або нової регіональної ініціативи, підсилення присутності в інформаційному просторі Кавказу, активізації економічної та енергетичної співпраці з Баку та обміну досвідом у сфері безпеки й кібероборони.
- Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що затримані у Єкатеринбурзі є громадянами Росії. Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін повідомив, що взяв розслідування справи на особистий контроль.
- Проблеми у двосторонніх відносинах Росії та Азербайджану почалися після катастрофи в Казахстані у грудні минулого року пасажирського літака «Азербайджанських авіаліній», який виконував рейс із Баку до Грозного. Загинули 38 людей.
- Основною версією катастрофи називають пошкодження фюзеляжу елементами зенітної ракети у небі над Грозним. Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що Баку не вважає ушкодження лайнера навмисним, але відповідальність, за його словами, «лежить на представниках Росії». Алієв зажадав від Росії визнання провини і покарання винних.
- Президент РФ Володимир Путін вибачився за катастрофу азербайджанського літака, але відповідальності не взяв.
Форум