Конгрес Сполучених Штатів схвалив запровадження санкцій проти компаній, причетних, зокрема, й до будівництва «Північного потоку-2». В українському «Нафтогазі» це рішення привітали як таке, що зриває запуск сумнозвісного газопроводу. Втім, фахівці сумніваються, що санкційні обмеження завадять добудувати «Північний потік-2».
Чому про це говорять?
«Північний потік-2» – газопровід, який, за планом, має сполучати Росію та Німеччину через дно Балтійського моря. Його довжина становить 1200 кілометрів, а вартість – 11 мільярдів доларів.
За деякими прогнозами, разом із іншими російськими транзитними газогонами «Північний потік-2» дозволить перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй близько 3% від усього ВВП держави.
На якій він стадії?
«Північний потік-2» планували добудувати до кінця 2019 року, проте зрештою перенесли запуск на середину 2020 року. За оцінками директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, на завершення ділянки газогону, яка пролягає морським дном, потрібно близько двох місяців.
Інший експерт цього центру Максим Білявський в ефірі Радіо Свобода припустив, що повністю «Північний потік-2» буде добудований не раніше за 1 вересня наступного року.
Які позиції Німеччини, України і США?
Німеччина продовжує наполягати, що «Північний потік-2» – проєкт винятково про бізнес, а не про політику. Німецька влада також запевняє, що транзит через Україну збережеться і після запуску газопроводу.
Тим не менш, уряди України, Сполучених Штатів, Польщі і країн Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці.
Заступник міністра з розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка в листопаді 2019 року запевнив, що Київ разом із країнами-партнерами і надалі докладатиме всіх зусиль, аби заблокувати проєкт.
Ще в грудні 2018 року Європейський парламент засудив будівництво «Північного потоку-2» як політичного та небезпечного проєкту і закликав його анулювати.
Коли в США заговорили про санкції?
Ще в серпні 2018 року видання The Wall Street Journal з посиланням на свої джерела повідомило, що уряд США готує санкції проти компаній, які причетні до будівництва газопроводу.
На початку 2019-го посол США в Німеччині Річард Греннел пригрозив німецьким компаніям санкціями за участь у проєкті.
«Фірми, які підтримують спорудження «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», активно підривають безпеку України і Європи», – йшлося в його листі.
Читайте також: Росія добудовує «Північний потік-2», а Конгрес США все ніяк не ухвалить санкції проти нього
Про те, що законопроєкт щодо санкцій проти причетних компаній готовий, стало відомо ще навесні 2019-го. Однак станом на листопад голосування все ще не відбулося.
Кого торкнуться санкційні покарання?
Санкції передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті. Основними їхніми мішенями в разі ухвалення стануть компанії, які здійснюють укладання труб на дні моря, зокрема швейцарська компанія Allseas, якій належить найбільше в світі судно-трубоукладач Pioneering Spirit. Це судно завершує укладання останнього відрізка газопроводу «Північний потік-2», за яким у Німеччину надходитиме російський природний газ.
Один з ініціаторів нових санкцій, сенатор-республіканець Тед Круз заявив, що новий законопроєкт, якщо він буде затверджений, сприятиме забезпеченню енергетичної незалежності Європи і позбавить Росію мільярдів доларів доходів, які «використовуються для розпалювання російської агресії».
Держдепартамент протягом 60 днів має подати список компаній, що займаються укладанням труб. Їм дається 30 днів на згортання цих робіт. За даними «Газпрому», на завершення укладання останнього підводного відрізка газопроводу буде потрібно близько п’яти тижнів. Pioneering Spirit відіграє ключову роль у спорудженні трубопроводу.
Представник Держдепартаменту повідомив, що відповідна доповідь буде спрямована Конгресу впродовж тижня, що, за розрахунками авторів законопроєкту, дозволить запровадити санкції до завершення робіт з підводного укладання труб. Однак законопроєкт ще має бути затверджений Сенатом і підписаний президентом Трампом.
Санкції покладуть край «Північному потоку-2»?
Так, якщо вірити керівництву українського «Нафтогазу», і навряд чи – якщо спитати експертів.
Уповноважений «Нафтогазу» з роботи з органами виконавчої влади Вадим Гламаздін назвав санкції тим, що зупинить «Північний потік-2».
«Три роки тому, коли ми з (директором Центру дослідження енергетики – ред.) Олександром Харченком починали нашу боротьбу, ми якось пожартували, що найкрутіше було би дозволити росіянам витратити максимум грошей та добудувати відсотків на 90 – і потім зупинити будівництво. Хто ж знав тоді, що цей жарт виявиться пророчим», – написав він, коментуючи погодження законопроєкту.
Натомість керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій інвестиційно-консалтингової групи ICU Олександр Мартиненко не бачить підстав вважати «Північний потік-2» приреченим.
«До цього санкції не особливо працювали. І я не думаю, що ці санкції будуть якоюсь серйозною перешкодою для того, щоб щось змінилося в майбутньому. Швидше за все, транзитна угода (між Києвом і Москвою – ред.) буде укладена в будь-якому випадку, а підтримка завершення будівництва «Північного потоку-2» дуже потужна з боку головних держав Євросоюзу, тому тут ми якоїсь особливої перешкоди санкцій не бачимо», – сказав він Радіо Свобода.
Представник Центру Разумкова Володимир Омельченко також вважає, що санкції навряд чи встигнуть завадити завершенню будівництва, адже ще треба укласти перелік компаній.
«По-перше, ці санкції запроваджені дуже пізно, по-друге, європейські партнери «Газпрому» – вони будуть готові, в них є певні механізми, запобіжники, як ці санкції обійти. Ризики для України, що цей газогін буде добудований, залишається, тому я вважаю, що бити в литаври ще зарано».
Водночас запровадження санкцій проти компаній-підрядників «Північного потоку-2» відповідає інтересам американських компаній, що постачають зріджений газ, додає він.
Як на новини про санкції реагують в Україні, Росії та Європі?
У німецькому МЗС санкції США назвали «іноземним втручанням».
«Рішення щодо європейської енергетичної політики ухвалюють в Європі, а не у США. Зовнішнє втручання і екстериторіальні санкції ми принципово відкидаємо», – заявив голова відомства Гейко Маас у твітері 12 грудня.
Натомість влада України схвально відгукнулася про рішення США.
«Україна вдячна за 337 голосів на підтримку санкцій проти спорудження «Північного потоку-2». Це політичний проєкт, що підриває енергетичну безпеку Європи», – заявив Офіс президента Володимира Зеленського.
У Росії рішенням Вашингтона не здивовані, сказав журналістам заступник голови тамтешнього МЗС Олександр Грушко.
«Для нас це не є несподіванкою. Спрямованість абсолютно очевидна – отримання односторонніх переваг США у газовій сфері за рахунок утисків інтересів європейців, кінцевих споживачів», – заявив російський чиновник.
Тим часом переговори про газ тривають і можуть перетворитися на «газову війну», повідомив 10 грудня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. За його словами, українська сторона не пішла на «обнулення» взаємних претензій із російською, як того домагається Москва.
Водночас Національний банк назвав ймовірне припинення транзиту газу з Росії одним із зовнішніх ризиків для економічної стабільності України.
