9 березня чернігівці прийшли до пам'ятника Тарасові Шевченку, щоб вшанувати українського генія у день його народження. У виконанні Академічного народного хору і духового оркестру прозвучав Шевченків «Заповіт». Чернігів живе і дивиться у майбутнє. У чому секрет стійкості Історія Чернігова налічує понад 1300 років. Місто є одним із найдавніших та стратегічно найважливіших міст України. Перші згадки про поселення на території міста належать до кінця VII століття. Офіційною датою першої літописної згадки вважається 907 рік (у договорі князя Олега з Візантією), де Чернігів згадується як друге за значенням місто Київської Русі після Києва. У XI–XIII столітті Чернігів був одним із найбільших міст Європи з населенням близько 25–30 тисяч осіб. У цей час зводяться Спасо-Преображенський собор (один із найдавніших мурованих храмів Русі), Борисоглібський собор та П’ятницька церква. Якщо говорити про найдавніші храми періоду Київської Русі (XI–XIII ст.), то в Чернігові їх збереглося на цей момент 6 (шість) – попри монгольську навалу, нищення храмів в часи СРСР, бомбардування міста гітлерівськими військами під час Другої світової війни, і численні артилерійські обстріли, авіаудари та повітряні атаки російської армії по місту під час повномасштабної війни РФ проти України., яке пережило 40 днів російської блокади і інтенсивні бомбардування у 2022 році, і продовжує жити попри те, що розпочався 5-й рік повномасштабної війни?
Понад тисячу багатоквартирних житлових будинків пошкодила у Чернігові російська армія внаслідок атак із різних видів озброєння за чотири роки повномасштабної війни. Шість багатоповерхівок підлягають частковому або повному демонтажу. Понад 4 тисячі будинків пошкоджені чи зруйновані у приватному секторі міста. Такі дані Чернігівській міської ради. Однак точні цифри назвати важко, бо місто й надалі живе під постійними обстрілами, кажуть у мерії.
Російська армія п'ятий рік щодня атакує населені пункти прикордоння Чернігівщини, а також саме місто. Головним засобом російських атак на села поблизу кордону стали FPV-дрони, а сам Чернігів сили РФ атакують «шахедами», завдають і ракетні удари.
7 березня російські сили 69 разів обстріляли Чернігівську область із артилерії і атакували дронами. Через пошкодження регіон частково залишився без світла, повідомив очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус.
У ніч на 5 січня 2026 року російська армія здійснила комбінований ракетно-дроновий удар по промислових підприємствах на північно-східних околицях Чернігова.
Пошкоджень зазнали також житлові будинки й інженерні комунікації. Люди, на щастя, не постраждали.
«Є поодинокі випадки коли власники не звертаються до міської ради. Особливо складно сказати по приватному сектору, бо деякі люди своїми силами зробили ремонти або ж отримали допомогу матеріалами від благодійних фондів чи обласної адміністрації. Також власники можуть і нині перебувати закордоном і не подавати заявку в «Дію». Або ж є проблеми з документами. Якщо брати державну програму «єВідновлення» то станом на 23 лютого 2026 року за знищене житло містяни подали 829 заяв, а по пошкодженому ми маємо 3 152 заявки. Загальна ж сума нарахувань компенсації складає понад 812 мільйонів гривень за знищене та понад 176 мільйонів гривень по пошкодженому житлу», – повідомляє заступник міського голови Олександр Атрощенко.
Від початку великої війни місті та області, за повідомлення Суспільного, загалом значних руйнувань зазнали понад 13,5 тисяч об'єктів, із них 11,3 тисячі житлових будинків. Пошкоджено понад 300 соціальних об'єктів (школи, лікарні) та понад 1500 об'єктів життєзабезпечення. Під час російської блокади у 2022 році у Чернігові загинули понад 700 людей, багато зниклих безвісти, досі є неідентифіковані тіла. В Чернігівській області загинуло 684 цивільних (цифри не є остаточними, бо Росія продовжує вести проти України повномасштабну війну, щодня атакуючи і цивільне населення).
Як все почалося?
Від Чернігова до колишнього контрольно пропускного пункту «Сеньківка», що на стику кордонів України, Білорусі та Росії, близько 75 кілометрів
24 лютого 2022 року о 6:48 саме на цьому КПП камери Державної прикордонної служби зафіксували, як колони російської техніки хвилями в'їжджають в Україну. Частина з них мала за мету – окупацію Чернігова.
Жителі прикордоння виходили без зброї перепиняти колони загарбників:
Контроль над Черніговом мав стратегічне значення для російської армії, воно мало б стати своєрідним логістичним хабом, для подальшого наступу на Київ. Дорога до столиці автомобільною трасою E95 складає близько 140–150 км, зазвичай цей шлях займає не більше двох годин. Але наступні кілька місяців чернігівці були відрізані від цієї дороги. Як і від інших благ цивілізації: води, світла, газу. Це була справжня блокада.
Як містяни пережили ті страшні місяці оточення, та завдяки чому місто стоїть зараз?
Як пізніше оцінили військові експерти, на Чернігівщину та Сумщину наступали угруповання російських військ «Центр» загалом – це близько 30 тисяч військових і 10 тисяч одиниць техніки. З них близько 13-15 тисяч осіб та 5 тисяч одиниць техніки спрямували саме на чернігівський напрямок.
За різними оцінками це переважало сили оборони України та добровольців на цьому напрямку у співвідношенні більш ніж 1:10.
Такі цифри були озвучені у трисерійному документальному фільмі «Битва за Чернігів», створеному командою «Суспільне Чернігів» на основі свідчень військових, які захищали місто у лютому-березні 2022 року.
Стратегія української армії полягала у витісненні російських військ на непрохідні ділянки: болота та бездоріжжя, що паралізувало рух і виснажувало їх ресурси. Техніка, що залишалася на основних трасах, оперативно знищувалася маневреними підрозділами. Логістику противника також ускладнювало руйнування та мінування ключових переправ.
Про це в інтерв'ю The Washington Post розповів генерал-майор ЗСУ Віктор Ніколюк, який тоді керував Оперативне командування Сил оборони України «Північ» і очолював оборону Чернігова.
Щоб відтіснити армію РФ та змусити її відійти від Чернігова та покинути область знадобилося понад 37 днів.
Блокада
До початку квітня 2022 року Чернігів майже цілодобово обстрілювався російською армією із артилерії, мінометів, танків, ракетного озброєння.
Найбільше діставалось околицям, адже вони слугували своєрідним щитом, щоб не дати просунутись РФ вглиб багатоповерхової забудови та запобігти вуличним боям. Війська РФ також нищили лікарні, школи, критичну інфраструктуру та комунікації.
Чернігів. Наслідки обстрілу російською армією (фотосвідчення)
Чернігівцям тоді доводилось шукати воду та зв’язок по місту, заряджати телефони від генераторів, які тоді було обмаль. Світла не було тижнями. Їжу готували переважно у дворах, газ у комфорці з'являвся лише інколи в окремих мікрорайонах.
Найстрашнішими днями того часу чернігівці, які пережили облогу, майже одноголосно називають прицільні авіаційні бомбардування житлових кварталів і удари по скупченню людей.
Один з таких ударів російська армія спрямувала по цивільних, які стояли в черзі за хлібом вранці 16 березня.
Як довело розслідування правозахисної організації Truth Hounds «Хто крайній?», це був воєнний злочин Росії.
На той момент Чернігів був майже повністю знеструмлений, магазини стояли порожніми, хліб привозили у певні години. За даними розслідувачів, із майже 90 людей, які стояли в черзі, загинули щонайменше 15, а ще 27 – були поранені.
Відповідальний за цей удар правозахисники назвали командира 35-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (35 ОМСБр, в/ч 41659, м. Алейск) збройних сил Росії полковника Олега Куригіна.
«Шість бомб на одну вулицю»
3 березня 2022 року російська авіація атакувала вулицю Чорновола у Чернігові: літак Су-34 скинув 6 п’ятсоткілограмових бомб.
Одна з них поцілила в 14-й поверх монолітної сімнадцятиповерхівки.
Жителька Чернігова Олександра Губенко разом із чоловіком у той момент перебували якраз поверхом нижче від епіцентру вибуху:
«Наша квартира розташовувалась на 17 поверсі, але вже з перших днів повномасштабного вторгнення я з чоловіком та собакою жили у підвалі. Перебувати у квартирі було небезпечно –панорамні вікна, останній поверх. Повітряна тривога одна за однією. Чутно було вибухи. Ліфтом спускатись небезпечно, а сходами важко. А згодом почало пропадати і світло. 3 березня близько 12 дня нас пустив погрітися до себе сусід на 13 поверсі. Буквально 10 хвилин, як ми піднялися і знову повітряна тривога. Вирішили не спускатися, але тут чуємо гул літака. Тоді Ярослав (сусід - ред.) сказав, щоб ми вийшли в коридор. Хлопці вийшли перші, а я навіть не взулась і почала чомусь закривати двері. Секунда і пролунав вибух.. Це були хвилини нерозуміння і паніки, довкола все в пилюці, двері вибиті. Мій чоловік почав питати чи все з усіма добре? Наші куртки та рюкзак з документами залишився у квартирі, тому ми швиденько намагались пробратися туди і забрати його. Собака теж бігав в паніці. Ми вирішили спускатися»
Інші бомби впали на сусідню панельну дев'ятиповерхівку, аптеку та кардіодиспансер. Також зачепило багатоповерхівку на вулиці Богуна. Все докола за хвилину було розтрощене, посічене уламками, палали автомобілі, а люди кликали на допомогу:
«Я не одразу зрозуміла масштаб трагедії, бо наші вікна виходили на іншу сторону у двір. Але згодом коли вийшла на вулицю побачила апокаліпсис. Швидкі, пожежні машини, люди бігають. Це справне чудо, що з нашого будинку ніхто не загинув. Де був приліт – у тій квартирі ніхто не жив, і поруч якраз у той момент людей не було у квартирах. А от у сусідній панельці та в черзі до аптеки загинули люди»
Наступну ніч Олександра з чоловіком також провели у підвалі цього будинку, в ньому після бомбардування стало вогко і дуже холодно. Всі продукти залишились у квартирі на 17 поверсі, до якої піднятися не було можливості через обвал конструкцій. Тож волонтери допомогли перебратися в укриття однієї з приватних шкіл у місті. А 8 березня вирішили виходити з оточеного міста до батьків у Сновськ, який розташований за 70 кілометрів від Чернігова.
«Шлях був дуже небезпечний, через пішохідний міст та село Анисів, дорогу обстрілювали росіяни з різних боків і там теж гинули люди. Нам пощастило добратися до батьків, а в Чернігів ми повернулися вже після відходу росіян з області»
Дані про кількість жертв того дня змінювалися: від 47 загиблих у перші дні до 54 осіб, про які 14 січня 2023 року повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Розбіжність у звітах зумовлена тим, що атака 3 березня була масованою: російські літаки скинули бомби не лише на багатоповерхівки на Чорновола, а й на дві школи в мікрорайоні Подусівка, що збільшило загальну кількість втрат того дня для Чернігова.
50 поранених за годину
Уляна Тельнова, лікарка-хірург Чернігівської обласної лікарні. З першого дня повномасштабного вторгнення і до початку квітня 2022 року стіни закладу для неї стали домівкою.
Разом з колегами вона приймала поранених і 3 березня 2022 року:
Трусилася земля під ногами, трусилися вікна, але мене не переставали оперуватиУляна Тельнова
«Той день я пам’ятатиму все своє життя. Буквально за одну годину до нас привезли 50 поранених. В нас тоді було близько 12-15 операційний бригад – це анастезіолог, хірург, асистент. Складність мінно-вибухових травм полягає в тому, що вхідний отвір від осколка він дуже маленький, зазвичай. Але навіть осколок розміром в 1 сантиметр, коли залітає в черевну порожнину може пошкодити одночасно декілька органів і так само, майже непомітно вилетіти. На перший погляд, здається, що це просто невелика поверхнева ранка, а при ревізії черевної порожнини ми бачимо одномоментно пошкодження шлунка, печінки, кишківника. Тому ці пацієнти потребували досить масивних операцій. Трусилася земля під ногами, трусилися вікна, але мене не переставали оперувати. Вікна по можливості ми заставляли мішками із піском, забивали фанерою, щоб хоча б скло не полетіло нам в обличчя»
Події 2022 року назавжди змінили погляд на життя, змінились цінностіУляна Тельнова
Коли у місті зникло світло і вода, каже Тельнова, довелося пристосуватися до нових умов. Операційні працювали на генераторах, а коли були перебої з пальним, то лікарі оперували з налобними ліхтарями, використовували ліхтарики на телефоні.
Воду підвозили у ємностях з водоканалу, кожне відділення ставало у чергу щоб взяти 10-15 літрів. Їх треба було розподілити на санітарні потреби, прання та приготування їжі.
Коли ситуація ставала більш стабільною лікарі починали чергувати по 3 години і змінювали один одного, втім додому ніхто не йшов.
«Зв’язку у місті майже теж не було. Я родом з Тернополя, всі мої рідні там були. Пам’ятаю, коли до нас приїхали військові, які стояли біля розбомбленого автомобільного мосту я дізналася, що у них є точка де ловив один з операторів. Я написала на листочку номер батьків і так попросила передати їм повідомлення, про те що зі мною все добре і я працюю. Події 2022 року назавжди змінили погляд на життя, змінились цінності. Але це був наш свідомій вибір – бути на роботі, допомагати людям. Нинішня зима була теж важка, було багато відключень світла. Але коли наші військові стоять там у полях у страшні морози, під атаками ворога, як ми тут можемо здатися? Вони стоять за нас там, а ми тут за них. Так і тримаємось», – каже Уляна Тельнова.
Провалля на кілька поверхів і ліфт, як зім’ята картонна коробка
Внаслідок влучання у будинку на Чорновола 15-А пошкоджено було понад два десятки квартир, а замість помешкань і місць загального користування утворився колодязь на кілька поверхів.
Ліфти, після влучання мали вигляд зім’ятої картонної коробки.
За інформацією представниці міського управління ЖКГ Тетяни Корж для відбудови монолітного будинку Чорновола 15-А знадобилось близько 16 мільйонів гривень з бюджету міста:
«На початку відбудови було встановлено металоконструкції для забезпечення стійкості споруди і для безпеки проведення робіт. Демонтовано пошкоджені залізобетонні конструкції перекриття на рівні 13-16 поверхів та залізобетонні стіни 14 поверху. Далі відновили перекриття та стіни, вентиляційні канали та парапети на даху. Відновлено балконні блоки, вікна та вхідні двері у помешканнях де було влучання. А також комунікації у всьому будинку. На жаль, у міста немає ресурсів на внутрішнє оздоблення помешкань»
Що стосується панельного будинку по Чорновола 15 – два з п'яти під’їздів не підлягають відновленню, їх планують знести, але грошей на це у бюджеті міста наразі немає тому роботи в цьому напрямку не ведуться. Три інших відремонтували.
Свідомий вибір бути вдома
Чому попри близькість до російського кордону і постійні обстріли багато житлів Чернігова не хочуть нікуди виїжджати?
Олександра Губенко розповідає, навіть після відновлення у будинку залишаються проблеми. Ліфти часто ламаються, пожежна сигналізація досі не працює. Але бажання переїхати з Чернігова у неї немає.
Життя триває, бо ми просто не даємо йому зупинитисяОлександра Губенко
«Я не хочу жити десь в іншому місті чи країні. Минула зима стала черговим іспитом: у нас все на електриці, тому коли зникало світло – зникало все: і вода, і опалення. Було страшно холодно. Навіть зараз, коли я згадую події 2022 року, у мене досі тремтить голос. Що допомогло це все витримати? Моя сім’я. Чоловік, син, наш собака, батьки та друзі. Мені здається, наше місто стоїть саме тому, що в найтяжчі хвилини люди об’єднуються. Жити за кілька десятків кілометрів від кордону — це свідомий вибір кожного з нас. Поруч зі мною багато тих, хто не покидав Чернігів ні на день, навіть після масованих атак «шахедів», але ми тримаємося одне одного. Це і є секрет нашої стійкості. Якою б важкою не була ніч, зранку ти виходиш на вулицю і бачиш: люди працюють, йдуть у справах, місто відновлюється. Життя триває, бо ми просто не даємо йому зупинитися».
Російську армію відтіснили, обстріли тривають
На початку квітня 2022 року Збройні сили України звільнили Чернігівщину від російської окупації. Підрозділи ЗСУ рейдовим маршем пройшли до кордонів України.
Звільнення Чернігівщини через об'єктив кореспондентів Радіо Свобода
Російська армія повернулася на територію Росії і зосередилася на цьому напрямку на постійних обстрілах регіону.
Серед найжорстокіших ударів такі:
- 19 серпня 2023 року по центру Чернігова вдень ударив російський «Іскандер». Внаслідок ракетної атаки тоді загинули 7 людей, 214 отримали травми.
- 17 квітня 2024 року російська армія вдарила по Чернігову трьома крилатими ракетами «Іскандер».
В результаті російської атаки 18 людей загинули, 78 – отримали поранення, з них четверо дітей. Були пошкоджені 28 багатоповерхівок, навчальний заклад «Чернігівська політехніка» та недіючий готель.
За словами помічника ректора з економічних питань НУ «Чернігівська політехніка» Леоніда Ірхи, від обстрілів за весь час постраждали 10 будівель університету в різних частинах міста: навчальні корпуси та лабораторії, база відпочинку, гуртожитки та спортивно-оздоровчий комплекс. Загальна площа пошкоджених приміщень склала майже 30 тис.кв.м.
«Наприклад, у нашу спортивну залу росіяни скинули авіабомбу вагою 250 кілограм. Зруйнувалися плити перекриття, отвір у даху сягав чотири метри в діаметрі. Десятки аудиторій нагадували решето. Все здавалось нереальним, тим паче маючи лише загальне фінансування для освітнього процесу. В нас не було власних коштів на ліквідацію цих наслідків. Контактів міжнародних партнерів та донорів ще теж не було. Спершу підключилась бригада поточного ремонту, сантехніків, електриків та наші науково-педагогічні працівники, всі переодяглись у робочу одежу. А також студенти та колишні наші випускники. Фактично увесь 2022 рік ми присвятили демонтажу та розбиранню завалів. Завдяки підтримки Ніжинського державного педагогічного університету було передано обладнання для виготовлення металопластикових конструкцій. Ми створили власну лабораторію з виготовлення металопластикових конструкцій. Потім підключились міжнародні партнери та благодійники. І так частину того, що ми стигли відновити у 2023 році знову було пошкодило вибухом 17 квітня 2024 року. Бо навчальний заклад розташований за 150 метрів від місця влучання».
На щастя того дня викладачі та студенти, які перебували у момент вибуху в закладі не постраждали.
Міжнародні партнери дізнавшись про пошкодження одразу надіслали допомогу, в тому числі і будівельні матеріали. Студенти, викладачі та волонтери знову приступили до роботи, каже Леонід Ірха:
«Звісно, було дуже шкода проробленої роботи. Але ще з 2022 року ми вирішили, при відбудові ми зробимо ще краще, ніж було до. Тому ми одразу враховували енергоефективність наших рішень. Провели утеплення приміщень. На вулиці Шевченка чотири корпуси у всіх аудиторіях були чавунні радянські батареї. Не було індивідуальних теплових пунктів. Тепер у нас є сучасна система опалення, яка сама регулює тепло. Ми знаємо уже особисто представників благодійних фондів міжнародних – французів, німців, латвійців. Наприклад, агентство з фінансів Латвійської Республіки в цьому році у нас завершуються роботи на 7 млн для корпусу. «GIZ» – це Німеччина, вони надали нам 20 млн на ремонти та утеплення даху. «Expertise France» замінив всі вікна після другого обстрілу на 7 млн. Кімонікс Інтернешнл саме фонд «Партнерство за сильну Україну» працює з нами вже 4 роки і фінансує капітальні ремонти, надає будівельні матеріали. Понад 110 мільйонів було використано для відбудови та ремонтів загалом за ці 4 роки, приблизно 50 відсотків з цієї суми це саме допомога міжнародних донорів».
Чернігів потерпає від атак російських «шахедів». Так на Різдво, 25 грудня 2025 року російський дрон влучив у пятиповерховий будинок та зруйнував один із під'їздів з четвертого до другого поверху. Тоді загинуло дві людини, 10 зазнали поранень.
У 2023 році, через загрозу руйнувань внаслідок дій російської армії, ЮНЕСКО внесла 20 об'єктів культурної спадщини України, серед яких і «Історичний центр Чернігова», до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних намірів влади Росії.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Форум