Із середмістя Чернігова хочуть перенести одразу дві братські могили. В обох поховані воїни Червоної армії, які загинули в роки Другої світової війни. Серед полеглих – кілька героїв Радянського Союзу, на честь яких названі вулиці в обласному центрі. Рішення про перенесення могил підтримали відомі історики Чернігова. А ось представники обласної організації ветеранів України – проти.
Одне з поховань, яке планують перенести, розташоване в історичній частині міста – на стародавньому Дитинці. Інше – в самісінькому центрі Чернігова, у сквері імені М. Попудренка. Поряд розташовані міська рада та обласна державна адміністрація, театр та Красна площа, на якій часто проводять різноманітні масові заходи та концерти.
Питання про перенесення братських могил з центру на звичайні кладовища назріло вже давно, говорить директор обласного історичного музею імені Василя Тарновського Сергій Лаєвський: «Було декілька таких обережних спроб озвучити і раніше, але вони щоразу тонули в різноманітних розмовах: «Не на часі!» А сьогодні цей час настав».
Кілька років тому в Чернігові вже перенесли дві поодинокі могили – Миколи Попудренка та Василя Капранова. Перепоховання останків відбулося спокійно, без конфліктів. Братську могилу тоді вирішили тимчасово залишити в центрі.
В липні 2021 року питання перенесення поховання знову підняли.
«На засіданні комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища м. Чернігова члени комісії проголосували за перенесення братської могили воїнів Червоної армії зі скверу імені Попудренка. На думку членів комісії, до якої входять професійні історики, центр міста не є доречним місцем для різного роду поховань», – йдеться у повідомленні на офіційному сайті Чернігівської міської ради.
«Танці на кістках»
Могили в центрі міста раніше завжди були каменем спотикання під час проведення різноманітних масових заходів. «Танці на кістках», – так коментували, наприклад, організацію концертів у центрі міста деякі чернігівці. Люди не розуміли, як можна проводити такі заходи біля поховань?
Цю моральну проблему якраз і має вирішити перенесення братських могил на кладовище, кажуть історики.
Не місце в цих зонах могиламСергій Лаєвський
«По-перше, це середмістя, це зона відпочинку, це зона, де відбувається достатньо багато активних дій. І, як на мене, не місце в цих зонах могилам, – пояснює свою позицію історик Сергій Лаєвський. – Тим більше, що у нас є чимало місць на кладовищах, де поховані воїни, які в 1943 році вели запеклі бої як на підступах до Чернігова, так і у середмісті. До речі, чернігівці подекуди плутають те, що поховані в братській могилі на площі у сквері Попудренка, загинули в боях у місті Чернігові. Насправді – ні. Переважна більшість з них загинула значно пізніше, наприкінці вересня – на початку жовтня в боях на Дніпрі. Швидше за все, відповідно до тих даних, які представлені в особових справах, вони загинули вже на території Білорусі. Чому їх сюди везли, знову ж таки, – питання».
«Скринька Пандори»?
Ми повинні ставитися до них з повагою: і до пам'яті, і до їхніх поховань. Це місце якраз нормальне. Тут можна і гуляти, і розповідати дітям, хто тут похованийАнатолій Скуратович
Проти перенесення братських могил з центру на кладовище виступають представники Чернігівської обласної організації ветеранів України.
«Ми вважаємо, що наші діди, наші батьки, які воювали, які захищали нашу Україну від нацизму в 1941-1945-х роках – вони встановили це поховання. Тут поховані ті солдати, які захищали нашу Україну. Вони – такі ж захисники, як і сьогоднішні. І ми повинні ставитися до них з повагою: і до пам'яті, і до їхніх поховань. Я вважаю, що ось це місце якраз нормальне. Тут можна і гуляти, і розповідати дітям, хто тут похований, що вони загинули в роки війни, захищаючи нас від нацизму», – говорить голова Чернігівської обласної організації ветеранів України Анатолій Скуратович.
Почнуть перепоховання на всіх територіях нашої УкраїниАнатолій Скуратович
Представники ветеранської організації вважають, що перенесення братських могил у Чернігові розпочне аналогічний процес і в інших містах України.
«Практично в кожному селі, в кожному місті України є місця, де поховані радянські солдати, які віддали своє життя. І ми хочемо сказати, що це буде «скринька Пандори», якщо вона відкриється. Це почнуть перепоховання на всіх територіях нашої України», – пояснює Анатолій Скуратович.
Де ж місце мертвих?
Думки чернігівців щодо перенесення братських могил – різні.
«У парках не повинно бути могил, – вважає житель Чернігова Владислав Пархоменко. – Для цього є відведені місця».
«Ми думаєм, що не треба його прибирать. Це наша пам’ять, – виступає проти перенесення Катерина Романовська. – Це наше, те, що було колись, на чому ми виховані. Тому хай воно стоїть, хай люди пам’ятають про війну і про все».
«Я вважаю, що це буде гарна ідея, тому що тут, в центрі, всі відпочивають, а ці всі могили можна перенести в інше місце, щоб там дійсно можна було прийти, віддати шану загиблим воїнам», – говорить чернігівець Владислав Богданов.
«Будь-які зміни стосовно пам’яті наших дідів я не вітаю. Я б не чіпав поховання. Моя особиста думка. Я б не хотів, щоб місце поховання моїх дідів змінювали. Це ж було зроблено невипадково», – висловлює свою думку житель Чернігова Володимир Рогачев.
Невипадково та ідеологічно правильно з точки зору «піарників» доби Радянського Союзу: такі поховання воїнів у центрах міст та сіл – це один з засобів впливу на масову свідомість, говорять історики. Мета проста: постійне нагадування про війну, про важливість армії та Радянського Союзу як «захисника всіх людей».
Загалом серед аргументів тих, хто виступає проти перенесення могил, можна вирізнити два основних:
- «Це наша історія, залиште її в спокої»;
- «Ніхто на кладовища ходити вшановувати не буде».
На ці закиди історики відповідають своїми контраргументами.
«Як на мене, залишити в спокої можна, тільки перепоховавши загиблих на кладовищі. Власне кажучи, там, де мають бути поховані ті, хто помер, і ті, хто загинув, – говорить історик Сергій Лаєвський. – І ще один аргумент: «Ніхто туди не буде ходити». Але цей аргумент я адресую саме тим, хто говорить про це. Якщо вам зручно ходити сюди, то, очевидно, вам буде зручно так само ходити і на кладовище».
Хто похований?
Традиція братських могил у середмісті Чернігова з’явилась ще у 1919 році, коли місто було захоплене більшовиками, розповідають історики. Ховати полеглих у бою в центрі міста продовжили і під час Другої світової війни.
Чиї ж останки планують ексгумувати ? В могилах лежать як відомі воїни, так і невідомі солдати.
Скільки загалом людей поховано в братських могилах в центрі Чернігова, точно невідомо. Ці поховання не «одномоментні», пояснюють історики. Наприклад, в могилі біля Красної площі лежать воїни, які загинули наприкінці вересня – в середині жовтня в боях на території Білорусі, за даними істориків. Вони були вбиті, швидше за все, за Дніпром, припускає історик Сергій Лаєвський. В могилі лежать представники різних військових частин, які входили до складу Центрального фронту.
«Раз поховали, потім ще привезли з-за Дніпра. Коли буде ексгумація, ми реально і зможемо збагнути кількість», – говорить представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Крім того, можна буде ідентифікувати хоча б частину останків. Воїнів могли хоронити в повному обмундируванні, з нагородами, капсулами з прізвищами, можуть бути просто особисті речі (ложки, кружки), на яких вишкрябані імена та прізвища солдатів.
На могильних плитах обох братських поховань викарбувані десятки прізвищ. Є серед них і Герої Радянського Союзу. Щоправда, до деяких прізвищ у істориків є питання.
Дивно виглядає це поховання і напис, який сьогодні представлений на плиті, що «тут спочивають воїни, які загинули, захищаючи свободу і незалежність нашої Батьківщини»Сергій Лаєвський
«Якщо ми візьмемо персоналії, то в братській могилі в сквері імені М. Попудренка поховано декілька героїв Радянського Союзу. Їхніми іменами названі вулиці міста Чернігова. Це, наприклад, Серьожніков. Там похований і генерал-майор Фіксель – командир однієї з дивізій. При чому, як на мене, достатньо дивно виглядає це поховання і напис, який сьогодні представлений на плиті, що «тут спочивають воїни, які загинули, захищаючи свободу і незалежність нашої Батьківщини». Ну ні для кого не є секретом, що нашою Батьківщиною є Україна. Генерал-майор Фіксель в Червоній армії з 1918 року до 1922 року активно брав участь в захопленні більшовиками України, про що також є матеріали в його відповідних справах і документах. Тому тут виникає питання – що з цим робити?» – говорить Сергій Лаєвський.
Так само є питання і щодо написів на іншій братській могилі на стародавньому Дитинці.
Сьогоднішній напис свідчить, що тут поховані воїни дивізії Щорса, які «визволяли Чернігів від петлюрівців та гетьманців»Сергій Лаєвський
«Перше поховання там було здійснене наприкінці 1919 року, і були поховані воїни дивізії Щорса, які захопили наше місто, загинули тут в боях на околицях. Їх поховали просто на Дитинці, в історичному місці Чернігова, що ніколи не робили до того. І сьогоднішній напис свідчить, що тут поховані воїни дивізії Щорса, які «визволяли Чернігів від петлюрівців та гетьманців». Взагалі на сьогоднішній день цей напис викликає велику купу запитань», – розповідає Сергій Лаєвський.
Куди перепоховають полеглих?
На яке саме кладовище Чернігова перенесуть останки воїнів, ще не вирішили.
«Члени комісії остаточно не вирішили, куди саме буде перенесена братська могила. Розглядається два варіанти – міське кладовище «Яцево» та кладовище на вул. Старобілоуській», – йдеться в інформації на сайті міської ради.
Місце переносу останків солдатів також викликало чимало суперечок.
«Є пропозиція про те, щоб перенести це поховання на «Яцево» – це міське кладовище. Там є сектор учасників «Великої вітчизняної війни» (Другої світової війни – ред.). Але цей сектор в поганому стані, він не облаштований відповідно. Поряд є сектор, де поховані воїни АТО, і ось там дійсно гідний меморіал. Тому, якщо влада зробить такий гідний меморіал і для цих солдатів, тоді ще можна якось розмову вести», – говорить голова Чернігівської обласної організації ветеранів України Анатолій Скуратович.
Саме місце перепоховання може стати компромісом між прихильниками та противниками перепоховання.
До остаточної крапки ще далеко?
Рішення про перенесення братських могил на кладовища, за яке проголосували члени комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища м. Чернігова, носить здебільшого рекомендаційний характер.
Фактично це тільки початок шляху.
«Варто зазначити, що голосування комісії за перенесення братської могили зі скверу ім. Попудренка – це лише початок процесу вирішення цього питання. Адже попереду ще має бути рішення міської ради, а також рішення відповідних профільних департаментів Чернігівської ОДА», – таке роз’яснення оприлюднила Чернігівська міська рада на своєму офіційному сайті.
Обидві могили мають статус пам’ятки історії місцевого значення. А це означає, що вони перебувають під охороною держави. Не можна змінювати навіть фрагменти з того, що є об’єктом охорони, пояснюють історики. В той же час існують механізми, передбачені законодавством, які дозволяють проводити подібні перепоховання.
Для цього потрібно отримати відповідний дозвіл Міністерства культури. Як тільки його отримають – можна приступати до переносу могил на кладовище.
