Білоруській службі Радіо Свобода
Білорусь, що довго вважалася однією з найрепресивніших держав Європи, тільки закріпила цю сумну славу після жорстких репресій проти учасників масових акцій протесту, які не визнавали результати суперечливих президентських виборів 2020 року.
За даними правозахисників, щонайменше 1100 людей в країні досі перебувають за ґратами за політично мотивованими звинуваченнями, включно з понад 150-ма жінками.
22 листопада білоруська влада звільнила 31 одного політв'язня. Це жінки та чоловіки, які були затримані на території Білорусі та засуджені до різних термінів ув’язнення – від 2 до 11 років. Вік наймолодшої звільненої сьогодні українки – 18 років, найстаршому – 58 років. Серед звільнених цивільних громадян є хворі на тяжкі хвороби, зокрема на онкологію.
Колонія у Гомелі
Чимало жінок були ув'язнені у сумнозвісній виправній колонії в місті Гомель, що на південному сході Білорусі.
В інтерв'ю Білоруській службі Радіо Свобода колишні в'язні розповіли про суворі умови утримання у цьому місці несвободи.
Тепер на волі та у вигнанні вони поділилися історіями про крижані камери, гнилу їжу, «рабську працю» з пошиття уніформи та заборону навіть на найменші акти солідарності.
«Це як кошмар», – каже Галіна Дзербиш про в'язницю, куди її відправили, коли вона потрапила в немилість до авторитарного режиму Олександра Лукашенка та була засуджена до 20 років за широко розкритикованими звинуваченнями в «тероризмі».
У Гомельській колонії холодно як у ГУЛАГуШаренда-Панасюк
«Я там постійно була голодна», – додає 64-річна бухгалтерка на пенсії та незалежна спостерігачка за виборами, яку випустили на свободу за посередництвом США в результаті угоди, що забезпечила звільнення десятків політичних в’язнів у вересні.
«Вранці ми їли кашу та хліб з чаєм. Потім все залежало від удачі. Можливо, ви отримали тушковану картоплю, яку можна було їсти, лише якщо не дивитися на неї. Замість м’яса там були черв’яки»
Паліна Шаренда-Панасюк, 50-річна громадська активістка та учасниця руху «Європейська Білорусь», яка провела понад п’ять років в ув’язненні, порівняла гомельський виправний заклад із ГУЛАГом, назвавши сильний холод серйозною проблемою.
В’язні «обмотували голови вафельним рушником, щоб зігрітися власним диханням. Це був класичний трюк», – каже вона.
обмотували голови вафельним рушником, щоб зігрітися власним диханням
«Охоронці день і ніч стукали у двері кийками, кричали: «Зніми рушник!». Якщо ти загортався в туалетний папір, це не було так помітно. Так ми зігрівалися».
Наталія Дуліна, 60-річна колишня доцентка Мінського державного лінгвістичного університету, яку ув'язнили за звинуваченням у «екстремізмі» після участі в антиурядових протестах, каже, що психологічний тиск був нестерпним.
«Іноді це було схоже на божевільню, психіатричну лікарню»
Цей психологічний тиск був навмисним, за словами 30-річної блогерки та феміністичної активістки Дар'ї Афанасьєвої, яка провела понад два роки під вартою після арешту у зв'язку з протестами 2020 року.
«Такі людські почуття, як турбота, підтримка та дружба, заборонені» у в'язниці, каже вона. – «Так само, як і сестринство, щастя та любов»
З раннього ранку ти не знаєш, як впоратися зі своїм відчаєм
За словами Афанасьєвої, навіть найменший акт солідарності, як-от кип'ятіння води разом, може призвести до покарання.
«З раннього ранку ти не знаєш, як впоратися зі своїм відчаєм», – каже вона.
За словами Ольги Токарчук, 40-річної блогерки, засудженої у 2021 році до півтора року позбавлення волі за онлайн-пости, які вважалися образливими для посадовців, тюремна робота також була ще одним інструментом контролю.
«Це неоплачувана рабська праця. Ви працюєте на уряд», – розповідає колишня політична бранка.
В’язні плювали на форму та топтали її
Описуючи цю політику як «розумний крок Лукашенка», Такарчук сказала, що в’язні зрештою виготовляли форму для тих самих сил безпеки, які допомагали їх ув’язнювати.
Тим не менш, вона каже, що суворий режим мало що зробив для зменшення непокори серед ув’язнених гомельської в’язниці.
«Можна було відчути огиду та ненависть, з якими була пошита форма. В’язні плювали на неї та топтали», – каже вона.
«Я ходила до туалету, де на підлозі були калюжі сечі, а потім наступала на форму і думала: «Це та форма, на яку ти заслуговуєш».
Форум