Білорусь за крок від того, щоб трансформуватися із агресора, яким вже є в російсько-українській війні, безпосередньо на сторону збройного конфлікту, кажуть правники. Українські політики та політологи наголошують, що Кремль не припиняє спроб втягнути режим Олександра Лукашенка та Білорусь в цілому в прямі військові дії проти України, Литви або Польщі.
Зі свого боку військові аналітики та розвідка оцінюють ризики з огляду на події останніх діб. Зокрема, це масований ракетно-бомбовий удар 25 червня. Тієї ночі російські дальні бомбардувальники використали білоруський повітряний простір для запуску ракет по містах України.
Розпочавши широкомасштабну війну проти України 24 лютого, Російська Федерація для безпосереднього вторгнення на Київщину використала територію Білорусі. З того часу з території Білорусі по Україні було запущено понад 600 ракет. Такі дані містить звіт «Білоруська участь у війні в Україні: режим і народ», оприлюднений створеним правозахисними організаціями Міжнародний комітет з розслідування тортур у Білорусі.
Нещодавній масований ракетно-бомбовий удар по низці українських областей у цей звіт ще не потрапив. Уночі 25 червня росіяни відновили застосування «Іскандерів» із території Білорусі, а також вперше застосували стратегічні бомбардувальники, кажуть в українській розвідці.
За даними ГУР, літаки Ту-22М3 виконали пуски крилатих ракет Х-22. «Відпрацювали» з району неподалік білоруського Мозиря (орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України – ред.) по Київській, Чернігівській, Сумській областях.
Попередження Генерального штабу ЗСУ про загрозу подальших ракетних та авіаційних ударів з території країни-сусідки залишається актуальним.
Чисельність білоруських військових поблизу кордону складає 4-6 тисяч осіб. Також у Білорусі перебуває 1,5 тисячі особового складу російських підрозділів
При цьому ведення наступальних бойових дій самостійно білоруськими збройними силами розглядається «вкрай малоймовірним». Чисельність білоруських військових підрозділів, котрі на ротаційній основі перебувають поблизу кордонів України, назвав в інтерв’ю «РБК – Україна» представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.
«4-6 тисяч осіб. Водночас у Білорусі перебуває 1,5 тисячі особового складу російських підрозділів повітряного компонента, протиповітряної оборони, підрозділів спеціального призначення та ракетних військ», сказав він.
Раніше били з землі, тепер з повітря. Чому?
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив-Південь» Олександр Коваленко звертає увагу на те, що в останні три доби саме із повітряного простору Білорусі було завдано найбільше ракетних ударів по Україні, причому – ракетами Х-22, Х-59 радянського зразка.
«Туди російська авіація в складі Ту-22М3, Су-34 и Су-35 заходила із повітряного простору РФ», – прокоментував він Радіо Свобода:
– Останніми днями російська авіація вилітала з російських аеродромів. Повітряний простір Білорусі вони використовували як безпечний для підльоту до території України. Окупанти запускали звідти ракети й поверталася назад в повітряний простір РФ.
В лютому-березні тактика була інакшою. Російські окупанти активно користувалися аеродромами Білорусі для ударів по Україні. Цього разу Мінськ відмовив? РФ нині не бачить доцільності в такому? Чи побоюється ударів ЗСУ у відповідь? Питання актуальне й відкрите.
Окрема тема – тип ракет. Під час масованого удару 25 червня здебільшого застосовувалися радянські ракети Х-22. Вони мають не просто низьку, а катастрофічно низьку точність.
Максимальне відхилення від цілі, зафіксоване за час війни, складає 3 кілометри. В попередні місяці їх використовували по Одеській області та Одесі безпосередньо, на Миколаївщині, в Донецькій та Харківській областях тощо. За період травень-червень понад 10 ракет не влучили в ціль, ще дві російсько-радянські Х-22 через відмову паливної системи впали в море неподалік Одеси.
Військовий аналітик Олександр Коваленко припускає, що окупанти відчувають дефіцит ракетної зброї, здатної вражати об’єкти на відстані 1-1,5 тис. кілометрів. «Тієї, – каже він, – яку вони можуть запускати з території Російської Федерації»:
– Також прогнозую, що при зменшенні запасів ракет Х-22 зростатиме застосування Х-59 та інших меншої дальності.
Головне, що ми повинні усвідомити, у що вірити. Наша ППО відпрацювала алгоритми протидії всім типам російських ракет, вивчила їхні уразливості, має методи ефективної протидії на кожен тип пуску. Це та сама протиповітряна оборона України, про «ліквідацію» якої російські військові та пропагандисти відзвітували ще наприкінці лютого, вихваляючись, що «повністю контролюють українське небо».
Білорусь – держава-агресорка, як Росія?
Білорусь за крок від того, щоб у російсько-українській війні стати не тільки агресором, а й стороною збройного конфлікту. В міжнародному праві (щоправда, в різних його галузях) використовуються обидва поняття. Тотожними вони не є.
Якщо одна держава дозволяє, щоб її територію використовувала інша для здійснення акту агресії проти третьої держави, то перша є агресором нарівні з другою
«У разі якщо одна держава дозволяє, щоб її територію використовувала інша для здійснення акту агресії проти третьої держави, то перша є агресором нарівні з другою. З точки зору загального міжнародного права, Білорусь і РФ є державами-агресорами», – пояснив Радіо Свобода виконавчий директор Української асоціації міжнародного права Роман Єделєв.
Він нагадав, що «сторона збройного конфлікту» є визначенням з іншої галузі міжнародного права – міжнародного гуманітарного права.
«Між Білоруссю та Україною безпосередньо бойові дії не ведуться. Принаймні поки що. Тому станом на сьогодні немає умов для кваліфікації Білорусі як ще однієї сторони міжнародного збройного конфлікту», – сказав він.
Лукашенко між Путіним і опозицією
«Це очевидно: Лукашенко – ворог, а війська Республіки Білорусь фактично вже в стані війни з Україною». Так в ефірі Радіо НВ висловився Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь в 2010-2011 роках Роман Безсмертний:
– Тримаючи на кордоні декілька своїх батальйонних тактичних груп, Білорусь тим самим сковує дії ЗСУ. Наше командування змушено тримати на північному напрямку певні сили для відбиття потенційної загрози.
Додайте до цього, що Лукашенко – самозваний президент. Армію він використовує для утримання влади, щоб глумитися над власним народом.
Не можна порівнювати відношення до війни проти України з боку росіян та з боку білорусів. Переважна більшість білорусів виступають проти війни
Лукашенко зараз в таких умовах, що або буде виконувати команди Путіна, або його знесуть.
Інша справа – кого поставлять? Чи стане той, кого поставлять, виконувати накази? І чи будуть накази виконуватися білорусами?
Хто би що не казав, але не можна порівнювати ставлення до війни проти України з боку росіян та з боку білорусів.
Переважна більшість білорусів виступають проти війни. Пам’ятаєте як у Білорусі пішли у відставку заступник міністра оборони та заступник начальника Генштабу? Вони категорично відмовились комплектувати частини для боїв в Україні.
Ситуація складається так, що якби зараз білоруська опозиція була готовою перехопити ініціативу, вона знесла би режим Лукашенка та розпочала би будівництво демократичної держави. Опозиція Білорусі зараз має всі мотиви зробити такі кроки, врятувати честь білорусів та своєї країни.
Як реагують пересічні білоруси?
Письменник і перекладач Остап Українець звернув увагу, що білоруси в соціальних мережах нині найбільше обговорюють не «прильоти» ракет по Україні з Білорусі, а виключення з українського шкільного курсу творів білоруського автора.
«… Як у багатьох білорусів раптом вмикається національна гідність після виключення Бикова з програми зарубіжної літератури, а тоді так само стрімко вимикається після прильотів по Києву», – пише він.
Один із дописів української блогерки Тамари Горіха Зерня (письменниця Тамара Дуда – ред.) «Фейсбук» заблокував за нібито «порушення стандартів спільноти». В цьому пості, датованому 26 червня – днем масованого удару по Україні, Тамара прямо називає росіян убивцями, а білорусів, з чиєї території росіяни запускають свої ракети, – посібниками убивць.
«Всі, хто це заперечує – співучасники убивць. Українці повинні помирати мовчки, і ще бажано дякувати за бомби на свої голови?», – запитує вона.
Водночас громадяни Білорусі продовжують воювати пліч-о-пліч із громадянами України в складі ЗСУ. Сформований у березні для захисту Київщини білоруський батальйон імені Кастуся Калиновського нещодавно реорганізували в полк. Кількох бійців-білорусів нагородили відзнаками Головного управління розвідки України, повідомляє ГУР.
«Україну треба підтримати. Її перемога дає шанс і нам, а поразка зацементує статус кво на десятиліття», – впевнений білоруський волонтер Олексій Леончик.
«Але треба пам'ятати, що це робиться не в українському, а в білоруському національному інтересі. І коли від нас вимагають зупинити бомбардувальники з Мачуліщ (Мачуліщи – військовий аеродром поблизу Мінська – ред.), нагадувати, що чомусь вимоги зупиняти ракети з Херсона Київ тамтешнім жителям не виставляє», –додає він.
Політолог, історик, директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що після завершення українсько-російської війни на громадян України та Білорусі очікує непростий період: «Ми дуже багато не знаємо одне про одного, і війна лише посилює цей абсурдний стан».
В традиційному вечірньому зведенні 26 червня Володимир Зеленський закликав білоруський народ «не йти на провокацію самопроголошеного президента та Кремля». Тиждень, що розпочався, каже, буде складним.
«Вас втягують у війну. І навіть активніше, ніж це у лютому та весною. У Кремлі за вас уже все вирішили – ваші життя нічого для них не варті. Але ви не раби та не гарматне м'ясо. Ви не повинні вмирати. І ви в змозі не дати нікому вирішувати за вас, що на вас чекає далі», – наголосив президент України у зверненні російською до білорусів.
