У 2017 році Артем Ситник заявляв про ймовірно останні дні на своїй посаді, втім, досі її обіймає. Минуло три роки, але прагнення найвищого політикуму позбутися директора Національного антикорупційного бюро лише посилилися. Хто і чому хоче його звільнення протягом усіх цих років? Згадуємо про це у програмі Радіо Свобода «Коротка пам’ять»
Директора НАБУ призначають за законом на 7 років. Щоб не було тиску на незалежний орган, підстави для звільнення директора чітко прописані – їх 13.
І, здавалося б, найпростіше змінити неефективного керівника через незалежний аудит – така можливість є, але жодного разу нею не скористалися.
«Чомусь усі нехтують дати законну оцінку роботі НАБУ – а саме провести аудит. Він повинен проводитися кожен рік, але чомусь не проводиться», – розповів Артем Ситник в інтерв’ю Радіо Свобода.
У грудні 2017 року звільнити Ситника в обхід аудиту намагалися за допомогою законопроєкту від найбільших на той момент фракцій з коаліції: «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту».
Після бурхливої реакції громадськості, а головне – міжнародних партнерів, законопроєкт зник із порядку денного, наче і не було його.
«Проєкт закону, в якому давалося право Раді звільняти і призначати керівника Національного антикорупційного бюро, було бажання прийняти до кінця року (2017 року – ред.). Якщо б він був прийнятий, то точно Ситник вже не був би на своїй посаді», – прокоментував тоді ситуацію народний депутат із антикорупційного комітету, на той час, Віктор Чумак.
Коли влада змінилася…
Зміна влади мала б принести полегшення у роботі антикорупційних органів.
«При Порошенку не було антикорупційного суду, і при Порошенку ми два роки дискутували, чи потрібно його створювати чи непотрібно його створювати, і ми його створили тільки у 2019 році, хоча розмови про його створення почалися з травня 2016 року», – згадує Ситник в інтерв’ю Hromadske.
Теперішній парламент теж намагався звільнити Ситника.
Серед ініціаторів були як «Слуги народу», так і депутати «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи за життя»
«Я вважаю, що він повинен покинути посаду голови Національного антикорупційного бюро, бо це абсурд: корупціонер – директор Національного антикорупційного бюро України», – наголошував Олексій Гончаренко, депутат від «Європейської солідарності» в липні цього року.
Ситника й справді внесли до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
У вересні 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у тому, що він порушив обмеження щодо одержання подарунків, бо не вказав у декларації інформацію про відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині. Його зобов’язали сплатити штраф 3400 гривень.
Артем Ситник стверджує що платив за свій відпочинок сам. Зараз він звернувся до Європейського суду з прав людини через це рішення українського суду.
Тим не менш, адміністративне порушення і дисциплінарна відповідальність за законом не є підставою для звільнення директора НАБУ.
Директор НАБУ також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити тиск на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками». У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідь від очільника МВС була у твітері такого змісту:
«Начальник НАБУ, корупціонер з реєстру шукає привід виправдати своє неоплачене пияцтво, звинувачуючи кого завгодно, крім себе. За своє життя я звик прощати дурнів. Так легше не занурюватися в їхній бруд», – написав Арсен Аваков.
А нещодавно із різкою критикою Ситника і закликом до його звільнення виступив заступник голови Офісу президента Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ, під час подій Революції гідності опікувався питанням затримання учасників протесту. Від його заяви довелося відмежовуватися самому президенту та його команді.
А через кілька днів до журналістів просочилась інформація, що Олег Татаров виступив із цією заявою після того, як дізнався про слідчі дії щодо себе.
Роль судів та суддів
Артему Ситнику на посаді залишилося менш ніж півтора року. Чому його так хочуть звільнити в обхід закону?
Антикорупційні діячі та сам директор НАБУ висловлюють переконання, що причина цього – через початок винесення вироків, у тому числі тюремних, Вищим антикорупційним судом
Тепер, окрім народних депутатів та посадовців, НАБУ «атакують» і судді, щодо яких у бюро ведуть провадження, пояснює директор.
«Коли була справа по пану Вовку щодо незаконного збагачення, з’явилося рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за незаконне збагачення. Коли ми виграли позов у господарському суді, який стосувався «Укрнафти», а це підприємство пов’язане з одним із олігархів, після цього з’явилося рішення Конституційного суду про позбавлення нас таких повноважень», – заявив він в ефірі телеканалу ICTV.
До того ж Конституційний суд скасував статтю про незаконне збагачення, після чого закрили провадження щодо багатьох високопосадовців, скасував і положення про недостовірне декларування, та й сам Указ про призначення Артема Ситника: президент не мав повноважень за Конституцією призначати директора НАБУ, втім, правову колізію за п’ять з гаком років у парламенті не виправляли.
Скасування указу президента – не означає звільнення директора НАБУ, це пояснювали і в самому Конституційному суді, і сторонні юристи. Втім, закон про НАБУ має бути приведений у відповідність до Конституції.
Президент Володимир Зеленський запевнив послів країн G7, що Ситник залишиться на посаді директора НАБУ.
Україна не отримала транш від МВФ, вкрай важливий для бюджету, саме через так зване «знесення» антикорупційної інфраструктури, зазначив в інтерв'ю «ВВС Україна» міністр фінансів Сергій Марченко.
«Дуже важко сформувати нормальний наратив комунікації з міжнародними партнерами, бо вам ставлять прості питання: якщо ви, фактично, знесли, антикорупційну інфраструктуру, то що буде далі?» – пояснює він.
Для Міжнародного валютного фонду вкрай важливим є збереження незалежності і роботи антикорупційних структур, адже в МВФ не готові закривати дірки в бюджеті України, якщо всередині країни немає боротьби із корупційним використанням коштів держави, зазначив у коментарі Радіо Свобода ексміністр фінансів Олександр Данилюк.
