Володимир Путін, прем’єр-міністр Російської Федерації, повернувся 12 квітня з Києва до Москви, не отримавши згоди України на вступ до Митного союзу.
«Прямої відповіді на пропозицію вступити до Митного союзу Москва знову не отримала, зате Азаров нагадав про особливу думку Києва про ціну на газ», – пише урядове видання Росії «Российская газета».
«Комерсант-Україна» посилається на джерело, ознайомлене з ходом закритої частини переговорів, яке стверджує, що «Віктор Янукович задекларував таку позицію: Україна інтегрується в Євросоюз, у Митний союз не вступає, а буде дотримуватися заявленої формули «3+1».
Російська версія цієї газети, теж опираючись на свої джерела, пише про те, що Києву нібито дали зрозуміти, що «питання зниження ціни на газ може розглядатися, якщо Київ погодиться на спільне управління газовою трубою».
Офіційно прем’єр-міністр України Микола Азаров повідомив про готовність зробити наступний крок у цьому напрямку – «провести оцінку відповідних активів і знайти оптимальний формат і найбільш прийнятні умови для створення такого спільного підприємства».
А віце-спікер Держдуми Росії, президент Російського газового товариства Валерій Язєв сказав на прес-конференції в Москві 13 квітня, що говорити про зниження цін на газ для України можна тільки в разі подальшої економічної інтеграції.
«Ми йдемо на пільгові умови з ціни для Білорусі й інших споживачів – там, де у нас глибша економічна інтеграція. На мій погляд, буде тісне економічне співробітництво, єдиний економічний простір, єдина митна політика, тоді можливі переміщення з ціни на газ для України», – сказав Язєв.
Він відзначив, що наразі говорити про конкретні параметри дуже складно, оскільки триває переговорний процес і неясно, яка із сторін піде на поступки.
Україна повинна скористатися новою ситуацією на ринку газу
Між тим українські енергетичні експерти вважають, що саме зараз Україна має шанс зупинити хибну практику принесення своїх національних інтересів у жертву в обмін на дешевший російський газ, наголошують енергетичні експерти.
«Головний аргумент сьогоднішнього дня – це нові реалії сучасного європейського ринку газу. З’явилися альтернативні джерела газу, наприклад, катарський скраплений газ, який не пішов до США, а пішов до Європи. Ринок принципово змінився, а це означає, що ціну російського газу теж тепер визначає ринок, а не лише ціна на нафту», – вважає Богдан Соколовський, в минулому енергетичний радник Президента Ющенка.
Нещодавно усі європейські країни на захід від України, включаючи країни Балтії, добилися від ВАТ «Газпром» значних знижок на газ – на рівні 15%.
Це стало можливим завдяки тому, що Європа змогла диверсифікувати енергетичні джерела.
«Після того, як Росія у 2009 році перекрила газовий кран усій Європі, то країни – споживачі російського газу – взяли курс на пошук альтернативних джерел. Європа зробила ставку на скраплений газ, направила у цю справу інвестиції і побудувала термінали для прийому цього газу. Цей вагомий аргумент дав можливість європейським країнам знизити ціну російського газу. Україні теж треба терміново розпочати будівництво в Одесі терміналу для скрапленого газу», – наголошує член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Сергій Пашинський.
«Харківських угод» більше не буде?
На думку експертів, ситуація що склалася, підштовхує теперішню українську владу до усвідомлення того, що поступки Росії в обмін на дешевий газ обертаються ще більшими втратами.
Олександр Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ, припускає, що після Харківських угод теперішні обіцянки прем’єра Росії Володимира Путіна не матимуть того ефекту, як перед підписанням Харківських угод. Про це він сказав в інтерв’ю «5-му каналу».
Це, на думку Богдана Соколовського, пов’язано з тим, що «жодної реальної знижки, підписавши харківські угоди, Україна не отримала». «Ці угоди лише відтермінували частину оплати за газ. І тепер ще ніхто не знає, на яких умовах Україна це компенсуватиме з 20017 року», – каже він.
Росія послідовно й агресивно відстоює інтереси своїх корпорацій, дбаючи лише про поглиблення залежності України, і у цьому, схоже, переконалася й дуже лояльна до Москви теперішня українська влада, вважає експерт.
Можливість появи нової тональності відносин між Києвом і Москвою непрямо підтвердила і радник президента України Ганна Герман у коментарі агенції УНІАН.
«Сучасні, модерні політики залишили мову емоцій і сентиментів для акторів і режисерів і застосовують виключно риторику національного прагматизму, реалізовуючи власні національні інтереси кожної з держав», – сказала Герман.
«Прямої відповіді на пропозицію вступити до Митного союзу Москва знову не отримала, зате Азаров нагадав про особливу думку Києва про ціну на газ», – пише урядове видання Росії «Российская газета».
«Комерсант-Україна» посилається на джерело, ознайомлене з ходом закритої частини переговорів, яке стверджує, що «Віктор Янукович задекларував таку позицію: Україна інтегрується в Євросоюз, у Митний союз не вступає, а буде дотримуватися заявленої формули «3+1».
Російська версія цієї газети, теж опираючись на свої джерела, пише про те, що Києву нібито дали зрозуміти, що «питання зниження ціни на газ може розглядатися, якщо Київ погодиться на спільне управління газовою трубою».
Офіційно прем’єр-міністр України Микола Азаров повідомив про готовність зробити наступний крок у цьому напрямку – «провести оцінку відповідних активів і знайти оптимальний формат і найбільш прийнятні умови для створення такого спільного підприємства».
А віце-спікер Держдуми Росії, президент Російського газового товариства Валерій Язєв сказав на прес-конференції в Москві 13 квітня, що говорити про зниження цін на газ для України можна тільки в разі подальшої економічної інтеграції.
«Ми йдемо на пільгові умови з ціни для Білорусі й інших споживачів – там, де у нас глибша економічна інтеграція. На мій погляд, буде тісне економічне співробітництво, єдиний економічний простір, єдина митна політика, тоді можливі переміщення з ціни на газ для України», – сказав Язєв.
Він відзначив, що наразі говорити про конкретні параметри дуже складно, оскільки триває переговорний процес і неясно, яка із сторін піде на поступки.
Україна повинна скористатися новою ситуацією на ринку газу
Між тим українські енергетичні експерти вважають, що саме зараз Україна має шанс зупинити хибну практику принесення своїх національних інтересів у жертву в обмін на дешевший російський газ, наголошують енергетичні експерти.
«Головний аргумент сьогоднішнього дня – це нові реалії сучасного європейського ринку газу. З’явилися альтернативні джерела газу, наприклад, катарський скраплений газ, який не пішов до США, а пішов до Європи. Ринок принципово змінився, а це означає, що ціну російського газу теж тепер визначає ринок, а не лише ціна на нафту», – вважає Богдан Соколовський, в минулому енергетичний радник Президента Ющенка.
Нещодавно усі європейські країни на захід від України, включаючи країни Балтії, добилися від ВАТ «Газпром» значних знижок на газ – на рівні 15%.
Це стало можливим завдяки тому, що Європа змогла диверсифікувати енергетичні джерела.
«Після того, як Росія у 2009 році перекрила газовий кран усій Європі, то країни – споживачі російського газу – взяли курс на пошук альтернативних джерел. Європа зробила ставку на скраплений газ, направила у цю справу інвестиції і побудувала термінали для прийому цього газу. Цей вагомий аргумент дав можливість європейським країнам знизити ціну російського газу. Україні теж треба терміново розпочати будівництво в Одесі терміналу для скрапленого газу», – наголошує член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Сергій Пашинський.
«Харківських угод» більше не буде?
На думку експертів, ситуація що склалася, підштовхує теперішню українську владу до усвідомлення того, що поступки Росії в обмін на дешевий газ обертаються ще більшими втратами.
Олександр Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ, припускає, що після Харківських угод теперішні обіцянки прем’єра Росії Володимира Путіна не матимуть того ефекту, як перед підписанням Харківських угод. Про це він сказав в інтерв’ю «5-му каналу».
Це, на думку Богдана Соколовського, пов’язано з тим, що «жодної реальної знижки, підписавши харківські угоди, Україна не отримала». «Ці угоди лише відтермінували частину оплати за газ. І тепер ще ніхто не знає, на яких умовах Україна це компенсуватиме з 20017 року», – каже він.
Росія послідовно й агресивно відстоює інтереси своїх корпорацій, дбаючи лише про поглиблення залежності України, і у цьому, схоже, переконалася й дуже лояльна до Москви теперішня українська влада, вважає експерт.
Можливість появи нової тональності відносин між Києвом і Москвою непрямо підтвердила і радник президента України Ганна Герман у коментарі агенції УНІАН.
«Сучасні, модерні політики залишили мову емоцій і сентиментів для акторів і режисерів і застосовують виключно риторику національного прагматизму, реалізовуючи власні національні інтереси кожної з держав», – сказала Герман.
