Влада президента Сирії, спочатку Хафеза Асада, а нині його сина, Башара Асада, впродовж уже понад чотирьох десятиліть спиралася на міцну армію та всюдисущі сили безпеки. Але і в Сирії відчули вітер змін. Кількаденні сутички між опозицією та силами безпеки призвели до того, що кількість загиблих сягнула понад 150. А президент Асад під впливом демонстрацій має намір оголосити про початок ліберальних реформ.
У вівторок, 29 березня, Асад оголосив про те, що він прийняв відставку чинного уряду і має намір оголосити склад нового уряду. Очікується також, що закон про надзвичайний стан, який є чинний у країні майже 50 років, і дозволяє заарештовувати без пред’явлення звинувачень, буде скасовано.
Та більшим здивуванням для багатьох було не те, яким вразливим виявився сирійський режим, що протягом багатьох десятиліть пишався своєю ворожнечею зі США та Ізраїлем, а тим, як відреагували на можливість падіння цього режиму в США.
Друг мого друга – мій друг?
Державний секретар Гілларі Клінтон заявила під час телевізійної передачі, що США виключають можливість воєнного втручання в Сирії, а самого президента Асада вона назвала «реформатором».
«Багато конгресменів, які відвідали Сирію протягом останніх місяців, вважають, що він є реформатор. Те, що там відбувається протягом останніх кількох тижнів, викликає сильне занепокоєння. Але й існує різниця між тим, щоб бомбардувати свої власні міста за допомогою авіації та використанням поліції, яка вдалася до жорсткіших дій, ніж будь-кому з нас би хотілося», – зауважила державний секретар США.
На думку аналітиків, позиція Вашингтона виглядає узгодженою з її союзниками в регіоні – Саудівською Аравією та Ізраїлем. На думку політолога з Оклахомського університету Джошуа Ландиса, Сполучені Штати побоюються, що падіння режиму Асада може потягнути за собою падіння дружніх до США режимів у регіоні.
«З одного боку, вони б хотіли зміни режиму в Сирії. Але якби в Сирії почалася революція чи громадянська війна, вона б могла вплинути на сусідні країни, Йорданію, яка є дружньою до США, Ліван, чи поширитися навіть на Аравійській півострів, що мало б катастрофічні наслідки для США», – каже Ландис.
На думку аналітиків, нинішня стратегія Асада, яка спирається на певні поступки з одного боку та брутальні репресії з іншого, може допомогти йому пережити непевні часи. Але рано чи пізно, зміни визріють і в сирійському суспільстві.
У вівторок, 29 березня, Асад оголосив про те, що він прийняв відставку чинного уряду і має намір оголосити склад нового уряду. Очікується також, що закон про надзвичайний стан, який є чинний у країні майже 50 років, і дозволяє заарештовувати без пред’явлення звинувачень, буде скасовано.
Та більшим здивуванням для багатьох було не те, яким вразливим виявився сирійський режим, що протягом багатьох десятиліть пишався своєю ворожнечею зі США та Ізраїлем, а тим, як відреагували на можливість падіння цього режиму в США.
Друг мого друга – мій друг?
Державний секретар Гілларі Клінтон заявила під час телевізійної передачі, що США виключають можливість воєнного втручання в Сирії, а самого президента Асада вона назвала «реформатором».
«Багато конгресменів, які відвідали Сирію протягом останніх місяців, вважають, що він є реформатор. Те, що там відбувається протягом останніх кількох тижнів, викликає сильне занепокоєння. Але й існує різниця між тим, щоб бомбардувати свої власні міста за допомогою авіації та використанням поліції, яка вдалася до жорсткіших дій, ніж будь-кому з нас би хотілося», – зауважила державний секретар США.
На думку аналітиків, позиція Вашингтона виглядає узгодженою з її союзниками в регіоні – Саудівською Аравією та Ізраїлем. На думку політолога з Оклахомського університету Джошуа Ландиса, Сполучені Штати побоюються, що падіння режиму Асада може потягнути за собою падіння дружніх до США режимів у регіоні.
«З одного боку, вони б хотіли зміни режиму в Сирії. Але якби в Сирії почалася революція чи громадянська війна, вона б могла вплинути на сусідні країни, Йорданію, яка є дружньою до США, Ліван, чи поширитися навіть на Аравійській півострів, що мало б катастрофічні наслідки для США», – каже Ландис.
На думку аналітиків, нинішня стратегія Асада, яка спирається на певні поступки з одного боку та брутальні репресії з іншого, може допомогти йому пережити непевні часи. Але рано чи пізно, зміни визріють і в сирійському суспільстві.