З 18 до 27 вересня у Гаазі тривало засідання Міжнародного суду ООН за позовом України проти Росії щодо конвенції про геноцид.

Офіційний Київ стверджує, що Росія зловживає Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду для виправдання повномасштабного вторгнення. Адже, оголошуючи про так звану «спеціальну воєнну операцію» президент Росії Володимир Путін заявляв, що має на меті запобігти геноциду на сході України. Україна подала цей позов до суду в Гаазі за два дні після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Пізніше, у жовтні минулого року Росія висунула попередні заперечення щодо юрисдикції Суду та прийнятності заяви України.

До судового процесу у цій справі долучилися 32 держави, серед яких усі країни-члени ЄС, окрім Угорщини. Також долучені Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Ліхтенштейн. Усі вони, виступаючи у суді, наполягли на тому, що Міжнародний суд ООН має юрисдикцію для розгляду цієї справи. Українська делегація сподівається, що суд винесе рішення щодо юрисдикції до кінця цього року.

Слухання проходили у два раунди: Росія виступала 18 та 25 вересня, а Україна - 19 і 27 вересня. Експерти, яких цитує агентство Reuters, заявили, що рішення на користь Києва не зупинить війну, але може вплинути на майбутні репараційні виплати.

Чим закінчилося засідання Міжнародного суду ООН за позовом України проти Росії стосовно геноциду? Наскільки відрізняються справи, які розглядає Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд? Чи складно довести у суді, що Росія чинить геноцид українського населення, і чи належить до цього злочину депортація дітей до Росії?

Ці та інші актуальні питання в проєкті «Новини Приазов’я» обговорює ведучий Олександр Янковський.