Війна з Росією не закінчиться до кінця цього року або навесні 2024 року. Шлях до перемоги буде довгим та важким. Про це 15 серпня у своєму телеграм-каналі повідомила віцепрем’єр–міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. На її думку, громадяни та влада мають налаштуватися на тривалу боротьбу. За корупцію потрібно карати як за державну зраду, і припинити до кінця війни всі чвари.

Також цього тижня низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом Північноатлантичного альянсу у випадку територіальних поступок. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.

Українська сторона різко відреагувала на цю заяву. У МЗС України назвали такі розмови «абсолютно неприйнятними», а секретар РНБО Олексій Данілов назвав заяву «дивним вкидом». У НАТО також відреагували на заяву свого посадовця і назвали її «помилкою». А сам Єнссен уточнив, що його заява «була частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні». Він зазначив, що не повинен був так говорити, і «це була помилка».

Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції на саміті НАТО у липні цього року заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.

Що означає заява Ірини Верещук про тривалу війну з Росією, і чому риторика влади з цього приводу дедалі більше змінюється? Як тривалі бойові дії можуть змінити Україну і окуповані території? Чому Захід зволікає з військовою допомогою Збройним силам, і чи боїться розпаду Росії?

Ці та інші актуальні питання в проєкті «Новини Приазов’я» обговорює ведучий Олександр Янковський.