Протести в Казахстані розпочалися 2 січня в місті нафтовиків Жанаозені – після різкого підвищення вартості зрідженого газу, яким у регіоні заправляють більшість автомобілів. У Жанаозені, за словами місцевих активістів, на площі вранці 4 січня було близько двох тисяч протестувальників.
Люди вночі по черзі виступали на мітингу, під час якого казали, що «несправедливо, що люди змушені вимагати доступності газу в багатій на вуглеводні країні».
Учасників акцій протесту в Актау та Жанаозені підтримали в інших містах Казахстану. Близько 20 людей були затримані в Алмати. В Астані затримали трьох учасників протесту, понад 10 людей – у Шимкенті. Акції протесту відбулися також в Актобе, Уральську та кількох інших містах.
Токаєв заявив про зниження ціни на газ, яка спровокувала протести
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся 4 січня до учасників протестів, які почалися з Манґистауської області.
Як заявив президент Казахстану у своєму твітері, уряд вирішив знизити ціну на зріджений газ у Манґистауської області до 50 тенге за літр.
«Звертаюся з проханням до демонстрантів не слідувати закликам деструктивних осіб, зацікавлених у підриві стабільності та єдності нашого суспільства», – написав Токаєв, не уточнюючи, кого саме має на увазі.
Він додав, що інші соціально-економічні вимоги влада розглядатиме «окремо», зокрема, під час завтрашньої наради в Нур-Султані.
У Казахстані уряд пішов у відставку на тлі протестів
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду, повідомив офіційний сайт глави держави. Тимчасово виконувати обовʼязки премʼєр-міністра буде Аліхан Смаїлов, перший заступник голови уряду.
Члени уряду продовжать виконання своїх обовʼязків до затвердження нового складу уряду.
Перед оголошенням про відставку уряду президент Токаєв запровадив надзвичайний стан і оголосив комендантську годину в Алмати (це колишня столиця і найбільше місто Казахстану) та Мангістауській області, де розпочалися протести.
«Попри попередження місцевих виконавчих органів та прокуратури, громадяни піддалися на провокаційні заклики та стали вчиняти протиправні дії, створюючи загрозу спокою та безпеці населення», – йдеться у заяві пресслужби МВС Казахстану. Зазначається, що «окремі групи громадян перекривали дороги, блокували рух транспорту».
Як заявляють у МВС, у містах Алмати, Шимкенті та Таразі зафіксовані спроби «нападу на будівлі акіматів (адміністрацій – ред.)», «було вибито скло, двері та завдано іншої матеріальної шкоди». У поліції відзначають також випадки використання в натовпі «каміння, палиць, газових, перцевих балонів та пляшок із запалювальною сумішшю».
«Унаслідок протиправних дій завдано тілесних ушкоджень 95 співробітникам органів внутрішніх справ. Пошкоджено 37 службових автомашин», - заявили в МВС.
Про кількість постраждалих серед демонстрантів влада не повідомила. Спостерігачі кажуть, що заявлена поліцією кількість затриманих є заниженою. Лише у столиці під час акції протесту біля торгових будинків «Артем» та «Шапагат» загін спецпризначенців затримав близько сотні людей, хапаючи також випадкових перехожих. Протестувальники тут вигукували гасла з вимогою відставки уряду. В Алмати в ніч проти середи пройшли масові акції на площі біля спорткомплексу «Алмати Арена» та на площі Республіки.
«За 13 фактами застосування насильства щодо представників влади, хуліганства, нападу на будівлі державних органів розпочато досудове розслідування», – заявили у МВС Казахстану.
Голова фонду «Ліберті» Галим Агелеулов в інтерв'ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», наголосив, що за різким підвищенням цін на газ стоять інтереси правлячих еліт Казахстану, насамперед сім’ї першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Проте змучені дворічною «ковідною» економічною кризою споживачі не можуть і не хочуть платити за газ більше (у Казахстані він використовується не лише для опалення, а й у автомобілях). Побачивши, що влада їх не чує, вони масово вийшли на вулиці: спочатку на заході Казахстану, де йде основний видобуток, а потім і в інших регіонах.
«Народ у Казахстані втомився від авторитарного правління, яке не зважає на громадянське суспільство, не дає саме громадянам країни реалізувати своє право на управління країною. Воно просто придушує громадянські ініціативи, – пояснює Галим Агелеулов. – Тому що нинішній владі не потрібна громадянська нація. Їм потрібні залежні піддані, які просто працюють у їхніх нафтових компаніях та обслуговують еліту».
«Насправді ж нинішня влада чудово може знизити ціни на газ, тому що все в її руках. Контроль за нафтою і газом у Казахстані належить сім’ї Нурсултана Назарбаєва: це чоловік його середньої дочки Тимур Кулібаєв, це ймовірний чоловік старшої дочки Назарбаєва Даріги Кайрат Шаріпбаєв», – наголошує політолог.
Агелеулов припускає, що зростання цін на газ для споживачів у Казахстані, ймовірно, відбулося через те, що компанії, які контролюють Шаріпбаєв і Кулібаєв, продають за готівку газ, що видобувається в Казахстані, на Оренбурзький газопереробний завод у Росії. Він наголошує, що з продажу цього газу не сплачуються податки у Казахстані.
«Сума становить близько $750-850 мільйонів, про це говорив онук президента Назарбаєва. Відповідно, всі ці відкати йдуть за рахунок зниження надходжень до бюджету Казахстану, які він мав отримувати за рахунок продажу казахстанського газу», – зазначає експерт.
Політолог окремо підкреслює, що нинішній протест у Казахстані не має явного лідера, і каже, що у багатьох містах протестувальники виступають колективно. Їхні настрої ніхто не підігріває «ззовні», як це намагається зобразити Токаєв та інші представники влади.
«Активних лідерів одразу ж затримали, як це сталося в Атирау з Максом Бокаєвим, який має підтримку. Але у Жанаозені немає явного лідера, там люди виступають колективно і не висувають когось у лідери, бо знають, що будуть репресії. Звичайно, за тридцять років прошарок публічних лідерів громадянського суспільства в Казахстані активно знищувався владою: я маю на увазі людей, які публічно виступають за політичні реформи, за демократизацію», – каже Галим Агелеулов.
Українців закликали утриматися від поїздок до Казахстану через надзвичайний стан
Громадян України в період з 5 до 19 січня 2022 року просять утриматися від поїздок до Казахстану через запровадження там надзвичайного стану, повідомляє посольство України в Казахстані.
«У зв’язку з введенням з 05 січня по 19 січня 2022 року надзвичайного стану в м. Алмати, Алматинській та Мангістауській областях рекомендуємо утриматися від прибуття до Казахстану, а громадянам, які перебувають на території Казахстану, утриматися від відвідування місць масового скупчення людей на період надзвичайного стану в країні», – йдеться в повідомленні.
У разі необхідності громадяни можуть звернутися до посольства України в Казахстані на гарячу лінію +7(705)7556610.
Казахстан: протестувальники в Алмати захопили мерію, у будівлі пожежа
Тисячі протестувальників удень 5 січня прорвали кордони поліції на площі Республіки в найбільшому місті Казахстану, колишній столиці Алмати. Демонстранти озброїлися гумовими кийками, щитами та розпочали штурм будівлі акімату (мерії) міста, повідомляє Радіо Азаттик, казахська служба Радіо Свобода.
Невдовзі протестувальники захопили акімат. Чи залишалися всередині співробітники – неясно.
У будівлі вибиті вікна та двері, вона горить.
Частина протестувальників спробувала прорватися до розташованої поруч будівлі, де до перенесення столиці з Алмати була резиденція президента. Кореспондент Радіо Азаттик передає, що з будівлі виходить дим.
Також є повідомлення про пожежу в одному з бізнес-центрів, де розташований офіс владної партії «Нур Отан».
Казахстан: президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану в столиці країни
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив режим надзвичайного стану у столиці країни, місті Нур-Султан. Дія такого режиму розпочинається з 16-ї години 5 січня до 19 січня 2022 року. Такі ж терміни раніше були визначені для режиму надзвичайного стану у місті Алмати, Мангістауській та Алматинській областях.
На період режиму в столиці запроваджується комендатура. Комендантом міста Нур-Султан призначений начальник департаменту поліції столиці Єржан Саденов.
Режим надзвичайного стану обмежує у правах громадян та дає широкі повноваження коменданту. Цей комендант може встановлювати обмеження на свободу пересування, влаштовувати перевірки документів та особистий огляд, обмежити вʼїзд до міста та виїзд із нього.
Також режим передбачає заборону на мирні збори, страйки та інше.
Нур-Султану на «забезпечення режиму надзвичайного стану» також виділяються гроші із резерву уряду Казахстану.
Таким чином на сьогодні режим надзвичайного стану діє у чотирьох регіонах Казахстану: у Мангістауській та Алматинській областях та містах Алмати і Нур-Султан.
Сьогодні, 5 січня, в кількох регіонах Казахстану тривають антиурядові демонстрації. Серйозна ситуація в Алмати, де тисячі протестувальників зайняли акімат (мерію). Будівля горить, у ній вибиті вікна та двері. У місті також горять будівлі алматинського управління комітету з правової статистики та спеціальних обліків Генеральної прокуратури та офісу партії «Нур Отан».
Президент Касим-Жомарт Токаєв виступив зі зверненням, у якому запевнив, що «влада в країні не впаде». Він закликав громадян, особливо молодь, «не піддаватися на провокації зсередини та ззовні, ейфорії вседозволеності». Токаєв також оцінив заклики атакувати службові приміщення військових та цивільних відомств, які лунають на майданах. «Це злочин, за яке може бути покарання», – зазначив він.
Після наради 5 січня президент Токаєв дав доручення запровадити державне регулювання цін на соціально значущі товари, а також на бензин та дизельне пальне. Крім того, він запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення терміном на 180 днів.
В Уральську відбуваються масові затримання
В Уральську, адміністративному центрі Західноказахстанської області поліцейські масово затримують місцевих жителів, повідомляє Радіо Азаттик, казахська служба Радіо Свобода. Згідно із заявою пресслужби обласного департаменту поліції, три відділення заповнені людьми.
Близько 11-ї години ранку було затримано журналіста Лукпана Ахмедьярова. Він провів у міському відділенні поліції близько трьох годин.
– Мене допитували щодо моєї «причетності до екстремістських організацій». Потім вручили повістку на сьогодні, на 16-ту годину, – розповів журналіст казахській службі Радіо Свобода у телефонній розмові після виходу з поліцейського відділення.
За його словами, на момент його доставлення до поліції у будівлі було близько трьох десятків затриманих людей, потім привезли ще близько 20 людей.
– Затримують усіх, хто з’являється у районі площі Абая та нової площі (імені Назарбаєва). При мені привезли чоловіка, який виїхав у магазин по хліб, він був у футболці, домашньому трико та калошах, – розповів Ахмедьяров.
У пресслужбі департаменту поліції Західноказахстанської області повідомили, що затримання продовжуються. Затриманих доставляють у три відділення поліції – міське відділення, Абайське відділення та відділення Зачаганська. Наразі, згідно з заявою пресслужби, всі відділення переповнені.
Триває спецефір телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», щодо протестів в Казахстані:
«Внутрішні проблеми»: у Кремлі прокоментували події в Казахстані
Протести в Казахстані є внутрішньою справою цієї країни, заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми», – заявив він.
Пєсков також наголосив на важливості того, щоб у ситуацію ніхто не втручався ззовні. У Росії, додав чиновник, влада Казахстану допомоги не просила.
Про ситуацію в Казахстані висловились і в МЗС Росії: «Уважно стежимо за подіями в сусідній братській країні. Виступаємо за мирне вирішення всіх проблем у рамках конституційно-правового поля та діалогу. Сподіваємось на якнайшвидшу нормалізацію ситуації в країні».
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
Інтернет не працює або працює дуже повільно у багатьох частинах країни.
Посольство України в Казахстані закликало громадян утриматися від поїздок до цієї країни.
В Алмати на вулиці Толе-бі горить бізнес-центр, де розташована філія владної партії «Нур Отан», пожежу ніхто не гасить
Як повідомляє з місця репортер Радіо Азаттик (казахська служба Радіо Свобода), на місці немає пожежних машин – ніхто вогонь не гасить. На вулиці немає також поліцейських.
Коли почалося задимлення у будівлі, невідомо. Вчора цією вулицею проходила протестна хода. Проте свідки кажуть, що пожежа у будівлі розпочалася задовго до цього.
В Алматинській філії партії «Нур Ота» на дзвінки не відповідають.
Сьогодні рух транспорту на вулиці Толе-бі обмежений, машини їдуть з одного боку вулиці.
Казахстан: Токаєв оголосив, що обійме посаду Назарбаєва у Раді безпеки країни
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов із посади голови Ради безпеки Казахстану. Цей орган очолить чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Про це він заявив у зверненні до нації.
За словами Токаєва, вжитих на тлі масових протестів заходів недостатньо. Президент вважає, що за заворушеннями стоять «фінансово мотивовані змовники», які мають «ретельно продуманий план».
«Тому я як глава держави і відсьогодні голова Ради безпеки маю намір діяти максимально жорстко», – сказав Токаєв.
Він спростував повідомлення про свою втечу і запевнив, що незабаром виступить «з новими пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану».
Назарбаєв очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.
Нині у Казахстані частково введено режим надзвичайного стану, він діє у Алмаати, в Нур-Султані та у Мангістауській й Алматинській областях. У кількох регіонах тривають антиурядові демонстрації. Учасники протестів вступають у протистояння з поліцією, захоплюють та підпалюють адміністративні будівлі, громлять магазини та офіси.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
Протести в Казахстані: захоплена мерія, сутички з силовиками, спалена техніка
Тисячі протестувальників удень 5 січня прорвали кордони поліції на площі Республіки в Алмати. Демонстранти озброїлися гумовими кийками, щитами та розпочали штурм будівлі мерії міста. Невдовзі вони її захопили. Влада вже заявила про зниження ціни на газ. Однак протести не вщухають. Тепер мітингувальники вимагають припинення переслідування протестувальників, зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, повернення до Конституції 1993 року, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який зберігає свій вплив (Відео: Reuters, AP, AFP, Казахська служба Радіо Свобода).
Влада оголосила надзвичайний стан по всій території Казахстану – медіа
По всій території Казахстану на тлі масових протестів запровадили режим надзвичайного стану. Про це повідомляють місцеві медіа. Раніше надзвичайний стан був запроваджений у низці регіонів, де відбувалися найзапекліші зіткнення.
В Алмати протестувальники захопили аеропорт, авіакомпанії скасовують туди рейси. Крім того, у місті учасники протестів намагаються захопити департамент внутрішніх справ і підпалили будівлю державного телеканалу «Казахстан». Захоплено будівлю управління Комітету державної безпеки.
Мітингувальники в Алмати також дійшли до будівлі акімату (мерії) та підпалили її. Там відбулися зіткнення з поліцією та бійцями Національної гвардії, є постраждалі.
У столиці країни Нур-Султані не працює інтернет. Жителі не можуть зняти готівку у банкоматах. Платежі інтернетом, у тому числі в транспорті, не приймаються.
Також у Тадликоргані протестувальники під гімн Казахстану знесли пам’ятник першому президентові країни Нурсултану Назарбаєву. У 2019 році він пішов у відставку з посади та очолив Раду безпеки країни.
Наступник Назарбаєва, Касим-Жомарт Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки країни змінивши на посаді першого главу держави Нурсултана Назарбаєва і запевнив, що діятиме максимально жорстко стосовно учасників заворушень.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і його прессекретар Дмитро Пєсков очима російського карикатуриста Сергія Йолкіна. Раніше у Кремлі прокоментували події в Казахстані як «внутрішні проблеми».
Токаєв заявив, що звернувся до країн ОДКБ по «допомогу» через протести в Казахстані
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн Організації договору колективної безпеки через протести в своїй країні. Відповідну його заяву поширили медіа з посиланням на державний телеканал «Хабар 24».
За словами Токаєва, сили міністерства оборони країни ведуть бої з «терористичними бандами», які нібито «пройшли підготовку за кордоном».
«У зв’язку з цим, покладаючись на договір про колективну безпеку, я сьогодні звернувся до глав держав ОДКБ – надати допомогу Казахстану у подоланні цієї терористичної загрози», – заявив президент.
Він не уточнив, якої саме допомоги попросив у країн ОДКБ.
Організація договору колективної безпеки – це військовий альянс, до якого, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Таджикистан.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку. Згодом стало відомо про запровадження надзвичайного стану по всій країні.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
У Казахстані не вщухають масові протести. Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести. Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив, що «влада не впаде». Влада оголосила надзвичайний стан вже на усій території Казахстану, повідомляють місцеві медіа.
Протестувальники почали захоплювати урядові будівлі в Алмати. Ось що відбувалося в країні останніми днями.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
Карім Масімов, давній соратник експрезидента Казахстану Нурсултан Назарбаєв, звільнений з посади голови Комітету національної безпеки Казахстану. На цій посаді його змінив Єрмек Сагімбаєв, який працював начальником Служби державної охорони. Відповідні укази президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва опубліковано 6 січня на сайті Акорди, повідомляє казахська служба Радіо Свобода.
56-річний Масімов був переміщений на посаду голови КНБ у вересні 2016 року з посади голови уряду. Вперше він пробув на посаді прем’єр-міністра з 2007 до 2012 року. Вдруге – з квітня 2014 року до свого призначення головою КНБ.
Зміна голови спеціальної служби Казахстану проведена на тлі протестів у регіонах, що не вщухають, і заяви комендатури Алмати про початок «антитерористичної спецоперації». В Алмати, який став епіцентром протестів і де оголошено режим надзвичайного стану, 5 січня невідомі люди, озброєні гумовими палицями, ціпками, щитами, штурмували будівлю міського акімату.
Пізніше того ж дня стало відомо про захоплення групою людей аеропорту. У комендатурі заявили про «напад на Казахстан» та «акт агресії, спробу підриву цілісності держави».
Відповідно до законодавства, надання згоди на призначення президентом країни голови Національного банку, генерального прокурора, а також голови Комітету національної безпеки належить до виняткової компетенції сенату Казахстану.
Під час спроб штурму адміністративних будівель в найбільшому місті Казахстану, колишній столиці Алмати «ліквідовані десятки нападників», повідомив зранку 6 січня офіційний представник поліції.
За повідомленнями з Алмати, на площі перед акіматом (мерією) відбувається інтенсивна стрілянина між військовими, які прибули для так званої «зачистки» території, та озброєними людьми.
У ніч на четвер комендатура Алмати повідомила, що правоохоронні органи розпочали «антитерористичну спецоперацію» в місті.
У місті Алмати, яке стало епіцентром протестів, 5 січня невідомі люди, озброєні гумовими палицями, ціпками, щитами, штурмували будівлю міського акімату.
Пізніше того ж дня стало відомо про захоплення групою людей аеропорту. У комендатурі заявили про «напад на Казахстан» та «акт агресії, спробу підриву цілісності держави».