Розслідування. Як сім’я президента Казахстану пов'язана з Росією?
10 січня на засіданні ОДКБ Володимир Путін переплутав ім'я казахстанського президента Токаєва, назвавши його не Касимом-Жомартом, а Кемелом Жомартовичем. Обмовка може бути невипадковою: Кемел (або Кемель) – це ім’я батька Токаєва, автора книг про радянських чекістів у Казахстані. Це ж ім'я у 2019 році, коли Токаєв став в.о. президента Казахстану, взяв собі як прізвище його син Тимур, у якого Російська служба Радіо Свобода і телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», знайшли російський бізнес-актив: у 2016 році він входив до ради директорів акціонерного товариства «Маяк». Воно володіє однойменним житловим комплексом у підмосковних Химках, який отримав скандальну популярність через скарги місцевих жителів, які звинувачували забудовника в знищенні єдиного загальнодоступного стадіону в місті. Читайте про це за лінком.
«В Казахстані у мене багато друзів, тож я вирішила приїхати сюди на новорічні свята», – каже 24-річна Каріна Бібен, яка приїхала до Алмати в гості та несподівано для себе стала свідком початку казахстанських протестів.
Українка мала вилетіти до Києва 5 січня, але через штурм аеропорту в Алмати була змушена затриматися в країні, про яку, за її словами, особливо нічого до цього не знала. Інтерв’ю з нею читайте за лінком.
У сина президента Казахстану є квартира і будинок у Швейцарії – ЗМІ
У сина президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва Тимура є будинок у швейцарському місті Сен-Прекс, а також квартира з видом на Женевське озеро, яку він придбав у 2010 році. Про це йдеться у розслідуванні щодо нерухомості й доходів сім’ї президента Казахстану, опублікованому виданням «Важные истории», що визнане в Росії «іноземним агентом».
Як йдеться в розслідуванні, антикорупційний проєкт Scanner Project ще у 2018 році знайшов у сина президента Казахстану квартиру у спальному районі Женеви – в будинку на вулиці Жільбер-Трольє. Згідно з випискою з женевського реєстру нерухомості, Тимур Токаєв володіє квартирою із 2006 року. Scanner Project оцінив тоді вартість квартири в цьому будинку у мільйон швейцарських франків.
Крім того, в розслідуванні йдеться і про статки інших персон з оточення Токаєва.
У листопаді 2019 року президент Казахстану призначив послом в Болгарії Темірта Ізбастіна – чоловіка своєї рідної сестри Карлиги Токаєвої. Як йдеться в розслідуванні, його дочка та племінниця Токаєва Дана Медеуова володіє в Болгарії трьома будівельними компаніями. У 2017 році Медеуова зі свого особистого рахунку перевела одній із компаній майже 700 тисяч євро і компанія придбала земельну ділянку у західній частині Софії.
Розслідувачі також виявили квартиру на узбережжі Маямі вартістю майже 1,4 млн доларів, яка належить тезці дружини одного з племінників Токаєва та першого заступника голови правління національного холдингу «Байтерек» Каниша Ізбастіна – Ботагоз Кургузовій.
«У Росії у сім’ї Токаєва нерухомості на сотні мільйонів рублів. Команда Олексія Навального виявила, що влада засекретила дані про нерухомість родичів казахського президента. З Росреєстру зникли будь-які дані про квартири Токаєвих», – зазначають журналісти.
Водночас із архівних виписок про нерухомість стало відомо, що Тимуру Токаєву належала квартира у майже 200 квадратних метрів у Москві.
«Важные истории» пишуть, що колишня дружина Токаєва Надія мала квартиру в будинку за два кілометри від Кремля. Також із 2000 року вона мала щонайменше 5 заміських будинків.
Касим-Жомарт Токаєв вранці 5 січня, у найгостріший період протесних подій у Казахстані, оголосив про відставку уряду і змістив 81-річного колишнього багаторічного президента країни Нурсултана Назарбаєва з його довічної посади голови Ради національної безпеки. Раду безпеки Казахстану очолив сам Токаєв.
Казахстан: влада Алмати повідомила про затримання ще понад 2 тисяч учасників протестів
У Казахстані, в місті Алмати, тривають затримання учасників масових протестів, які спалахнули на початку січня. Як повідомили у комендатурі міста російській агенції «Інтерфакс», за минулу добу затримано ще 2 159 людей, серед затриманих – «учасники незаконних акцій, мародерств та інших злочинів».
Повідомляється, що у затриманих вилучили 67 одиниць вогнепальної зброї та 3 112 боєприпасів.
Хоча ситуація в місті стабілізувалася, в Алматі зберігається режим надзвичайного стану і діє комендантська година.
У міській поліції стверджують, що з початку масових протестів зникло семеро людей. За даними поліцейських, всього з 4 січня безвісти зниклими офіційно вважають 22 особи, з них знайшлися 15.
Влада Казахстану досі не озвучила точних даних про загиблих і зниклих безвісти під час січневих протестів.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.
Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження. Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Касим-Жомарт Токаєв.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Казахстану провести ефективне та неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включаючи «застосування смертельної сили з боку силовиків» під час протестів.
Найближчим часом очікується відновення авіарейсів із Алмати до України – МЗС
У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що продовжують надавати консульську допомогу українцям в Казахстані, зокрема в транспортних питаннях.
«Міжнародний аеропорт Алмати відновив обслуговування цивільних повітряних суден. Вже відбулися рейси до Нур-Султана та Бішкека. Найближчим часом очікується оприлюднення графіку відновлення міжнародних рейсів, зокрема до України. За домовленістю із українським посольством авіакомпанія Air Astana здійснює для громадян України безкоштовне перебронювання квитків на нові авіарейси із Нур-Султана або Алмати. Дипломати та авіаперевізник працюють над якнайшвидшим відновленням рейсів Алмати – Київ. Наше посольство забезпечує зустріч громадян, які залізничним шляхом прибувають до Нур-Султана для подальшого вильоту до України, допомагає їм із тимчасовим місцем проживання і посадкою на рейси», – повідомив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, дипломати також звернувся до компетентних органів Казахстану задля видачі виїзних віз українцям, які у зв’язку із подіями в казахстані перевищили 90-денний термін безвізового перебування в країні.
«Тримаємо питання захисту інтересів наших громадян в Казахстані на особливому контролі», – зазначив Олег Ніколенко.
Міжнародний аеропорт Алмати відновив у четвер свою роботу після того, як у ніч на 6 січня в результаті масових акцій протесту і заворушень на території летовища були розбиті вітрини кафе, магазинів, пунктів продажу авіаквитків. Після цього аеропорт припинив обслуговувати цивільні літаки.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва. Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження.
Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Токаєв.
Казахстан тиждень по тому: миротворці та руйнівні наслідки заворушень (фотогалерея)
Іноземні війська та наслідки пожеж – це Алмати через тиждень після масових заворушень, які охопили Казахстан, спричинених підвищенням цін на газ.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залучив понад 2000 військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з Росією, щоб допомогти стабілізувати ситуацію в цій державі Центральної Азії на тлі масових демонстрацій.
Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.
Казахстан тиждень по тому: військові місії ОДКБ та руйнівні наслідки заворушень (фотогалерея)
Кампанія проти Назарбаєва і наближених до нього почалася в Казахстані
У Казахстані осідає пил після бурхливого початку року, коли спочатку мирні протести були захоплені насильницькими групами, які залишили бійню в Алмати та інших частинах країни.
На тлі заворушень також стало очевидно, що в уряді триває боротьба за владу між нинішнім президентом Касимом-Жомартом Токаєвим і прихильниками його все ще могутнього попередника Нурсултана Назарбаєва.
Схоже, зараз потрясіння закінчується тим, що членів сім'ї першого президента Назарбаєва та його близьких соратників, здається, очікує похмуре майбутнє.
Якщо й були сумніви щодо того, хто вийшов переможцем, Токаєв зупинив їх 11 січня на сесії парламенту, коли наказав припинити будь-який державний бізнес із величезною компанією з переробки відходів, пов’язаною з молодшою донькою Назарбаєва Алією.
«У підприємців та суспільства загалом є багато питань щодо діяльності компанії, яка називається Operator ROP», – сказав Токаєв.
У сім’ї Назарбаєва вперше прокоментували заворушення у Казахстані
Алія Назарбаєва, молодша дочка колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, опублікувала у соцмережах пост, у якому вперше прокоментувала масові протести і заворушення у Казахстані.
Вона назвала це «трагічними подіями» і висловила співчуття сім’ям загиблих.
«Нехай цей жорстокий урок для всіх нас стане останнім у нашій історії. Це неправильно, коли люди гинуть у мирний час», – написала Алія Назарбаєва. Вона подякувала «за моральну підтримку батька зараз». «Він отримує багато повідомлень цими днями від жителів різних регіонів», – додала дочка першого президента Казахстану.
Сам Нурсултан Назарбаєв не з’являвся на публіці від 28 грудня 2021 року. Він ніяк не коментував масштабні протести, що розгорнулися в країні, хоча зазвичай звертався до нації за ключовими темами. Деякі ЗМІ повідомили, що він із сім’єю полетів із Казахстану.
Проте речник колишнього президента стверджує, що Нурсултан Назарбаєв не залишав Казахстан і зараз перебуває у столиці. За його словами, Назарбаєв «проводить низку консультативних зустрічей і перебуває на прямому зв’язку з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим».
Старша дочка Назарбаєва Даріга пропустила вже два засідання Мажилісу (нижньої палати) парламенту Казахстану, її помічники пояснили це зараженням COVID-19.
Війська, очолювані Росією, почали виведення з Казахстану
Понад дві тисячі військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій вирішальний голос має Росія, почали виведення з Казахстану 13 січня, повідомило Міністерство оборони Росії.
«Колективні миротворчі сили ... почали готувати техніку до завантаження в літаки військово-транспортної авіації Повітряно-космічних сил РФ і повернення в пункти постійної дислокації», – йдеться в повідомленні Міноборони РФ, яке цитують російські агенції.
ОДКБ – альянс, що складається з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Вірменії і Таджикистану – заявив 12 січня, що для завершення виходу потрібно близько 10 днів.
У трьох областях Казахстану з 13 січня скасовують надзвичайний стан
У Казахстані у трьох областях – Павлодарській, Західноказахстанській і Північноказахстанській – скасовують надзвичайний стан. Відповідні укази напередодні підписав президент Касим-Жомарт Токаєв.
Режим надзвичайного стану скасовується з 7:00 13 січня 2022 року. Влада запровадила його з 5 по 19 січня на всій території Казахстану після того, як протести з вимогою зниження цін на газ і проведення реформ переросли в заворушення.
Токаєв звернувся до голів держав ОДКБ із проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози», після чого організація направила до країни кілька тисяч військових. 11 січня президент оголосив про завершення місії ОДКБ у Казахстані. Виведення військ має розпочатися 13 січня.
За даними влади Казахстану, під час січневих подій було пошкоджено 53 адміністративні будівлі у восьми регіонах країни. Найбільше постраждало місто Алмати, де, за офіційними даними, було пошкоджено чи зруйновано 166 об’єктів.
10 січня під час онлайн-саміту ОДКБ Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту» за участю «терористів, зокрема іноземних». Які саме країни він має на увазі – не уточнив. За даними МВС Казахстану, після протестів і заворушень затримано 9,9 тисяч людей, відкрили сотні кримінальних справ.
Точна кількість загиблих у Казахстані, як і раніше, залишається невідомою. Влада підтвердила, що щонайменше 18 силовиків були вбиті, але все ще не назвала кількість жертв серед цивільного населення, пише казахська служба Радіо Свобода. 9 січня telegram-канал, пов’язаний з урядом, видав інформацію про загибель 164 людей під час січневих подій у країні. Пізніше того ж дня Міністерство охорони здоров’я заперечило ці відомості.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Казахстану провести ефективне та неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включаючи «застосування смертельної сили з боку силовиків».
Касим-Жомарт Токаєв вранці 5 січня, у найгостріший період подій, оголосив про відставку уряду і змістив 81-річного колишнього багаторічного президента країни Нурсултана Назарбаєва з його довічної посади голови Ради національної безпеки.
Токаєв також звільнив голову Комітету нацбезпеки Каріма Масімова – давнього союзника Назарбаєва. До того ж, Масімов був заарештований за звинуваченням у держзраді. Під варту взяли ще кількох високопосадовців служб безпеки.
Війська ОДКБ мають залишити Казахстан: що відомо про цей блок під орудою Росії?
Президент Казахстану, який особисто закликав іноземний військовий контингент до своєї країни, уже хоче його виведення. Днями під час звернення до парламенту Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення місії Організації договору про колективну безпеку.
Казахстан: українці розповіли про пережите
З початку року Казахстан охопили масові протести. Тисячі людей виступили проти підвищення цін на скраплений газ, який використовують як пальне. Згодом на вулицях зʼявилися погромники, які грабували та спалювали громадські будівлі та магазини в Алмати та інших містах. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запровадив у країні надзвичайний стан і попросив допомоги у подоланні кризи в країн-челнів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Про те, що відбувалося в Казахстані і яка ситуація нині, Радіо Свобода розпитали в українців, які проживають в цій країні. Близько десятка людей відмовлялися розповідати свої історії, однак троє українців все-таки погодилися на розмову. Читайте про це за лінком.
Війська ОДКБ почнуть залишати Казахстан 13 січня – Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що війська очолюваної Росією Організації Договору про колективну безпеку почнуть залишати його країну 13 січня.
У заяві від 12 січня ОДКБ – альянсу, що складається з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Вірменії та Таджикистану – додається також, що для виведення з Казахстану контингенту, що налічує біля 2 тисяч військових, знадобиться близько 10 днів.
Раніше сьогодні Токаєв взяв участь у засіданні оперативної групи з надзвичайних ситуацій міста Алмати та зустрівся з родичами та колегами загиблих під час насильства правоохоронців. Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.
Солдати ОДКБ прибули до Казахстану минулого тижня після того, як керівництво багатої на нафту країни звернулося до блоку, очолюваного Росією, по військову допомогу через протести.
Заворушення розпочалися 4 січня з мирних протестів жителів віддаленого західного регіону Мангистау через різке підвищення цін на зріджений газ.
Мирні протести переросли в мітинги, на яких висувалися вже політичні вимоги, в тому числі і про усунення колишнього президента Назарбаєва від впливу на ухвалення усіх важливих рішень. Демонстранти скандували «Шал, кет!», що казахською означає «Старий, іди!».
Згодом на вулицях зʼявилися погромники, які грабували та спалювали громадські будівлі та магазини в Алмати та інших містах. 12 січня казахстанські засоби інформації повідомили, що після того, як насильство вдалося зупинити, було затримано ще 1700 осіб, і загальна кількість затриманих унаслідок протестів і заворушень сягнула майже 10 тисяч.
Експерти з прав людини з Організації Об’єднаних Націй 11 січня закликали владу Казахстану припинити «необмежене застосування сили, в тому числі летальної смертельну, проти протестувальників».
Що казахстанська криза означає для Китаю?
У той час як безпрецедентна хвиля протестів охопила Казахстан і переросла в насильницькі заворушення, Китай залишався в значній мірі мовчазним щодо кризи, що розгортається в центральноазійській країні, з якою він має спільну межу в 1782 кілометри, заявляючи, що це внутрішня справа, яка, як він сподівається, незабаром стабілізується.
Лише після того, як 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із зухвалою, грізною промовою, в якій він звинуватив у насильстві ймовірних «терористів», підготовлених за кордоном, і сказав, що сили безпеки отримали наказ придушити протести, Пекін, нарешті, зважився, а керівник Китаю Сі Цзіньпін запропонував свою підтримку зусиллям Токаєва, щоб придушити те, що Пекін вважав «кольоровою революцією» в Казахстані.
«У ключовий момент ви вжили рішучих, дієвих заходів, швидко відновивши спокій, – сказав Сі Токаєву, згідно з даними про їхню розмову, опублікованими китайськими державними ЗМІ. – Китай виступає проти будь-яких іноземних сил, які планують «кольорову революцію» в Казахстані».
Незважаючи на те, що Китай надає підтримку Токаєву, який перебуває в боротьбі, аналітики кажуть, що реакція Пекіну на кризу, що швидко змінюється в його багатому на нафту сусіді, вказує на його зважений підхід до регіону в цілому, де Китай суворо домагався своїх економічних цілей і часто виявляється, що орієнтується на інтереси ще одного з впливових сусідів Центральної Азії: Росії.
Казахстан: в Алмати за добу затримані 1700 учасників протестів
У найбільшому місті Алмати за добу затримані майже 1700 осіб – учасників протестів. Вилучено 36 одиниць вогнепальної зброї та майже півтори тисячі боєприпасів, повідомила комендатура міста.
У місті після масових акцій досі закрито аеропорт. Інформація про те, що регулярні рейси з Алмати відновляться 14 січня, поки що не підтвердилася. У вівторок, 13 січня, було відновлено міжнародне авіасполучення зі столицею Казахстану Нур-Султаном.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня через дворазове підвищення цін на скраплений газ, пізніше гасла мітингувальників стали політичними. Через три дні влада оголосила надзвичайний стан. Токаєв відправив уряд у відставку та змістив з посади голови Ради безпеки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.
7 січня до Казахстану було направлено військових пʼяти країн Організації договору про колективну безпеку, основу контингенту складають російські військові. За даними влади, ситуація в країні стабілізувалася. Виведення контингенту ОДКБ розпочнеться 13 січня та потребуватиме не більш як 10 днів.
У Казахстані затвердили новий склад уряду, у ньому немає нових облич
У Казахстані затвердили склад нового уряду на чолі з колишнім першим заступником прем’єр-міністра Аліханом Смаїловим. Як повідомляє казахська служба Радіо Свобода, більшість членів колишнього кабінету зберегли свої посади або отримали підвищення.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав відповідні укази 11 січня.
Колишній заступник прем’єр-міністра Роман Скляр отримав посаду першого заступника голови уряду. Віцепрем’єр Єрали Тугжанов залишився на колишній посаді. Міністр торгівлі й інтеграції Бахит Султанов зберіг портфель і натомість отримав призначення на посаду заступника прем’єр-міністра.
Міністром енергетики став Болат Акчулаков, який раніше був керуючим директором з управління активами фонду «Самрук-Казина». У 2017-2019 роках Акчулаков працював віцеміністром енергетики.
Колишній перший заступник голови адміністрації президента Даурен Абаєв став головою Міністерства культури і спорту. Міністерство інформації та суспільного розвитку Казахстану очолив Аскар Умаров, який працював заступником міністра. Міністром юстиції став колишній голова судової колегії з адміністративних справ Верховного суду Канат Мусін. Міністерство охорони здоров’я очолила колишня заступниця міністра Ажар Гініят. Міністром національної економіки став Алібек Куантиров, який до цього працював заступником міністра. Міністром індустрії та інфраструктурного розвитку став колишній перший заступник міністра Каїрбек Ускенбаєв.
Свої портфелі в новому складі уряду зберегли заступник прем’єр-міністра — міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберді, міністр фінансів Єрулан Жамаубаєв, міністр цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Багдат Мусін, міністр екології, геології та природних ресурсів Серіккалі Брекешев, міністр освіти і науки Асхат Аймагамбетов, міністр праці та соціального захисту населення Серік Шапкенов, міністр сільського господарства Єрбол Карашукеєв. Крім того, посади за собою зберегли міністр оборони Мурат Бектанов, міністр внутрішніх справ Єрлан Тургумбаєв та голова МНС Юрій Ільїн.
Українці в Казахстані розповідають про заворушення – відео
Українці, які проживають або ж народилися в Казахстані, розповідають про початок заворушення. Кажуть, що казахи не могли зробити те, до чого прийшов розвиток подій. Вони підозрюють, що була замішана інша сторона. Нині в країні відновився інтернет і вони отримують все більше інформації. Про що ще розповідають люди, дивіться у відео Радіо Свобода.
В Узбекистані журналістам та блогерам заборонили висвітлювати події у Казахстані
Блогери та журналісти з Узбекистану, які висвітлюють масові протести та заворушення у сусідньому Казахстані, повідомили, що їх викликають до правоохоронних органів та спецслужб і просять менше писати на цю тему та не закликати до мітингів. Про це повідомляє узбецька служба Радіо Свобода, Радіо Озодлік.
Один із блогерів, який говорив із журналістом узбецької служби РС на умовах анонімності, сказав, що заборону на висвітлення подій наклала Служба державної безпеки. Інший блогер – що співробітники спецслужби та дільничний вимагали письмового пояснення через пости про події в Казахстані. Ще одного зобовʼязали дати розписку, в якій він пообіцяв не висвітлювати те, що відбувається.
Центральні засоби інформації Узбекистану інформацію про протести в сусідній країні дають дозовано, зазначає узбецька служба РС. Як повідомив редакції один із місцевих журналістів, про Казахстан дозволено писати лише «придворним» блогерам та тим, хто отримав спеціальний дозвіл. У МВС публікацію радіостанції не коментували.
У 2021 році Узбекистан опустився в рейтингу свободи преси, який щорічно складає міжнародна організація «Репортери без кордонів», зі 157 місця на 180.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на засіданні нижньої палати парламенту доручив зупинити роботу компанії «Оператор РОП», яку вважають афілійованою з Алією Назарбаєвою, молодшою дочкою колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, пише казахська служба Радіо Свобода.
За його словами, діяльність цієї компанії викликає «безліч питань» у підприємців і суспільства. «Дійшло до того, що було організовано певний громадський рух проти цієї приватної компанії. Я доручаю уряду вжити заходів щодо припинення адміністрування утилізаційного збору та розпорядження утилізаційним збором «Оператором РОП». Цим має займатися державна організація», – заявив Токаєв.
Компанія «Оператор РОП» з’явилася в 2015 році. Вона займається організацією збору, транспортуванням, переробкою й утилізацією відходів. Як мовиться у повідомленні на сайті, організацію у серпні 2021 року постановою уряду зробили відповідальною за реалізацію принципу розширених зобов’язань виробників (імпортерів) у Казахстані.
Розмір утилізаційного збору, що стягується приватною компанією, становить від однієї до дев’яти тисяч доларів. За даними на початок 2020 року, за три роки на рахунки «Оператора РОП» надійшло 220 мільярдів тенге (понад 504 мільйони доларів).
Найбільша стаття витрат – «стимулювання автопрому», на яке було направлено 75 мільярдів тенге (близько 172 мільйонів доларів). Як вказує казахська служба Радіо Свобода, багато автовласників чинили опір введеному збору, а в 2021 році було ініційовано рух проти нього.
Алія Назарбаєва – молодша із трьох дочок Нурсултана Назарбаєва. Видання The Telegraph 8 січня опублікувало статтю, де стверджується, що вона вивела з країни понад 300 мільйонів доларів. На ці кошти дочка Назарбаєва, за даними видання, купила особняк у Лондоні, будинок у Дубаї, приватний літак й акції швейцарського приватного банку CBH Bank.
Токаєв під час засідання також згадав Нурсултана Назарбаєва. За його словами, завдяки єлбаси (тобто лідеру нації, як називають Назарбаєва) в країні «з’явилася група дуже прибуткових компаній і прошарок людей, багатих навіть за міжнародними мірками». Він заявив, що гірничорудному та нафтогазовому сектору слід ділитися з державою частиною прибутку. Ці галузі перебувають у руках близьких родичів і наближених до колишнього президента, вказує казахська служба Радіо Свобода.
Ціна «миротворця». Що охороняють у Казахстані російські військові
Чому збунтувався Казахстан, що охороняють там російські війська, що спільного у «російської» та «казахстанської» моделей і чим вони відрізняються?