Опубліковані подробиці щодо затримання «вагнерівців» у Білорусі в липні 2020 року вказують на те, що провал операції українських спецслужб – наслідок навмисної зради всередині українського керівництва, упевнений головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Розслідування Bellingcat та The Insider про учасників «ПВК Вагнера», яких білоруські силовики затримали 29 липня 2020 року під Мінськом, а потім передали Росії, не дає прямої відповіді на одне з головних питань у цій історії: чи був провал операції наслідком навмисного зливу даних про неї. Розслідувачі розповіли, що група «вагнерівців» розроблялася українськими спецслужбами з метою отримати від них інформацію та потім затримати. Згідно з одним із планів, «найняті» спецслужбами під виглядом роботодавців російські найманці мали вилетіти з Мінська, а потім їхній літак мали посадити в Києві.
Операція мала розпочатися 25 липня 2020 року, йдеться у розслідуванні, проте Офіс президента переконав силовиків перенести її на кілька днів: на той момент Володимир Зеленський досяг домовленості про початок «великого перемир’я» на Донбасі – воно мало розпочатися 27 липня. Квитки з Мінська «вагнерівцям» поміняли на 30 липня, і вже 29 липня їх затримали під Мінськом. Згідно з однією із версій, це могло бути і «профілактичною» роботою білоруських спецслужб під час підготовки до президентських виборів – затриманих питали про лідерів білоруської опозиції.
Юрій Бутусов раніше стверджував: те, що така велика і довга операція українських спецслужб провалилася, не помилка і не випадковість, а наслідок навмисної зради та «зливу» інформації з боку України – і в цьому, найімовірніше, задіяні нібито завербовані Росією чиновники. В ефірі телеканалу «Настоящее время» Бутусов пояснив, чому впевнений у своїй інформації.
Відтермінування було для того, щоб зірвати цю спецоперацію
– Відтермінування спецоперацій через домовленість про перемир'я на Донбасі – ви вважаєте цю версію правдивою?
– Я з самого початку писав, що відтермінування було для того, щоб зірвати цю спецоперацію. І в розслідуванні Bellingcat так і сказано, що президента України попередили про ризики, що операція буде розшифрована.
– Наскільки це, на вашу думку, вагомий аргумент для того, щоб таку спецоперацію, яка готувалася кілька років, скасовувати чи переносити?
– Ми зараз бачимо, що таке могло бути зроблено лише завдяки співпраці, на жаль, зі спецслужбами супротивника та небажанню сваритися з ворогом під час війни. Це звучить як повний абсурд. У нас полонені, заручники – сотні людей сидять у в’язницях, – триває війна, тривають обстріли, і раптом хтось каже: «Щоб не посилювати, давайте ми все-таки у відповідь не братимемо в полон російських терористів і повернем їх до Росії». Чесно сказати, навіть із погляду формальної логіки це все раціонально пояснити просто не можна. Це має пояснювати Кримінальний кодекс.
– Доброхотов в інтерв'ю нам казав, що не виключає можливості зливу інформації про спецоперацію з Києва до Мінська. У розслідуванні взагалі не йдеться, як спецслужби Білорусі, наприклад, дізналися про бойовиків «ПВК Вагнера». У вас є відповідь на це запитання? Ви взагалі можете припустити, що Білорусь чи Росія мали інформацію про цю спецоперацію?
– Перше – у нас вже є висновок Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, є Bellingcat. Жодних даних про те, що міг бути переданий якийсь витік інформації про спецоперацію, немає. Більше того, Bellingcat зараз, аналізуючи документи, каже, що ті матеріали, які передавалися щодо того, що нібито могли бути витоки, це все недостовірні матеріали.
Bellingcat насправді дуже чітко показав, що треба шукати в Україні, це мають робити українські правоохоронці. Потрібно шукати зрадників
Я думаю, що ми бачимо розслідування, про яке, як зазначають автори Bellingcat, усієї інформації вони не отримали. Тобто, Bellingcat – це не українська контррозвідка, це не Державне бюро розслідувань і не Генпрокуратура. Офіс президента відмовився протягом року давати будь-які коментарі Bellingcat, тому роль української влади – її мотивація, її рішення – Bellingcat не зміг перевірити, про що говорять автори. Вони не перевіряли ту інформацію, для перевірки якої вони не мали даних. Вони просто достовірно встановили, що була розвідоперація, що вона відбувалася, що вона була ефективно організована, що ознак витоку до 24 липня, до моменту проведення наради в Офісі президента, куди цю операцію перенесли, жодних немає. Bellingcat насправді дуже чітко показав, що треба шукати в Україні, це мають робити українські правоохоронці. Потрібно шукати зрадників.
– Чому ж цих «вагнерівців» затримали в Мінську? Так, це був передвиборчий момент перед виборами президента в Білорусі, так, Лукашенко був, звісно, дуже нервовим. Але як загалом білоруські силовики дізналися про те, що в них у готелі є 34 особи з Росії – і це військові?
– Теоретично можна дізнатися про все що завгодно, але на практиці, дивіться, їх затримали 29 липня, а у них переброньовані квитки на 30 липня. Вони наступного дня мали відлітати. Вибори у Білорусі були через 10 днів. Про які перешкоди виборам може йтися? Це був просто привід. Як люди, які відлітають із країни, можуть вплинути на вибори, які будуть через якийсь термін? Ніяк не можуть.
– Тому цікаво зрозуміти, чому їх взагалі вирішили затримувати? Як довідалися, що вони там перебувають?
– Хтось швидко подав сигнал, і людей, які ніяк не брали участі в мітингах, не вели ніякої діяльності, навіть не виходили на вулицю, цих людей раптом пакують під якимось першим приводом. Тобто хтось дав інформацію. Але цю інформацію дали не тоді, коли вони в'їжджали, бо на кордоні їх перевірили та пропустили, а цю інформацію дали, коли вони вже були у Мінську. У цьому і є зрада, про яку я говорю.
Усе, що говорив Офіс президента понад рік, усе це спростовується. Виявляється, операція була, і ГУР МОУ проводив, і це абсолютно все було чітко і детально вивірено
Я хочу звернути увагу, що все, що сказано в Bellingcat, повністю відповідає тим матеріалам та тим статтям, які я пишу з самого початку про цю справу. Моя інформація про справу, яку я вперше написав 18 серпня 2020-го, розслідуванням Bellingcat підтверджується. А ось якраз усе, що говорив Офіс президента понад рік, усе це спростовується. Виявляється, операція була, і ГУР МОУ проводив, і це абсолютно все було чітко і детально вивірено. І справді Єрмак дав команду на скасування, і Зеленський був у курсі. Так я про це все писав одразу. Але мені казали, що це фейк та розслідування не треба проводити.
– Чи правильно я зрозумів, що ви впевнені, що інформацію про наявність цих бойовиків у Мінську силовикам передали з Києва до Мінська?
– У цьому немає жодних сумнівів. Більше того, я хочу сказати, що Bellingcat розслідували просто один провал українських спецслужб у цей період, а насправді ми зараз знаємо про ситуацію з терористом «Паличем», з нападом на групу «Шведа», з іншими історіями цих провалів. Це була серія, це був один із ланцюжків провалів українських спецслужб. Спецоперації провалювалися, тому що у Києві, на жаль, сидить російська агентура, і розслідування Bellingcat тільки ще більше дає підстав для цієї версії.
В оприлюдненому розслідуванні Bellingcat і російського видання The Insider йдеться про те, що ймовірна планована операція української розвідки із затримання російських найманців була зірвана після того, як Офіс президента України Володимира Зеленського вирішив її перенести.
За словами ексголови ГУР Міноборони Василя Бурби, на якого посилається Bellingcat, голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню. Бурба натомість пропонував затримати операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п’ять днів.
Радіо Свобода звернулося до Андрія Єрмака, щоб отримати коментар щодо цього розслідування, і чекає на відповідь.
Bellingcat зазначає, що не зміг підтвердити факти цих переговорів у Офісі президента.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування Bellingcat про спецоперацію із затриманням «вагнерівців», заявив, що голова Офісу президента Андрій Єрмак не відповідав і не відповідає за плани української розвідки.
В ДБР заявили, що перевіряють джерела витоку документів про роботу спецслужб після виходу розслідування Bellingcat.
Генпрокурорка України Ірина Венедіктова повідомила, що українські слідчі органи вивчать матеріали, викладені у розслідуванні Bellingcat щодо «вагнерівців».
