Ситуація з довкіллям на Донбасі набуває ознак екологічної катастрофи, йдеться у звіті громадської організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини на Донбасі. Монітори оцінили загрози, пов’язані із закриттям шахт, роботою систем водо- та електропостачання, обстрілами підприємств, лісовими пожежами. Що відбувається, і хто за це відповідає?
Інформацію для звіту збирали під час трьох польових місій в листопаді 2019 року та березні й квітні 2021 року в прифронтовій зоні Донбасу і у місцях, які постраждали від конфлікту.
Затоплення шахт
Нині на Донбасі експлуатується 97 шахт (у 2014 році їх було 150). Понад 70 з них опинилися на окупованому боці. Інформацію про них доводиться отримувати з відкритих джерел чи тематичних груп у соцмережах – через відсутність безпосереднього доступу до об’єктів.
Утримувати шахти нині нерентабельно через високу собівартість вугілля і відсутність ринку збуту, тож уже близько 60% шахт Донецького і Луганського регіону по обидва боки лінії розмежування або закриті, або перебувають у стані ліквідації.
Ліквідація вугледобувних підприємств в ОРДЛО відбувається з порушенням технологічних вимог, каже виконавчий директор Truth Hounds Роман Авраменко. Це призводить до неконтрольованого затоплення шахт підземними водами, виникає ризик просідання чи то навіть провалів ґрунтів і виходу метану на поверхню.
«На непідконтрольні уряду України території Донбасу мають доступ лише представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Але у них сильно зв’язані руки в плані свободи пересування по території. Ніякі інші експерти з будь-якої правозахисної чи іншої організації не мають доступу до цих територій. Це дуже тривожна ситуація», – коментує Роман Авраменко.
Він акцентує увагу на необхідності доступу незалежних експертів до об’єктів в ОРДЛО, «щоб оцінити і встигнути вплинути на поширення цієї катастрофи, доки не сталося надто пізно. Тому що темпи вражаюче катастрофічні».
«Шатхні води вже вийшли за межі самих шахт, почали розливатися, потрапляти у водоносні горизонти. В одному з епізодів досліджень ми брали проби води з річки Комишуваха на Луганщині, яка належить до басейну Сіверського Дінця. Вміст сульфатів у воді перевищено у 8 разів, а марганець перевищує гранично допустиму концентрацію в 70 разів. Тобто вже зараз багатий хімічний коктейль шахтних вод потрапляє в басейн Сіверського Дінця», – каже Авраменко.
Окремо, ризик радіаційного забруднення несе шахта «Юнком», де у 1979 році здійснили підземний ядерний вибух (об’єкт «Кліваж»). У квітні 2018 року в ній перестали відкачувати ґрунтові води, а вже у березні 2020-го шахта стала затопленою. За даними доповіді, низькорадіоактивна вода вже почала надходити в горизонти питної води навколо цієї шахти.
Що каже українська прокуратура
Заступник начальника відділу процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури Артем Шалата розповідає, що вірогідність потрапляння води на горизонтах, де було здійснено вибух «Кліваж», до ґрунтових вод справді існує. «Щоб однозначно сказати, чи є це злочином, вчиненим в умовах збройного конфлікту, і притягнути когось до відповідальності, необхідні, по-перше, доступ до цієї території, по-друге, визначення в законодавстві відповідних норм», – коментує Артем Шалата. Адже, за його словами, поза увагою досі лишаються визначення понять обширності, довгостроковості та серйозності шкоди навколишньому природному середовищу та їхні критерії.
Нині розслідується кримінальне провадження щодо шахти «Юнком» за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України – за фактом збройної агресії Росії на території Донецької області, через що порушено екологічну рівновагу. Артем Шалата розповідає, що на сьогодні підозру нікому не оголошено, триває збір доказів – однак відсутність доступу до окупованих територій це ускладнює.
Шахти – це сполучені посудини
За словами Романа Авраменка, концентрація радіонуклідів в ґрунтових водах в 5-кіломентровому радіусі шахти «Юнком» перевищує норму. Отже, низькорадіоактивна вода почала надходити в ґрунтові води з інших шахт, які перестали відкачуватись. Адже шахти на Донбасі з’єднані гідрологічними зв’язками.
«Шахти на підконтрольних територіях пов’язані під землею шахтами на непідконтрольній території. І коли на непідконтрольній перестають відкачувати воду, то вода переливається через ці зв’язки в шахті на підконтрольні території. Наприклад, шахта «Золоте» працює на піку своєї потужності: встановлені додаткові насоси для відкачування води, яка надходить з непідконтрольної території з усіх затоплених шахт. Різниця між рівнем води в шахті та рівнем, коли вона почне витікати на поверхню, становить всього 14 метрів. Якщо, наприклад, один насос вийде з ладу, вода дуже швидко подолає ці 14 метрів і підтопить територію, де проживає до 90 тисяч населення, виносячи всі ці речовини на поверхню», – стверджує виконавчий директор Truth Hounds.
За оцінками спеціалістів, зупинка відкачки води на шахтах «Первомайська» і «Голубовська» призведе до виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення забудованих територій з населенням 80 тисяч осіб (міст Кіровськ, Первомайськ, Золоте, Гірське, смт. Карбоніт), сільськогосподарських земель та природних угідь (лани, луги, ліси).
Хімічний завод «Стирол»
За час роботи цього горлівського підприємства на ньому відбувалися аварії, виливи, викиди, в шахту, яка розташована на його території, скидалися хімічні речовини.
«Вони пішли глибоко в шахтну виробітку на глибину 450 метрів. Нібито зараз немає через що хвилюватися, проте якщо шахтні ґрунтові води піднімуться, якщо припиниться відкачування і відповідний нагляд за нею, то речовини, які зливалися туди впродовж десятирічь, почнуть так само виноситись на поверхню. Звичайні халатність, неуважність або навіть відключення електроенергії може призвести до того, що рівень води і там почне стрімко зростати. Це саме стосується і шахт, де видобувають ртуть біля непідконтрольної Україні Горлівки. Ртутна шахта зараз законсервована, над нею шахтою проходить канал «Дніпро-Донбас» – артерія питної води для всього Донбасу. Якщо в результаті перенасичення водою, її просочення в породи відбудеться «схлопування» цих порід, то бетонний жолоб каналу, що проходить над шахтою, просто зруйнується, і ртуть потрапить безпосередньо в його питну воду», – каже Роман Авраменко.
Зараз завод «Стирол» працює дуже обмежено, окупаційна адміністрація заявляла про спроби запуску деяких цехів, які, однак, не є ключовими.
Просідання землі
Підземні ґрунти Донецької, Макіївської та Єнакієвської промислових агломерацій є великою мірою відпрацьованими. На їхню щільність негативно впливають зсуви і провали поверхні. «Копанки» (несанкційований видобуток вугілля на невеликій глибині) і неправильне погашення відпрацьованих виробок також призводить до ґрунтових деформацій. Як зазначено у звіті, просідання загрожує поверхні площею 12 тисяч га. Це може спричинити руйнування помешкань, інфраструктурних об’єктів, доріг, мостів, комунікацій під землею, елементів системи газо- та водопостачання, каналізаційних систем.
Існує і ризик виникнення землетрусів через втрату щільності і осідання ґрунтових пород (це стається, коли із свердловин шахт не відкачують воду), переважно в районі Макіївки. Підземні поштовхи у березні цього року могли відчути мешканці селища Об’єднане.
Ще один наслідок затоплення шахт полягає у виході на поверхню метану (вибухонебезпечний газ), окису вуглецю (високотоксичний газ) і радону (радіоактивний газ). Метан швидко загорається, не має запаху і кольору – і це може спричинити вибухи і пожежі, як це було на території одного з селищ Горлівки в листопаді 2020 року: на думку жителів, тоді просідала горіла земля через виділення газу з покинутих шахт.
Вода, електрика та лісові пожежі
З бойовими діями підвищується ризик аварій на об’єктах водопостачання. У разі руйнування ємностей, в яких зберігається рідкий хлор, який використовується для очищення води, можливі отруєння через його викид в атмосферу. «Враховуючи особливості кожної із фільтрувальних станцій (на одній лише Донецькій фільтрувальній станції зберігається близько 250 тон хлору), у разі викиду рідкого хлору в атмосферне повітря площа зони можливого хімічного зараження складатиме від 2 кв. км до 30 кв. км», – йдеться у дослідженні.
Аварії на очисних спорудах можуть призвести до забруднення довкілля стічними водами, погіршити санітарно-епідеміологічну ситуацію для населення.
Обстріл із водонасосної станції під Горлівкою навесні 2021 року:
Вразливими є лінії електропередач, через їхнє знеструмлення може зупинятися водовідведення у шахтах (таке траплялося на шахтах «Родіна», «Первомайська» і «Голубовська», коли підземні води прорвалися на шахту «Золоте»).
А вибухи боєприпасів чи умисні підпали – як тактика бойових дій – спричиняють масштабні лісові пожежі. Найбільш інтенсивні трапилися восени минулого року на Луганщині.
Від війни страждає флора та фауна: рідкісні види птахів, тварин, рослин опинилися під загрозою, знижується якість ґрунтів, куди потрапили снаряди.
Ознайомитися з повним текстом звіту можна тут.
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
