Сумнозвісне місце незаконного утримання «Ізоляція» у непідконтрольному нині українському урядові Донецьку називають сучасним концтабором, подібним до нацистських концтаборів часів Другої світової війни. Що про його існування та те, що там відбувається, думають представники української влади, правозахисники та самі колишні в’язні?
Місце неволі «Ізоляція» - найвідоміший з подібних об’єктів, створений підконтрольними Росії гібридними угрупованнями на окупованій частині Донбасу. Але «тюрма», що розташована на території колишнього заводу, а згодом арт-центру, така не одна.
За словами заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова, кількість відомих місць незаконного ув’язнення на непідконтрольних частинах Донецької та Луганської областей – не менша від 160. Про це він розповів на презентації проєкту «Ізоляція: must speak».
«Лише «Ізоляцію», за нашими даними, пройшли не менше від 3500 осіб. 1600 із них – цивільні особи. І там відбуваються страшні речі, люди там перебували й перебувають у нелюдських умовах. У нашому відділі ми намагаємось документувати всі факти злочинів, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, й дати їм оцінку. Окрім того, щодо цих злочинів вже направлено 14 звернень до Міжнародного кримінального суду. Це стосується не тільки Донбасу, але й Криму», – розповідає Мамедов.
Люди, що утримуються у подібних місцях, використовуються Росією як товар для шантажу, ціллю якого є досягнення геополітичних вимог. Так вважає координатор Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.
«Але ще одна проблема у тому, що до ув’язнених людей не мають доступу представники Червоного Хреста, вони досі не мають елементарної медичної допомоги, досі функціонують секретні тюрми на кшталт «Ізоляції». Поки не існує можливостей, що давали б людям хоча б вижити до звільнення, не можна говорити про якісь істотні зрушення», – каже Матвійчук.
Окрім того, правозахисниця критично висловлюється щодо місії ОБСЄ через те, що, попри її роботу, такі елементарні вимоги для захисту людей у незаконному ув’язненні не досягнуті.
«Ми маємо кейси, коли людина паралізована після тортур, або має судячи з усього онкологію, людина з переламаним хребтом. Ці люди можуть не дожити до обміну, їх треба звільняти негайно за гуманітарними підставами. І тут міжнародні організації мали б грати першу скрипку. Але бракує їхнього впевненого голосу», – наголошує правозахисниця.
За словами віцепрем’єра, міністра з питань тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, люди, що причетні до злочинів та катувань у місцях, подібних до «Ізоляції», не мають підпадати під амністії та мають нести покарання за вчинені дії.
«Як би не розглядався законопрєкт про «амністії» у Верховній Раді, як би не йшли перемови у Мінську чи «нормандському форматі», у нашому міністерстві ми вже підготували законопроєкт «Про перехідне правосуддя», де зазначені категорії осіб, що точно не підпадатимуть під амністію, помилування, чи інший варіант втекти від відповідальності. Тому що ми застосовуємо ООНівські принципи. Там чітко вказано право жертви, право на правду, право на справедливість», – заявляє Резніков.
Окрім того, за його словами, в Україні буде створений Центр документування порушень прав людини, пов’язаних зі збройною агресією. У цей перелік мають увійти і злочини, вчинені у місцях неволі, в «Ізоляції» у першу чергу.
«Це буде такий посил і людям, що проживають на окупованій території: і жертвам, і катам. А також для міжнародної спільноти. Всі побачать, як саме ми будемо діяти після деокупації цих територій», – зазначає Олексій Резников.
За словами найвідомішого в’язня «Ізоляції», журналіста та письменника Станіслава Асєєва, для людей, що не побували не тільки у подібних місцях і взагалі окупації, складно уявити, що таке може відбуватися у 21-му столітті. Коли після досвіду двох світових воєн існують справжні концтабори.
«Коли ми кажемо про «Ізоляцію», ми кажемо не просто про в’язницю, ми маємо чітко це розуміти. Назва «концтабір» є найближча для опису того, що відбувається за тими парканами. Одним із найбільших критеріїв цього є люди, що все життя і так сиділи у в’язницях, але потім потрапили до «Ізоляції». Один із таких людей, коли потрапив у одну камеру зі мною, сказав, що він такого не бачив навіть у найжорстокіших тюрмах, де він сидів ще у 90-і роки».
Про своє перебування в ув’язненні Асєєв написав книгу «Світлий Шлях»: історія одного концтабору, що нещодавно вийшла друком.
За останніми цифрами СБУ, в полоні російських гібридних сил в ОРДЛО перебувають 214 людей. На початку цього року СБУ повідомляла, що незаконно позбавленими волі на тимчасово окупованих територіях Донбасу вважалися 184 людини. Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня. Тоді звільнили з полону 20 людей, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14 осіб.
«ІЗОЛЯЦІЯ: must speak» – це комплексний проєкт, який об’єднає політичну та інформаційну кампанію з мистецькою складовою. Його презентація відбулася 10 грудня, у міжнародний День прав людини, для того, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до фактів застосування тортур та антигуманної діяльності в незаконній в’язниці «Ізоляція», а також з метою її якнайшвидшого закриття.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбуці чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)
