Санітарний лікар Ляшко: чи буде в Україні колапс через коронавірус?

Смертність від COVID-19 впала, але лікарні в Україні не безмежні. Ліжок поки що вистачає, колапсу медсистеми нема, однак ситуація щодня погіршується. І якщо українці не дотримуватимуться елементарних правил запобігання коронавірусу і число хворих на добу перевищить 10 тисяч, можливий жорсткий локдаун. Про це заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. Він відповів також на запитання про тести, реальну смертність у державі від усіх недуг, про можливі терміни появи в Україні вакцини проти «корони», впровадження нових ліків, про компенсації за загиблих від COVID-19 українських медиків. І скільки насправді є в Україні «ковідних» хворих?

Олександр Лащенко: Ліжка у лікарнях. Зрозуміло, що все більше хворих у складних і середньотяжких проявах COVID-19. Є такі прогнози, що в Україні зараз ледь не настав період, який був в Іспанії, в Італії, наприклад, навесні цього року. Пам’ятаємо, який тоді був в Італії колапс. Пане Ляшко, що відбувається?

– Дивіться, яка ситуація. Коли ми говорили навесні й бачили Італію, ми бачили, що в Італії при 5 тисячах випадків на день вже був колапс системи охорони здоров’я, не справлялися ані лікарні, ані швидкі. Ми впровадили вчасно карантин. Ми говорили, що в нас при такій ситуації, як в Італії на той момент часу буде колапс системи. Сьогодні ми реєструємо по 5 000-5700 випадків в Україні – колапсу немає. Система охорони здоров’я справляється. Ми говоримо, що і до 10 тисяч – будемо справлятися.

Далі питання в тому, чи будуть такі випадки, як тільки що сказав лікар. Певні лікарні будуть завантажуватися, госпіталізувати, перепрофільовувати нові ліжка і буде досить велика кількість хворих. Тому для того, щоб цьому запобігти, ми просимо всіх дотримуватися всіх протиепідеміологічних норм і правил. Це стосується людей, це стосується бізнесу, це стосується органів місцевого самоврядування. І ми робимо все можливе на національному рівні, щоб запобігти, по-перше, колапсу системи охорони здоров’я, по-друге, щоб не зупиняти нашу економіку.

Ми розуміємо, що впровадження жорсткого локдауну – це вже виключно такий резервний момент, коли не можна буде нічого іншого зробити. Цифри, які ми сьогодні бачимо в Західній Європі, вони...

– … вони ще більші набагато. Хоча смертність різко впала, виходить, в Європі.

– Смертність впала. Про смертність можемо проговорити про два шляхи. Але ми повинні говорити і далі говорити про те, що лікарні не безмежні, лікарі – це не роботи. Вони мають психоемоційне виснаження, мають фізичне виснаження. І ми говоримо, що лікар – це не та професія, якої можна навчити за місяць-за два. Лікар навчається десятками років, оскільки це професія. І ми говоримо про те, що ми маємо можливість до розгортання ліжок, ми знаємо, як розгортати тимчасові шпиталі...

– Дійти до того, що було в Іспанії, у тій же ж Італії навесні (не дай Боже, звісно), коли в палацах спорту вже будуть ліжка класти…. Тоді була дуже кризова ситуація у тій же ж Ломбардії, в Італії. В Україні таке може бути?

– Сьогодні це є вже в Чехії. При тому, що Чехія була однією з країн, яка найкраще справлялася. Але три дні підряд 8 тисяч випадків – і в Празі розгортають тимчасовий шпиталь.

Це можливо скрізь. Тут же ж питання в тому, що ми не повинні сьогодні легковажно ставитися до цих показників поширення коронавірусної хвороби. Ми заходимо у пік сезону грипоподібних захворювань. Тому питання в тому, що може статися? Так, можна прогнозувати: може, легко пройдемо, а може, і бути така ситуація, яка сьогодні вже є в Західній Європі. І ми повинні готуватися до найгіршого сценарію і прораховувати все на найгірший сценарій.

– Щодо конкретних цифр, пане Ляшко. Станом на 12 жовтня (ми спілкуємося 15 жовтня, записуємо це інтерв’ю), за даними на сайті МОЗ, завантаженість ліжок у лікарнях (і є по окремих містах, і по Україні загалом) – 62% зайнято. Тобто більше третини ліжок вільно все-таки? Вистачає місць по Україні?

– Але ми говоримо про відсоток. Але ми повинні дивитися на першу колонку, в якій показано кількість ліжок. І якщо ми відслідковуємо динаміку, то в нас десь тривалий час 60%, 62%, 63%, але ми постійно збільшуємо кількість ліжок. Тобто це включаються додаткові лікарні, це перепрофільовуються інші відділення в терапевтичних лікарнях. Сьогодні буде ухвалюватися рішення про те, що в кожній області повинно бути визначено, як мінімум, 1-2 лікарні в місті, у великому місті, яка буде повністю закрита виключно для ковідних хворих.

– Можете зараз сказати, наскільки на 15 жовтня заповненість пацієнтами з COVID-19 ліжок в лікарнях?

– Сьогодні ми говоримо про 62%.

Але якщо ми беремо, наприклад, Луганську область, то сьогодні було проведено позачергове засідання комісії, де розглядалося питання впровадження додаткових протиепідеміологічних обмежень на території. Луганська область вся перейшла в «червоний» рівень епідеміологічної небезпеки через те, що в них 5 днів поспіль заповненість ліжок була вище 75%. Все, вся область заходить в «червоний» рівень епідеміологічної небезпеки – зупиняються певні суб’єкти господарської діяльності, певні сфери для того, щоб стримати.

– Тобто у різних регіонах по-різному?

– У різних регіонах по-різному. Так, ми говоримо загальну цифру по країні і розуміємо, що по країні це буде відрізнятися по регіонах, а в регіоні по лікарні, бо одна лікарня буде більше заповнена, а інша буде в резерві очікувати.

– При всій повазі до всіх без винятку населених міст, селищ і так далі, столиця – один із епіцентрів поширення COVID-19 в Україні. Лікар Вадим Холоденко у пості у фейсбуці, (нагадаю, це лікар, який у столиці рятує в тому числі хворих на COVID-19 разом зі своїми колегами), пише великими літерами: «КИЇВ ДОХОДИТЬ ДО КОЛАПСУ! Можливо, все ж таки відбудеться сценарій Італії, коли з декількох хворих лікарі будуть госпіталізувати, лікувати перспективних на життя, оскільки карет швидких і вільних місць в лікарнях не вистачає». Ми ж знаємо, це правда, це не фейк, що в Італії і в Іспанії тоді, навесні, доводилося лікарям навіть обирати. Невже на Україну такий сценарій чекає?

– Цей сценарій можливий скрізь. Але ми ще раз будемо говорити про те, що треба допомагати лікарям. Щоб такого сценарію не відбулося, ми знаємо зараз, яка профілактика може бути. Треба утримуватися від масових скупчень людей, утриматися від контактів, носити маску на обличчі. Це все допоможе нам, лікарям, справитися з хворобою.

Так, ми знаємо про завантаженість ліжок у Києві. Але це постійний процес, коли додаються нові лікарні і перепрофільовуються ліжка. Паралельно з цим розглядається питання запустити Академію медичних наук також для надавання допомоги хворим з коронавірусною хворобою. У них є свої окремі лікарні.

– Там як у палатах будуть лежати?

– Там розглядається два варіанти. Або вони додатково розгортаються на їхніх лікарнях, бази, або ми в Києві перепрофільовуємо лікарні загального профілю, а хворих з іншими соматичними хворобами, як то з інсультами, з інфарктами, будуть везти у лікарні Академії медичних наук, а ці будуть повністю закриті під надання медичної допомоги хворим з коронавірусною хворобою.

Але ще раз. Система охорони здоров’я готова, лікарі працюють. Лікарі говорять про те, що до хвороби не можна ставитися легковажно.

– До речі, ми анонсували сьогоднішню розмову з Віктором Ляшком ще напередодні в соцмережах на сторінках Радіо Свобода у твіттері і у фейсбуці. Доволі активно читачі наших сторінок у цих соцмережах відгукнулися. Зокрема у фейсбук на сторінці Радіо Свобода людина з ніком як «Лариса Мархоцкая» запитує у вас: «Яким чином оплачується лікування хворого у лікувальному закладі? Куди звертатися у випадку виявлення порушень?»

– Оплачується. Якщо хворий госпіталізований до стаціонару, в лікарні, в якій надається медична допомога хворим з коронавірусною хворобою, держава повністю покриває це лікування. Це так званий «ковідний пакет», на який Національна служба здоров’я України укладає контракт з лікарнею і перераховує кошти. Ці кошти перекривають доплати лікарям – 300% до зарплати, а також покривають медичні вибори і медичні засоби, які використовуються для лікування хворого з коронавірусною хворобою.

У разі, якщо щось відбувається не так, треба телефонувати на гарячу лінію Національної служби здоров’я України (16-77) і там розказати про свій випадок. Працівники Національної служби здоров’я України мають свої територіальні підрозділи, вони розглянуть ці випадки і вирішать питання.

– Це коли людина підозрює у себе хворобу?

– Так. Якщо немає сімейного лікаря, то треба підписати декларацію з сімейним лікарем. Але на період зараз, коли ми говоримо, що в нас епідемія, ти телефонуєш або на швидку, або на гарячу лінію. На гарячій лінії тобі підкажуть телефон дільничого лікаря, який обслуговує цю територію.

– Назвіть номер телефону гарячої лінії.

– Ця гаряча лінія у кожного при обласній державній адміністрації. Та гаряча лінія, це коли є проблеми і треба зателефонувати. Національна служба здоров’я України. І сімейний лікар або черговий лікар направляє мобільну бригаду, яка забирає зразок біологічного матеріалу для того, щоб доставити на тестування в державну лабораторію. І це тестування повністю безоплатне для людини, в якої є симптоми коронавірусної хвороби.

– Ще одне запитання. Віктор Гуд, користувач фейсбуку, який читає сторінку Радіо Свобода у цій соцмережі, запитує: «Чому в опорних лікарнях закінчилися одноразові кисневі маски, і волонтери змушені проводити збирання грошей на їх купівлю? У вас були гроші антиковідного фонду, у вас було 6 місяців часу для закупівлі!»

– Стосовно кисневих масок, а також інших медичних виробів і лікарських засобів.15 мільярдів гривень передано Національній службі здоров’я України, яка контрактує лікарні для надання медичної допомоги хворим з коронавірусною хворобою. В лікарнях створюються медичні бригади, які включають лікарів-реаніматологів, інфекціоністів, терапевтів, медичних сестер і санітарок. І під цілі медичні бригади виділяється певна кількість реанімаційних ліжок, апаратів штучної вентиляції легень, газоаналізаторів, моніторів пацієнта. І на це даються кошти, щоб лікарня повністю забезпечила свої потреби. У разі, якщо є в лікарні проблеми, потрібно звертатися.

Нещодавно ми розглядали одну таку проблему. В одному з регіонів говорили про те, що не вистачає грошей для закупівлі. Розібралися. Це було у Львівській області. Центр легеневого здоров’я, де головний лікар заявив про те, що не вистачає коштів для закупівлі ліків. Ми просто проаналізували. І він залучив значно більше лікарів, а не повідомив Національну службу здоров’я України, тому і отримував фінансування...

– Але це винятки, пане Ляшко, ви переконані?

– Звичайно, що винятки.

– Не волонтери рятують? Не все на плечах волонтерів?

– Волонтери допомагають. Бізнес допомагає. І велика подяка всім, хто допомагає. Оскільки тут питання і менеджменту, і людського фактору, і інших речей.

Я не можу сказати, що зараз все ідеально скрізь працює. Тому якщо є можливість допомагати, треба допомагати нашим лікарям. Але це не може бути, щоб це тотально не вистачало певних медичних виборів, розхідних матеріалів. Цього не може бути, бо на це виділені ресурси.

– Щодо грошей антиковідного фонду. Знаємо, раніше до цього сплеску, зокрема на дороги пішли ці гроші і так далі. У цьому плані дійсно, можливо, варто було всі 100% тримати лише для протидії COVID-19?

– 15 мільярдів гривень – Національній службі здоров’я України. 15 мільярдів гривень – МОЗ. Тобто 30 мільярдів гривень дано для системи охорони здоров’я. І це питання ще не всі. Плюс перепрофілювання внутрішніх програм. Це відбувається у всіх міністерствах. Плюс залучення коштів Світового банку, ЄС і коштів Глобального фонду. Робимо все можливе для того, щоб тримати систему охорони здоров’я боєздатною і справлятися з ситуацією.

Але не все не завжди залежить виключно від лікарів. Це ми повинні розуміти.

– А що саме не залежить? От поширення...

– Звичайно, коли ми говоримо про протиепідеміологічні заходи, тут не треба політики. От сьогодні, коли ми говоримо про певні речі, не можна тут робити якісь політичні дивіденди. Тут треба допомагати системі охорони здоров’я справитися з проблемою. Тут потрібно розуміти обмежувальні протиепідеміологічні заходи, які вводяться. Якщо говоримо, що треба ресторани і заклади громадського харчування закрити о десятій годині, то треба закрити.

Давайте подивимося на ті країни. Там вже надзвичайний стан, вже з’являються комендантські години. Уже закриваються цілі міста. Сьогодні Україна ще продовжує знаходити цей баланс між жорстким карантином і роботою економіки.

– Відомі офіційні цифри. В Україні понад 5 тисяч, 6 тисяч на добу хворих доходить. Ви маєте рацію, пане Ляшко, у тій же ж Чехії з населенням майже у 4 рази меншим, ніж в Україні більше поширення, але від цього, погодьтеся, не легше.

Ми знаємо ледь не апокаліптичні прогнози, наприклад, експерт ВООЗ прогнозував, що до 9 тисяч випадків буде через кілька тижнів, тобто вже на початку зими, в Україні. А от, наприклад, результати моделювання Київської школи економіки сьогодні оприлюднені. Нібито Україна рухається до найгіршого сценарію пандемії COVID-19. До 20 тисяч людей можуть померти в Україні від COVID-19 до кінця цього, 2020-го, року. Наскільки обґрунтовані такі прогнози?

– Прогнози є різні. І моделі сьогодні різні шкоди використовують різні. Але зараз всі побачили, що, так, у коронавірусної хвороби є сезонність. І в сезон грипу і грипоподібних захворювань зростання кількості хвороби, кількість хворих буде збільшуватися.

– Хоча влітку ж паузи не було по COVID.

– В Україні не було. В Україні збили першу хвилю, розтягнули її в часі. І як такої першої хвилі у нас не було. У нас був великий діапазон часу, коли ми реєстрували випадки коронавірусної хвороби. У Франції, Італії, Іспанії, Великобританії мали хвилю, потім спад...

– А зараз ще більшу хвилю.

– Зараз знову хвиля. Зараз дивимося – поки що летальність не йде спільно з хвилею. Але подивимося через 14-15 днів.

– 2% летальність в Україні?

– 2% летальність в Україні. При тому, що Україна не переглядала показників по підрахунку летальних випадків, а залишилася так, як розпочинала.

– Поясніть, будь ласка, що мається на увазі?

– Ми говоримо про кількість випадків летальних, в яких зафіксовано щодня в оперативній статистиці. Тобто людина померла, і якщо в неї було діагностовано коронавірусну хворобу, вона потрапляє в нашу статистику. Не внаслідок коронавірусної хвороби, а коли померла з коронавірусною хворобою. І в нас все рівно летальність сьогодні вже менше 2%.

Загалом у світі летальність зменшилася з 7% до 3%.Тобто вже лікарі знайшли певні підходи до виведення з критичного стану хворих на коронавірусну хворобу.

– Трошки навчилися лікувати, можна сказати, так?

– Питання не в тому, що навчилися. Лікарі вміють. Але тут треба шукати підходи. Плюс специфічна терапія так і не з’явилася. Тобто ми говоримо про симптоматичне. Ми витягуємо людей, враховуючи те, до яких ускладнень може привести коронавірусна хвороба. Тому велика подяка лікарям, які сьогодні день і ніч рятують життя українців. А також усім лікарям світу. Оскільки сьогодні проблеми, які є в Україні, тотожні майже для більшості країн світу.

– Ірина Панченко теж у фейсбуці читає сторінку Радіо Свобода і ставить вам, пане Ляшко, запитання: «Чому немає у вільному доступі статистики про смертність від всіх причин по кожному місяцю 2020 року?»

Розуміємо, така статистика дуже важлива, щоб порівняти, наскільки, можливо, смертність в Україні зросла.

– Статистика є. Вона оприлюднюється на сайті Державної служби статистики у розрізі всіх нозологій із двомісячним інтервалом. Оскільки аналізують причини смертності за результатами патологоанатомічних розтинів.

Але я хотів би наголосити: ніколи не маніпулюйте ось цими цифрами, не порівнюйте статистику, яка була у попередні роки від усіх причин, з коронавірусною хворобою і говорити про певні речі. Коронавірусна хвороба у всьому світі зменшує доступність до медичної допомоги інших людей. Ми поговоримо про планові операції, про планові госпіталізації, про раннє виявлення певних хвороб, як то інфекційних, так і інших соматичних та онкологічних. Це система охорони здоров’я буде розгрібати досить тривалий період часу. Тому сьогодні ми повинні робити все можливе для того, щоб зменшити надходження хворих у госпіталі, щоб ті, хто потребує допомоги, отримали. Ми говорили про ургентну – ургентну буде забезпечувати, але планова...

– Ургентна, нагадайте, не всі знають...

– Це невідкладна допомога, яку треба надати сьогодні незалежно від того, які в нас тут обставини з епідеміями. Але є певні планові операції – люди перебувають в очікуванні.

– У нас, до речі, є думка одного з лікарів з приводу цієї проблеми. Інші ж лікарні, інсульти, інфаркти, на жаль, нікуди не діваються. Але саме щодо статистики. Зросла (це вже ж тривалий період, з кінця лютого, понад півроку) смертність взагалі вся в період COVID? Пов’язана з ним чи ні – це вже інше питання.

– Це те ж саме, що я зараз запитаю: а як у нас було з грипом навесні, зросла смертність чи ні? Смертність у нас рахується за певний період часу. Зазвичай ми говоримо про рік і порівнюємо по року.

– От за рік вже ж можна підбити підсумки?

Зазвичай друга хвиля грипу, коли не епідемія коронавірусної хвороби, це лютий-березень. Коли ми запровадили карантин, це вплинуло і на стримування коронавірусної хвороби, і значно вплинуло на поширення інших крапельних інфекцій. Але по цих цифрах щось аналізувати досить рано. Тому пройде рік, рік до року – все буде порівняно.

– Просто ще зарано, наполягаєте?

– Звичайно.

– І ви цифри не назвете, чи зросла, чи зменшилася зараз смертність?

– Ми бачимо різке зростання випадків коронавірусної хвороби. Ми бачимо, що відбувається в країнах Європи. І в Європі ми бачили, що розвивалося у лютому, і чому ми у березні запроваджували карантинні заходи відразу при перших випадках. Тому зараз ці «COVID-дисиденти», які кажуть, що немає – будь ласка, до інфекційної лікарні й просто подивіться!

– Щодо карантину. І прем’єр Денис Шмигаль заявляв під час засідання уряду, що, звичайно, продовжена дія адаптивного карантину до кінця цього року. І деякі подробиці, зокрема, що змінюються правила щодо дозволеної кількості людей при масових зібраннях. У «зеленій» зоні масові заходи у кількості не більше 50 людей, у «жовтій» – не більше 30-и, у «помаранчевій» – не більше 20-и. Це основні моменти. Правильно? Що ще можете сказати?

– Ми говоримо про подовження карантину до кінця року. Але ми ніколи не озвучуємо, що це кінець. Оскільки циркуляція вірусу буде продовжуватися і після нового року. Це вже майже 100% прогнози. Тому поки не появиться належна, якісна, безпечна, ефективна вакцина, з коронавірусом доведеться жити. Просто будемо дивитися, як він себе поведе. Поведе так, як інші грипоподібні захворювання – зараз буде перший пік, потім трішки спад і у лютому-березні наступний пік, чи він буде циркулювати так, як якісь інші, характерні для коронавірусної хвороби.

– А який критерій? На 100 тисяч (відомо, в медицині це серед усіх захворювань) скільки має хворіти на COVID певний період (я не знаю, це тиждень, за місяць), щоб певний населений пункт був віднесений до «червоної» зони, навіть такої суворішої?

– 320 на 100 тисяч населення. Але не за тиждень, а за 2 тижні. І от сьогодні було ухвалене рішення 68 адміністративних одиниць із 617 потрапили до «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки в 15 областях нашої країни. На жаль, тенденція до того, що стрімке зниження територій зеленого кольору епідеміологічної небезпеки, йде вниз стрімким... 200 було на початку вересня, а сьогодні ми маємо 58 територій.

– Пане Ляшко, багато про це говорили і були ухвалені рішення Верховною Радою, зміни до певних законів були внесені, не просто це були слова, про штрафи за порушення тих же ж карантинних заходів навесні. Зараз, звісно, такого жорсткого карантину немає, але все ж таки певні нововведення на той період залишилися. Таке враження, що ніхто нічого, ці штрафи не стягує, людей, ті, хто нахабно, ті ж самі «COVID-дисиденти», які... Добре, вони про себе, точніше, не добре, але ж і оточуючих наражають на небезпеку.

– Ми як МОЗ виступаємо за те, щоб адміністративна відповідальність за порушення протиепідеміологічних норм каралася відразу. Тому що це все впливає на кількість тих, хто захворів.

Ми, може, не можемо помічати, але Національна поліція, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів, органи місцевого самоврядування проводять певну роботу. Чи достатня вона, чи не достатня – це вже знову ж таки оцінка. Ми не бачимо це так, як, наприклад, в європейських країнах, коли патрулюють патрулі, цілі групи ходять і роблять зауваження.

– Таке в Україні, ви вважаєте, потрібно?

– Воно і є в Україні. Просто, що ми не бачимо цього у місті Києві. Але те, що, наприклад, я бачу. В Херсоні таке є, працює, створені мобільні групи, до яких залучаються представники місцевої влади...

– Це відповідальність МВС?

– Питання і влади, і Національної поліції, і інших контролюючих органів. Тому що це комплексна робота, яка повинна бути забезпечена. І якщо є порушення, повинен бути і адмінпротокол. Сума штрафів у нас сьогодні не така, як, наприклад, в європейського регіоні. У нас 170 гривень. Хочемо підняти. В європейському регіоні... Наприклад, сьогодні президент Франції, виступаючи, сказав, що у них це 170 євро, якщо це буде повторне порушення, то буде 1700 євро.

– А МОЗ України виходить з цією пропозицією, щоб Рада затвердила збільшення?

– Законопроєкт у Верховній Раді. Вона не встигла чи не захотіла проголосувати до своєї відпустки.

– І скільки замість 170 гривень штраф має бути?

– 17 тисяч гривень.

– Переходимо до теми тестів. Теж дуже важливо. Той же ж Денис Шмигаль на засіданні уряду 13 жовтня, тобто цього тижня, констатував, що «поставлене завдання міністру охорони здоров’я Степанову збільшити тестування до 50 тисяч на добу, але ми маємо вийти на 75 тисяч тестів на добу ще цього року». Наскільки це реально, такі цифри? Скільки зараз тестується?

– Коли у березні ми тестували 200 зразків на добу і говорили, що в червні будемо тестувати 15 тисяч, нам не вірили. Після того у червні вийшли на 15 тисяч і говорили, що 15-го вересня ми вийдемо на 30 тисяч зразків на добу. Сьогодні ми маємо вже 35 тисяч зразків на добу.

Так, поставлена задача 50 тисяч. Ми робимо все можливе, щоб вийти на 50 тисяч. Плюс додатково до тестувань методом ПЛР зараз з’явилися нові експрес-тести на антиген. Вони визнані ВООЗ і рекомендовані для застосування при масовому тестуванні. Ми робимо все можливе, щоб найближчим часом на наступному тижні в Україні вже з’явилися ці тести, які будуть безкоштовні для людей, можуть тестуватися сімейним лікарем, мобільною бригадою, при госпіталізації хворого до лікарні лікар відразу може зробити тест, бо його тривалість – 15-30 хв і без спеціальних лабораторних умов.

– А який все-таки тест потрібен при госпіталізації зараз: той самий ПЛР чи ІФА?

– На даному конкретному етапі ми говоримо про ІФА-тестування. Але як тільки з’явиться масове поширення експрес-тестів на антиген, ми перейдемо і додатково ще і експрес-тест на антиген. Оскільки це два паралельних процеси. Перший показує наявність вірусу, бо ми забираємо з місця проникнення вірусу в організм, а другий показує, чи є відповідь, чи вже організм зустрівся.

– Ці експрес-тести достовірні?

– Так, ці тести достовірні.

– Яка приблизно достовірність?

– Така, як і в тесту на ПЛР.

– Щодо ПЛР. Ви кажете, що і ІФА-тест потрібен, але ж ПЛР-тест все рівно вимагають. Про деякі випадки і наші глядачі повідомляють нам.

– Сьогодні у стандарті надання медичної допомоги передбачено чітко: при госпіталізації. Якщо в людини немає симптомів ГРВІ, то достатньо і ІФА-тестувань. Кабмін України ухвалив рішення і оплачує цю послугу лікарням через Національну службу здоров’я України. Є додатковий коефіцієнт, який покриває витрати на лабораторні реактиви для того, щоб всім, хто потребує такого тестування, тестування було проведене за кошти державного бюджету.

– Ми знаємо, далеко не таємниця. Звичайно, і Радіо Свобода повідомляло. І доведеться, напевне, далі мати чимало приводів про це повідомляти. Змушені люди, які мають підозру, у них симптоми, змушені робити цей тест, звертатися, якщо фінансова можливість дозволяє, до приватних лабораторій або клінік, бо державний безкоштовний тест іноді до 10-и, а то і більше днів займає, очікування результату. Що з цим?

– Я хотів би, щоб ми тоді говорили про певні адміністративні території. Оскільки, якщо подивитися зараз статистичну кількість тестів, яка проводиться, вклад приватних лабораторій – це 26% зі 100%.

– Виходить, що 74% – державні?

– Так. А з тих 26% – це місто Київ. Враження, яке складається в місті Києві, не скрізь однакове.

Ми зараз дивимося західні регіони нашої країни, які перші стикнулися з проблемою, які ми перші пріоритезували з забезпечення лабораторним обладнанням, сьогодні при даній епідситуації справляються власними силами. Ми бачимо цю проблему і розуміємо, що розвивати лабораторію – це процес. Оскільки це складні лабораторні умови, плюс треба навчені лаборанти, а також інші медичні працівники. Тому ухвалене рішення зараз додатково дозволити лабораторіям державним контрактувати приватні лабораторії, щоб вони допомагали розгрібати залишки зразків, які можуть утворитися, коли звернень більше, ніж спроможність лабораторій.

Плюс ми додатково стратегічно закуповуємо вже зараз обладнання, яке виключно автоматизоване і потребує мінімального втручання лаборанта. Оскільки людські потужності, які є в нас в системі, ми вже навантажили по повній програмі і тепер нам треба розвивати, збільшувати потужність виключно за рахунок автоматичних станцій. Так, там витратні матеріали дорожчі, обладнання дорожче, але ми...

– ...ви сподіваєтеся, що це скоротить цей час очікування результату?

– Це, звичайно, скоротить. Це те, що сказав прем’єр...

– ...незважаючи на більшу кількість хворих?

– Так. Ми автомати запустимо. Паралельно буде робитися те, що робиться. Автомати збільшать нам до 50 тисяч. Плюс приватні лабораторії, які ми залучаємо...

– 50 тисяч...?

– На добу тестів. Щоб ми виходили. І плюс ми дійдемо до обіцяних прем’єром 75 тисяч на добу.

– У червні цього року (це саме ваша заява як людини, яка зокрема відповідає за цей напрямок) ви констатували, що виявляють в Україні насправді фактично тільки одного хворого з трьох. Тобто беремо ось цю статистику, скільки вже зараз в Україні захворіло, можна сміливо множити, як мінімум, на три. І зараз, у жовтні, так само?

– Я заявляв, і я не відмовляюся від своїх слів. І я не думаю, що ви знайдете спростування цих слів, оскільки таку заяву підтверджує ВООЗ, СDС, Служба громадського здоров’я Великої Британії. Говорять, що в середньому у світі виявляється від 30% до 45% випадків коронавірусної хвороби. В інших людей хвороба може протікати безсимптомно, з симптомами, на які люди не звертають увагу або з симптомами, коли людина не звернулася до лікаря. Це не те, що система пропускає...

– Або приховує.

– Так. Тут ще й питання людського фактору. Ні. Стосовно приховує – давайте так: я погодився би, що не приховує ніхто.

Сьогодні, якщо ми говоримо про позицію МОЗ, то ми показуємо всю статистику, яка приходить до нас щодня. Якщо ми виявлятимемо факти маніпуляцій (я вам серйозно кажу), рішення будуть ухвалюватися досить і досить жорсткі. Я – про управлінські рішення.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З ВІКТОРОМ ЛЯШКОМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю