Рік тому прозвучала інавгураційна промова Володимира Зеленського. І ключове місце в ній займав Донбас. Що зі сказаного тоді залишилося гучними словами, а де Володимир Зеленський виконав свою обіцянку? Радіо Донбас.Реалії зіставило минулорічну промову з реальністю.
«І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі»
Припинити вогонь, як і «просто перестать стрелять» виявилося місією нездійсненою для Володимира Зеленського. Попри заяви президента України, що обстрілів стало менше, цифри свідчать про зворотнє.
За інформацією штабу ООС, який підраховує обстріли за кількістю випадків відкриття вогню, за рік президентства Володимира Зеленського було здійснено 4703 обстріли.
ОБСЄ підраховує кількість випущених снарядів та відкритих черг, тож за їхніми даними з 20 травня 2019 року до 20 травня 2020 року було зафіксовано вибухів – понад 71 тисяча.
Бій під Новотошківським, Оріховим, Кримським та Хутором Вільним на Луганщині 18 лютого 2020 року є найгарячішою ситуацією на фронті за більш ніж два роки – у той день ОБСЄ зафіксувало понад 2500 вибухів.
«Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення, я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги, і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій»
На жаль, герої гинуть. За рік – 92 загиблих та понад 500 поранених серед військових.
Крім того, в ООН відзначили різке збільшення кількості жертв серед цивільних. Раніше антирекордним вважався березень 2020 року, де було зафіксовано дві смерті серед цивільного населення, а також 17 поранених.
Невеликі «втрати» в територіях також є, адже за часи каденції Зеленського було здійснено відведення військ у трьох точках. Щоправда, вони відійшли лише на кілька кілометрів. В Офісі президента неодноразово заявляли про бажання розширити таке розведення на всю протяжність лінії фронту на Донбасі, попри кількість обстрілів, яка зросла. Експерти зазначають, обстріли стали здійснюватися з більш далекобійних і більш руйнівних озброєнь більших калібрів.
Але Володимир Зеленський висловлює упевненість, що за його каденції війна на сході України завершиться.
«Я впевнений, що першим кроком до початку цього діалогу стане повернення українських полонених»
На чергових переговорах обмін узгодили за форматом «всіх на всіх». У вересні 2019 року Україна визволила 24 військових моряки, яких взяла у полон Росія у Керченській протоці в листопаді 2018 року, а також політв'язнів Кремля – громадян України, засуджених Росією. Це Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп'юк, Павло Гриб та інші.
При цьому Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію звільнити три українських судна – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» та 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України ще у травні 2019 року – а не обмінювати на когось.
29 грудня відбувся обмін на Донбасі, в результаті якого на вільну територію повернулося 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед повернутих полонених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Це був перший обмін полоненими з ОРДЛО за два роки.
А вже 16 квітня Україна звільнила з полону ще 20 своїх громадян. Обмін пройшов без журналістів. Як потім виявилося, одного з експолонених Олександра Садовського звинувачують в організованому груповому шахрайстві в особливо великому розмірі, несанкціонованому втручанні в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку, Шевченківський районний суд Києва відправив його у СІЗО.
Станом на початок травня 2020 року, за інформацією СБУ, в ОРДЛО Росія утримує ще 214 людей. Після чергового обміну угруповання «ЛДНР» починають чергове полювання та набирають знову людей для «обмінного фонду». Причому, українські військові залишаються у полоні: Юрій Гордійчук, Павло Корсун, Андрій Качинський, Ігор Мирончук, Роман Оніщук, тощо.
«Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати. І ми готові до діалогу»
За інформацією видання РБК, Володимир Зеленський за свій рік у владі шість разів телефонував президентові Росії Володимиру Путіну. Перша розмова відбулася через два місяці після інавгурації, тема – урегулювання конфлікту на сході України. За цей час Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий спілкуватися з президентом Росії задля примирення: від «встати на коліна» (ще до президентства) до «побачив в його очах бажання припинити війну».
На нинішній пресконференції Зеленський заявив: «Що стосується президента Росії: ми нічого з цим не зробимо, ми повинні з ними говорити, повинні домовлятися. Я ще раз говорю: Мінський формат – пріоритет, але ніхто не відміняє будь-які інші формати. Я готовий до будь-якого формату, який може наблизити нас до кінця війни і повернення наших територій і людей».
Вперше з 2016 року при Зеленському було відновлено «нормандський формат». Проте, єдине досягнення досі – це обмін ув’язненими.
Мінські ж домовленості так і не працюють.
«Не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які щодня віддають життя за країну. Я зроблю все, щоб ви відчували повагу. Це гідне, а головне, стабільне фінансове забезпечення, ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин».
У листопаді Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів, передбачених у бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту переселенцям і учасникам воєнних дій на сході України.
Передбачено 200 мільйонів гривень на реалізацію такого проєкту. Охочі отримати кредит самостійно мають обрати житло та сплатити 6% вартості площі. Кредит надається на термін до 20 років, а відсоткова ставка – 3% річних.
Щоправда, саме при каденції Зеленського харчова реформа в армії зробила кілька кроків назад. За інформацією Ukrainian Military Pages, у березні 2020-го в Мінобороні заявили, що українська армія неспроможна утримувати штатних кухарів у частинах.
