Вчені по всьому світу займаються розробкою більш ніж 60 щеплень від коронавірусу SARS-CoV-2, заявили у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ). Чи буде хоч одна з них ефективною у боротьбі з хворобою – невідомо. У звичайні часи на розробку, тестування, виробництво і ліцензування вакцини потрібно близько 10 років. Але в умовах пандемії дослідники розраховують на успішне щеплення від нового коронавірусу вже через півтора року.
Як працює щеплення?
Існує кілька видів щеплень. До складу одних вакцин входять живі штами вірусів (наприклад, у щеплення від туберкульозу), до складу інших – вже вбиті штами (поліомієліт).
Є щеплення, які використовують токсини, що провокують хворобу (дифтерія), або одну з частин самих мікроорганізмів (гемофільна інфекція). В останні роки з'явилися нові вакцини – рекомбінантні або отримані за допомогою генної інженерії (рекомбінантна вакцина проти вірусного гепатиту В). Існують також вакцини на основі РНК-хвороб, жодну з них ще не схвалили офіційно.
Незважаючи на відмінності, працюють вакцини більш-менш однаково. Вони не лікують хворобу, а захищають організм від зараження.
Вакцина знайомить імунну систему людини з хворобою, але не робить її хворою. У деяких випадках людина може відчути лише легкі симптоми: підвищену температуру тіла або почервоніння шкіри. Після введення щеплення імунна система виробляє антитіла, щоб подолати таку хворобу. Коли захворювання з'являється знову – справжнє, а не штам у вакцині – то організм людини вже знає, що робити.
До вакцинації, яку людство використовує близько 200 років, люди могли виробити імунітет до хвороб, тільки якщо перехворіли ними.
Сьогодні завдяки своєчасній і правильній імунізації ми можемо прожити все життя, не хворіючи, наприклад, на кір, поліомієліт і навіть рак шийки матки. Деякі щеплення дають імунітет на кілька років або на все життя. Але щеплення від сезонного грипу, наприклад, потрібно робити раз на рік: склад щеплення регулярно змінюється в залежності від мутації хвороби у черговому сезоні.
Як розробляють вакцину від Sars-CoV-2
Вчені сподіваються, що розробити щеплення від нового коронавірусу вдасться швидше, ніж зазвичай, як мінімум з двох причин. По-перше, китайські вчені ще на початку епідемії провели генетичний аналіз вірусу і поділилися результатами з колегами по всьому світу. Вже з січня дослідники за межами Китаю могли відтворювати вірус у лабораторіях і вивчати, як він вражає тіло людини.
По-друге, вакцину від інших штамів коронавірусу розробляють вже понад 10 років. Вчені працювали над вакциною від коронавірусу, який став причиною епідемії в Китаї на початку 2000-х (SARS-CoV-1), і від коронавірусу MERS-CoV, відомого також як «Близькосхідний респіраторний синдром», який з'явився у 2012 році. Робота над жодною з цих вакцин не була закінчена, оскільки епідемії вдалося зупинити. Але генетика трьох вірусів близька, а значить, вже створені розробки можна використовувати у боротьбі з новим коронавірусом.
Але, як і у випадку з будь-яким іншим щепленням, вакцина від SARS-CoV-2 повинна пройти дві стандартні стадії розробки, кожна з яких складається з безлічі етапів.
Спочатку вчені проводять доклінічні дослідження – вивчають вірус, моделюють вакцини і реакцію на них організму – за допомогою комп'ютерів, тестують щеплення на тваринах. На цьому етапі потрібно встановити, що вакцина безпечна для людини і імунна система правильно на неї відреагує.
Під час клінічних досліджень щеплення тестують на людях, починаючи з невеликої групи і закінчуючи тисячами людей. Зазвичай ті, хто створив щеплення, отримують ліцензію років через десять, за умови, що весь цей час вона ефективна і безпечна.
Звичайне тестування вакцин передбачає, що учасники дослідження стикнуться з хворобою у повсякденному житті. У випадку з коронавірусом через самоізоляцію і карантин виконати цю умову складно, тому вчені в США, наприклад, домагаються дозволу на зараження вірусом добровольців, які погодяться на це.
Майбутнє вакцини від коронавірусу Sars-CoV-2
Навіть якщо оптимістичні прогнози вчених виправдаються і їм вдасться розробити ефективну вакцину від коронавірусу, це вирішить проблему лише частково.
Як тільки вакцина з'явиться, її потребуватимуть у величезній кількості, і поки невідомо, хто і де зможе виробляти її у таких масштабах.
Країни також будуть конкурувати одна з одною, щоб отримати вакцину першими і у більшій кількості.
І навіть коли уряд тієї чи іншої країни закупить вакцину, чиновникам все одно доведеться вирішувати, кого з громадян прищеплювати першими.
