Будівництво нових доріг в Україні було однією з визначальних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Коли він переміг на президентських виборах, українська економіка зростала, уряд та західні донори прогнозували збільшення доходів бюджету. Все поставила з ніг на голову економічна криза, а згодом її посилила пандемія та карантин. Однак президент Зеленський продовжує говорити про дороги як про один зі своїх пріоритетів. З його ініціативи частину українських автошляхів цього року будуватимуть у кредит. Якими є ризики та можливі позитиви від цього рішення? Радіо Свобода зібрало думки експертів про це.
В останній день квітня «Укравтодор» домовився з державним «Укрексімбанком» про будівництво українських доріг у кредит. Сторони підписали угоду про перший транш (на майже 5,8 мільярда гривень). Загальна ж сума, яку банк надасть для ремонту і будівництва українських автошляхів – 19,3 мільярда гривень, повідомляє Офіс президента. В ОП наголошують, що кредитування дорожнього будівництва відбулося за сприяння президента України Володимира Зеленського, та що він підписав низку законів, які зробили цей проєкт можливим.
Незважаючи на карантин, держава будує кілометри доріг та «зшиває» нашу країну!Володимир Зеленський
«Незважаючи на карантинні заходи в нашій країні, найголовніше – що держава працює і разом з банківською сферою та будівельними компаніями будує кілометри доріг та «зшиває» нашу країну! Як я вже казав, дороги, мости – це пріоритет», – зазначив Володимир Зеленський, який був присутній під час підписання угоди.
Свою згоду на масштабний кредит пояснив і «Укрексімбанк».
«Ми як державний банк підтримуємо «Велике будівництво» (урядовий інфраструктурний проєкт – ред.) З підписанням угоди «Укравтодор» отримає перший транш у сумі 5,782 мільярда гривень за ставкою 10,5% річних, що на 2% нижче, ніж передбачив Кабмін», – зауважив голова правління АТ «Укрексімбанк» Євген Мецгер.
Він повідомив, що «Укрексімбанк» готовий стати фінансовим партнером «Великого будівництва» та підставити плече всім компаніям, зокрема підрядникам, задіяним у цій програмі.
«Велике будівництво» – програма, ініційована ще попереднім урядом Олексія Гончарука, яка передбачає будівництво в Україні низки об'єктів упродовж 2020 року:
- Понад 100 шкіл
- Понад 100 дитячих садочків
- 100 стадіонів
- Нові дороги загальною довжиною 4000 кілометрів
- Створення 150 тисяч робочих місць на цих будівництвах.
Опоненти чинної влади критикують цей проєкт як нереалістичний, тим паче в умовах кризи.
Експерт: спершу треба захистити дороги та інвестиції в них, а потім – будувати
Кредитні кошти, які держава планує вкласти в дороги, можуть бути змарновані через відсутність контролю за вагою вантажівок, які швидко виводять з ладу і нові шляхи, і старі, пояснює Радіо Свобода директор програми «Інфраструктура майбутнього» аналітичного центру «Український інститут майбутнього», колишній заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.
Я взагалі проти того, щоб будувати дороги, доки ми не захистили їх від перевантаженого великовагового транспортуВолодимир Шульмейстер
«Я взагалі проти того, щоб будувати дороги, доки ми не захистили їх від перевантаженого великовагового транспорту, який їх руйнує. Доки Україна не має вагового контролю – ці всі гроші підуть на вітер, зокрема і кредитні. Про цю проблему, до речі, згадує і сам Зеленський. Приклад: в Одеській області (де розташовані основні українські порти), не працює жоден ваговий комплекс. В цій ситуації кошти, які йдуть до Дорожнього фонду, не захищені: збудовані шляхи швидко знищуватимуться. А тим часом залізниця не впорується зі своїми функціями, зокрема і через брак вагонів та локомотивів. Тому щороку близько одного відсотка від всіх перевезень перекладаються із залізничного транспорту до автомобільного. І всі вантажні автомобілі, які перебирають на себе навантаження, не виконують норм (максимальна вага 40 тонн), перевізники за хабарі отримують змогу перевантажувати транспорт, і дороги знищуються. В цих умовах інвестувати в автошляхи – це безглуздя», – попереджає експерт.
Володимир Шульмейстер пропонує почати саме з вагового контролю на дорогах України. І лише після цього братися за капітальний ремонт і будівництво автошляхів. Він говорить про цілу низку проблем, пов'язаних з нинішньою спробою влади збільшити дорожнє будівництво, незважаючи ні на що.
- Відсутність ефективного контролю за вагою автотранспорту: як наслідок, перевантажені фури швидко руйнують дороги.
- Дорожній кредит від «Укрексімбанку» повертатиме «Укравтодор». Основне джерело, з якого він може це зробити – Дорожній фонд майбутніх років. А це може означати менше будівництво доріг у майбутньому, якщо доходи фонду суттєво не збільшаться.
- Бітум для будівництва українських доріг імпортується, і часто є неякісним. Але частка більш рентабельних та довговічних цементно-бетонних шляхів з української сировини залишається незначною в загальному обсязі шляхового будівництва.
- Обмежена кількість підрядників в Україні, як наслідок – картельні змови та завищена вартість будівництва шляхів.
- Відсутність потужної конкуренції з боку західних будівельних компаній. Володимир Шульмейстер називає себе одним із тих, хто намагається впустити іноземний бізнес в українську дорожню галузь.
- Будівництво у кредит є особливо нелогічним в ситуації, коли шляхи не захищені від перевантаження, а сумлінних підрядників для їхнього будівництва бракує.
- Відсутність адекватного контролю за якістю збудованих доріг.
- Навіть без кредитів витрати на дорожнє будівництво є значними. В останні роки держава або не встигає витратити кошти, закладені у Дорожній фонд, або ж підрядники форсують дорожні роботи у листопаді-грудні. Потім дороги руйнуються через поспіх у будівництві або ж через погану погоду під час нього. Додавати до цього обсягу, який нераціонально використовується, ще й кредитні кошти – передчасно, вважає Володимир Шульмейстер.
Гроші на будівництво доріг «надрукують» – фінансист
В умовах кризи та карантину Україна потерпає від збільшення дефіциту державного бюджету. Одним із наслідків цього може бути збільшення державного боргу, припускають економісти. Як вплине на ситуацію додатковий кредит, який з ініціативи президента Державне агентство автомобільних доріг («Укравтодор») бере в державного банку («Укрексімбанк»)?
Саме по собі будівництво шляхів у кредит не є поганим рішенням, визнає у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса. Однак в нього викликає тривогу природа цих кредитних коштів.
«Проблема в тому, що дороги зараз будують за емісійні гроші. Це не кредит як такий. Це емісійні кошти, Нацбанк передає їх комерційному банку, який, своєю чергою, надає їх «Укравтодору». «Укрексімбанк» тут виступає посередником між НБУ та «Укравтодором». Звісно, певні кредитні ризики несе і банк, але фактично це емісія (друк національної валюти – ред.), навіть не прихована. Це несе ризики. І така жвава гра пана Зеленського в будівника доріг під час кризи – мене дуже непокоїть», – зазначає експерт.
Зазвичай емісія національної валюти призводить до її надлишку на валютному ринку і до певного дефіциту іноземних валют. В українській історії така ситуація зазвичай сприяла знеціненню гривні.
Що ж до вартості позики, 10,5% річних: дорого це чи дешево для будівництва державних доріг?
Наразі це дешевші кредитні ресурси, ніж держава залучає через облігації внутрішньої позики (ОВДП), але істотно дорожчі, аніж позики західних донорів, які в останні роки отримувала Україна. Втім, сам по собі цей відсоток не можна вважати зависоким, оскільки всередині України немає настільки дешевих кредитних ресурсів, які мають західні держави та міжнародні донори, зауважує Сергій Фурса.
Шкода від поганих доріг значно більша, ніж ризики під час їхнього будівництва – експерт
Українська економіка потерпає він низької якості доріг: як конкретні власники автівок та водії, так і цілі галузі економіки. І якщо виміряти ці збитки, то вони є значно більшими, ніж всі можливі ризики від будівництва доріг в умовах економічної кризи та пандемії, таку думку висловив у коментарі Радіо Свобода експерт Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв. Рішення про будівництво доріг у кредит він вважає в цілому адекватним.
Втрати від поганих доріг є набагато більшими, аніж навантаження, яке ляже на державу внаслідок цього кредитуАндрій Ісаєв
«Я вважаю, що українські дороги потрібно будувати. Тому що транспортна інфраструктура – важлива частина економіки країни, без якої економіка не зможе розвиватися. І це прямий обов'язок держави – забезпечити цю інфраструктуру. В Україні стан доріг неймовірно запущений. Це знає кожен автомобіліст. І я вважаю, що втрати від поганих доріг є набагато більшими, аніж все це навантаження, яке ляже на державу внаслідок цього кредиту. Адже вигода від будівництва доріг на суму майже 20 мільярдів гривень буде незмірно більшою», – стверджує експерт.
Упродовж останніх кількох років витрати на будівництво і ремонт доріг в Україні зростали
- 2017 рік – на ремонт і будівництво доріг виділили 30 мільярдів гривень;
- 2018 рік – 35 мільярдів гривень;
- 2019 рік – 56 мільярдів гривень;
- 2020 рік міг стати рекордним: первинно проєкт державного бюджету передбачав на дороги понад 74 мільярди гривень, не рахуючи коштів на місцеві дороги та додаткового транспортного збору від можливого виведення АЗС із тіні.
Однак ці витрати почали скорочувати, що викликало обурення колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна.
До того ж, наростання економічної кризи на тлі карантину та пандемії поставило виконання бюджету під сумнів. Квітневе скорочення бюджету майже не зачепило витрати на дороги: основне джерело їхнього будівництва, Дорожній фонд, затвердили на суму 70,9 мільярда гривень. Але ці кошти – теж під питанням. Адже у квітні 2020 року дохідна частина недовиконана на 11,6%: грошей на низку витрат фізично немає. Дорожній кредит, який надає «Укрексімбанк», імовірно, зможе змінити цю суму в позитивний бік.
Від початку карантину економісти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, закликали скоротити всі бюджетні витрати, не пов'язані з соціальним захистом та з протидією коронавірусу. Передовсім – відкласти на майбутні роки будівництво доріг та іншої інфраструктури. Таке жорстке скорочення бюджету дало б змогу Україні вийти з карантину та з економічної кризи з найменшими втратами, прогнозували експерти.