Через карантин 17-й міжнародний фестиваль із прав людини Docudays UA цьогоріч змушений відбуватись в онлайн-форматі з 24 квітня по 3 травня. Втім, програма обіцяє бути настільки захопливою, що такий формат дозволить фізично переглянути більше очікуваних фільмів.
Радіо Свобода вирішило зробити путівник по фільмах українського виробництва або ж за участю України, аби глядачі не загубились у різноманітті запропонованих до перегляду стрічок.
Земля блакитна, ніби апельсин
Можливо, найбільш очікуване для багатьох поціновувачів українського кіно. Завдяки стрічці режисерка Ірина Цілик стала першою українкою, яка здобула приз за найкращу режисуру на американському фестивалі незалежного кіно «Санденс».
Кінокритик Ерік Хайнз прокоментував нагороду як «для фільммейкера, що практикує елегантне відчуття стриманості».
У фільмі показане життя жінки та її чотирьох дітей у Красногорівці, прифронтовому місті, яке вже шостий рік потерпає від обстрілів на Донбасі.
Більше про фільм та режисерку читайте у нашому інтерв’ю.
Будинок
Українсько-німецька копродукція двох режисерок. Для українки Тетяни Кононенко цей фільм – дипломна робота для Німецької академії кіно й телебачення та її повнометражний дебют. Друга – Матильда Местер дебютує у якості режисерки, до цього вона більше займалась операторською роботою.
Це фільм про дух Харкова, про Держпром – Будинок державної промисловості. В стрічці майже немає діалогів, бо це фільм не про людей, а про дух однієї споруди, яка живе своїм життям серед великого східноукраїнського міста.
Не хвилюйся, двері відчиняться
Для тих, кому на карантині бракувало залізничного транспорту. Повнометражний дебют української режисерки Оксани Карпович, яка зараз працює в Канаді. Фільм вона зняла разом із канадською командою, то все ж це може бути цікавою нагодою поглянути на Україну очима канадців.
Фільм був знятий протягом кількох сезонів у електричці, яка курсує між столицею і кількома містечками. Це портрет українців, їхнього життя та побуту. Це торговці, шум та інші незмінні атрибути подорожі в приміському транспорті.
War Note
Це фільм як спосіб комунікації. Фільм як можливість розповісти світові, що ж відбувається на сході України.
Також це не одна із тих стрічок, де «камера, мотор і знято». Це відеофрагменти зі справжніх записів добровольців, волонтерів, бійців, з їхніх телефонів та цифрових фотоапаратів, поєднані в одну композицію, історію однієї війни.
«Зарваниця»
Фільм про чи не найбільш відомий релігійний символ Тенопільщини. Вважається, що це – місце, де в XIII столітті з’явилася Діва Марія.
Щороку тисячі паломників пішки долають важкий шлях крізь міста й села. Це історія про духовну подорож, про молитви протяжністю в десятки кілометрів.
Проєкт «Зарваниця» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно.
Фанатам короткого метру варто звернути увагу на незвичний погляд на українські болота у роботі «Зонѓ», на стрічку про комунікацію родин у пострадянському просторі під назвою «Понеділок п’ятниці», а також на три роки спостережень за пейзажем Києва у 10-хвилинній стрічці Олексія Радинського під назвою «Колообіг».
Усі події стрічки можна буде переглянути на сайті docudays.ua з 24 квітня по 3 травня.
