Доступність посилання

ТОП новини

Мінські угоди: хто не виконує домовленості?


Президент Росії Володимир Путін під час виступу з посланням російському парламенту. Москва, 15 січня 2020 року
Президент Росії Володимир Путін під час виступу з посланням російському парламенту. Москва, 15 січня 2020 року

У важких умовах гарячих боїв і втрат були підписані Мінські угоди щодо врегулювання ситуації на сході України. Документ під назвою «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу» був узгоджений на саміті в Мінську 11–12 лютого 2015-го лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту і повернення Окремих районів Донецької і Луганської областей під контроль України. Наразі більше немає подібних всеохоплюючих документів щодо врегулювання на Донбасі. Саме від Мінських угод відштовхуються усі переговори щодо припинення російської агресії проти України.

П’ятий президент України Петро Порошенко, який поставив свій підпис під Мінськими домовленостями, у своєму блозі для видання «Українська правда» назвав той момент одним із найжахливіших у своєму житті.

«То була одна із найжахливіших ночей у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора», – написав Порошенко.

Натомість шостий президент України Володимир Зеленський запевняє, що не підписав би Мінські угоди. Таку думку чинний глава держави висловив в ефірі телеканалу «1+1».

Я б ніколи не підписав таку угоду і такі умови. Але я не знаю, за яких умов підписувався саме такий варіант Мінська. Мені здається, що у цій ситуації ніколи не говори ніколи
Володимир Зеленський

«Скажу вам відверто, що я б ніколи не підписав таку угоду і такі умови. Але я особисто не знаю, я там не був, за яких умов підписувався саме такий варіант Мінська. Мені важко щось сказати, але мені здається, що там було не просто. Мені здається, що у цій ситуації ніколи не говори ніколи», – заявив Зеленський.

Він також прокоментував відкрите ДБР розслідування проти Петра Порошенка за фактом «державної зради» під час підписання Мінських угод.

«Я думаю, що за Петром Порошенком дуже багато різних гріхів, пов'язаних з ним і його оточенням. Мені складно коментувати з приводу цієї справи», – зауважив президент.

Петро Порошенко зі свого боку також висловився щодо розслідування ДБР. Про це він говорив в кулуарах парламенту на камеру телеканалу «Прямий».

Як я ставлюсь до порушення цієї кримінальної справи за підписання мінських угод? Вони вже порушили за все
Петро Порошенко

«Саме президент Порошенко ініціював конституційні зміни щодо скасування недоторканості для всіх. Саме мій законопроєкт був проголосований і буде введений в дію менше чим через три тижні. Як я ставлюсь до порушення цієї кримінальної справи за підписання мінських угод? Вони вже порушили за все. За те, що віддав наказ по контрнаступу, яким звільнив дві третини Донбасу, – справу порушили. За те, що віддав наказ про забезпечення українського суверенітету над Керченською протокою і захист Маріуполя і Бердянська, і Азовського узбережжя, – справи порушили. Що там ще залишилось? За мову порушити справу. І за церкву. Я думаю, що у них розуму і на це вистачить», – наголосив Порошенко.

(Зліва направо) Президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Оланд, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі «нормандської четвірки» у Мінську, 11 лютого 2015 року
(Зліва направо) Президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Оланд, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі «нормандської четвірки» у Мінську, 11 лютого 2015 року

Радіо Свобода далі аналізує кожен пункт Мінських угод. Як вони виконуються, чи наближають до припинення війни на сході України, коли і на яких умовах обіцяють повернення окремих районів Донецької і Луганської областей під контроль української влади?

1. Негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання починаючи з 00 год. 00 хв. 15 лютого 2015 року

Перший же пункт Мінських угод поставив під сумнів можливість виконання решти домовленостей. За роки війни на Донбасі вогонь так і не припинився. Оголошувалися численні перемир’я, інтенсивність обстрілів падала і зростала, але припинення вогню по усій лінії зіткнення так і не було зафіксовано. Розведення сил на трьох ділянках фронту, яке відбулося наприкінці 2019 року, не призвело до припинення вогню по всій лінії розмежування.

Натомість спостерігачі ОБСЄ регулярно фіксують порушення домовленостей. Але за їхнє порушення відповідальності ніхто не поніс.

Лише у 2019 році в зоні ООС загинули 110 українських воїнів. У 2020 році – вже 11 загиблих (підтверджені бойові втрати всіх силових підрозділів і смерті від бойових поранень).

2. Відведення всіх важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки завширшки мінімум 50 км один від одного для артилерійських систем калібром 100 мм і більше, зони безпеки завширшки 70 км для РСЗВ і завширшки 140 км для РСЗВ «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка» («Точка У»)

Українська сторона, за словами речника Антитерористичної операції полковника Андрія Лисенка, розпочала відведення у лютому 2015 року. Паралельно із цим збройні угруповання, контрольовані Росією, також звітували про відведення. Утім, обстріли з боку непідконтрольних Україні територій неодноразово засвідчили неправдивість таких звітів. Тому українські важкі озброєння кілька разів поверталися на передові позиції, а потім знову відводилися.

Спеціальний представник Державного департаменту Сполучених Штатів Америки по Україні Курт Волкер у червні 2019 року робив писав про невиконання російськими гібридними силами умови щодо відведення важких озброєнь.

«Росія зобов'язана зробити відповідні подальші кроки для забезпечення припинення вогню, включаючи вилучення важкого озброєння», – заявив Волкер у твітері.

Нині українська важка артилерія відведена від лінії розмежування на відстань, визначену Мінським протоколом.

3. Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відведення, із застосуванням всіх необхідних технічних засобів, включаючи супутники, БПЛА, радіолокаційні системи

Зусилля до виконання цього пункту начебто докладаються. Але місія ОБСЄ наразі не змогла налагодити достовірний на 100 відсотків моніторинг пересування важкої техніки й озброєння незаконних військових формувань на окупованій території.

Установка залпового вогню «Град» російських гібридних сил в Горлівці Донецької області, 13 лютого 2015 року
Установка залпового вогню «Град» російських гібридних сил в Горлівці Донецької області, 13 лютого 2015 року

Натомість українські безпілотники регулярно фіксують висунуті до передової й замасковані танки та крупнокаліберну артилерію незаконних збройних формувань. Командування сил ООС неодноразово повідомляло про обстріли українських позицій з гармат, мінометів та ракетних установок калібру, якого не повинно бути ближче за 50 кілометрів від лінії зіткнення.

4. У перший день після відведення почати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», а також про майбутній режим цих районів на підставі зазначеного закону.

Негайно, не пізніше 30 днів з дати підписання даного документа, ухвалити постанову Верховної Ради України із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим відповідно до Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19 вересня 2014 року

Президент України Володимир Зеленський заявив, що у нього є відчуття можливості проведення виборів на Донбасі восени цього року одночасно із місцевими виборами у всій країні. Про це він сказав в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Наскільки це вірогідно? Якщо ми домовимося, все одно буде потрібно десь місяці три, як мінімум, щоб там на місці гарантувати безпеку для всіх – і для журналістів, і для ЦВК, для всіх спостерігачів. Я чомусь вірю, що це можливо, чомусь є таке відчуття», – заявив Зеленський.

Президент наголосив при цьому, що «вибори на Донбасі можливі лише після завершення там воєнних дій, виведення іноземних збройних формувань».

На сьогодні не можна говорити про припинення вогню на сході України як про факт. Відомо, що певні сподівання у цьому сенсі, зокрема Володимиром Зеленським, покладаються на черговий раунд переговорів у «нормандському форматі», який має відбутися ніби то у найближчі місяці, але дату якого ще не визначено.

5. Забезпечити помилування і амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України

Більшість українських громадян (63%) не підтримують можливість повної амністії для бойовиків на Донбасі. Про це розповіла директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна на презентації опитування «Шляхи досягнення миру на Донбасі».

Тим часом Верховна Рада України ухвалила всі закони, котрі необхідні для здійснення амністії членів незаконних збройних формувань на Донбасі. Про це у жовтні 2019 року заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

За його словами, рішення про помилування будуть ухвалюватися виключно судом, а також після того, як на окупованих територіях буде обрано легітимну українську владу та відновлено суверенітет.

Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, виявлену на місці падіння уламків «Боїнга», збитого російською установкою «Бук», в результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року
Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, виявлену на місці падіння уламків «Боїнга», збитого російською установкою «Бук», в результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року

Водночас, як повідомив Бондар, під амністію не потрапляють: особи які, відповідно до міжнародного законодавства, скоїли злочини щодо геноциду; особи, що скоїли воєнні злочини; особи, які є причетними до збиття малайзійського «Боїнга».

6. Забезпечити звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх». Цей процес має бути завершений найпізніше на п'ятий день після відводу.

Масштабне взаємне звільнення утримуваних осіб на Донбасі відбулося 29 грудня 2019 року. До Києва із окупованого Донбасу повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних особи. До ОРДЛО передали 124 утримуваних.

Про підготовку обміну було оголошено за результатами зустрічі лідерів «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня 2019 року. Президент України Володимир Зеленський тоді говорив про обмін за формулою «всіх на всіх». Натомість президент Росії Володимир Путін під час брифінгу за результатами зустрічі говорив про формулу «всіх на всіх встановлених».

Тепер українська сторона готує черговий обмін утримуваними особами та сподівається, що він буде великим. Про це заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко на спільній з чеським колегою Томашем Петршічеком пресконференції у Празі.

Інформацію про підготовку обміну в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» підтвердив і президент Володимир Зеленський. Водночас він вважає, що і тепер повернути всіх полонених українців не вийде, оскільки їх більше ніж 200.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) в аеропорту «Бориспіль» під час зустрічі звільнених в рамках обміну утримуваними особами між Україною і російськими гібридними силами, 29 грудня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) в аеропорту «Бориспіль» під час зустрічі звільнених в рамках обміну утримуваними особами між Україною і російськими гібридними силами, 29 грудня 2019 року

«У нас зараз там довгі списки. Їх потрібно розбивати. На тій стороні понад 200 наших, а у нас тут десь 175-180. А це означає, що за раз їх усіх повернути неможливо, через підготовку документів. Тому цей процес буде ділитися на кілька обмінів. У цьому напрямку ми просуваємося», – сказав Зеленський.

7. Забезпечити безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму

Гуманітарна допомога Донбасу здійснюється. Її отримують як на окупованих територіях, так і на підконтрольних Україні. Гуманітарні вантажі на Донбас доправляють урядові, громадські та міжнародні організації.

Водночас за оцінками Організацій Об’єднаних Націй, нині гуманітарної допомоги потребують 3,4 мільйона жителів Донбасу. Відтак в ООН заснували Об'єднаний фонд гуманітарної допомоги Україні і закликали донорів приєднатися до нього, щоб допомогти мешканцям Донбасу. Про це заявила помічниця генсекретаря ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер.

8. Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати (надходження і доходи, своєчасна оплата всіх комунальних рахунків, відновлення оподаткування в рамках правового поля України).

З цією метою Україна відновить управління сегментом своєї банківської системи в районах, охоплених конфліктом, і, можливо, буде створений міжнародний механізм для полегшення таких переказів».

Цей пункт Мінських домовленостей далекий від виконання. Зокрема, питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

5 лютого 2020 року Верховна Рада відхилила законопроєкт про виплату пенсій жителям ОРДЛО та окупованого Криму. Документ відправили на доопрацювання в профільний комітет. На фінансування такого законопроєкту треба 115 мільярдів гривень на рік, а таких коштів немає в бюджеті, заявили у Міністерстві фінансів.

Зараз жителі окупованих територій повинні мати статус внутрішньо переміщуваних осіб, аби отримувати пенсії і особисто забирати їх на підконтрольній території України.

9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 – в консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках тристороннього Контактної групи».

Найбільш суперечливий пункт угод. Умова, яку виписали учасники Мінської контактної групи й схвалили члени «нормандської четвірки» у 2015 році, прямо передбачає, що відновлення повного контролю над державним кордоном України має розпочатися «в перший день після місцевих виборів».

Така умова дала підстави президентові Володимиру Зеленському назвати українців «заручниками Мінська», а мінські домовленості – «поразкою». Саме у тому, чи можуть відбутися вибори в ОРДЛО раніше, ніж Україна отримає контроль над своїм кордоном, і є основна розбіжність між позиціями України та Росії під час перегорів. Дійти порозуміння щодо черговості не вдалося і під час саміту «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня 2019 року.

Президент Франції Еммануель Макрон, президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент України Володимир Зеленський прибули на робочу сесію «нормандської четвірки» в Єлісейський палац, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Президент Франції Еммануель Макрон, президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент України Володимир Зеленський прибули на робочу сесію «нормандської четвірки» в Єлісейський палац, Париж, Франція, 9 грудня 2019 року

Нині президент України Володимир Зеленський вважає, що Російська Федерація готова «думати» над уточненням тексту Мінських домовленостей. Про це він сказав в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Я називаю це «гнучкість Мінська». Всі повинні зрозуміти. Мені здається, що Німеччина і Франція це зрозуміли. Мені здається, я відчув настрій, що Росія готова про це думати. На жаль, воно так звучить заплутано і дипломатично, але готова про це думати. Це вже хоч ниточка, можливість про це говорити, що, ну слухайте, так, як там записано, воно не працює», – сказав Зеленський.

10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп

Ця умова знову таки пов’язана із питанням черговості виконання пунктів Мінських угод. Росія домовленості трактує таким чином, що згідно з Мінськими домовленостями, збройні формування, військова техніка і найманці виводяться з українських територій після проведення місцевих виборів.

Україна наполягає на зворотному порядку. Ствердити таку свою позицію президент Володимир Зеленський має намір на наступній зустрічі «нормандської четвірки».

Але у будь-якому разі однозначно можна стверджувати, що цей пункт Мінського протоколу не тільки не виконаний, а й немає жодного поступу до його виконання з боку контрольованих Росією збройних формувань.

11. Проведення конституційної реформи в Україні зі вступом в силу до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначеними в примітці [1], до кінця 2015 року

У грудні 2019 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№2598).

Вносячи зміни до Конституції, які передбачають децентралізацію по всій країні, Київ виконує Мінські угоди, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«В Мінських домовленостях сказано, що Україна погоджується на конституційну реформу, в основі якої лежить децентралізація. Українська сторона зараз віддана домовленостям, які були. І це те, про що сказав Зеленський, що ми все одно йдемо на зміни до Конституції, які передбачають децентралізацію по всій Україні», – сказав Пристайко.

12. На підставі Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої Контактної групи. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ за моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ

В розумінні Росії, консультації з питань проведення місцевих виборів на окупованих територіях українська сторона, відповідно до Мінського протоколу, має проводити з представниками тієї «влади», яка сьогодні на цих територіях існує, й українським законодавством розцінюється як незаконна.

Офіційна позиція України полягає у тому, що консультацій з ватажками незаконних угруповань не може бути. Але представники ОРДЛО беруть участь у всіх засіданнях Тристоронньої контактної групи. Тому не можна стверджувати, що переговори з ватажками незаконних збройних формувань не відбуваються зовсім.

Водночас Україна пропонує поміняти «представників Донбасу» в складі Тристоронньої контактної групи в Мінську. Президент Володимир Зеленський вважає за доцільне, щоб внутрішні переселенці з Донбасу могли також приєднатися до ТКГ. Про це він заявив на спільній пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Росії Володимиром Путіним за підсумками саміту в «нормандському форматі» в Парижі.

«І я з ними в діалозі... І я б дуже хотів, щоб у Мінську, я вважаю, це правильно, щоб у Мінську, там, де є представники, нібито представники, окупованої частини Донбасу, щоб до них приєдналися ще кілька представників, які виїхали (з Донбасу). Вони реальні переселенці і теж жителі окупованого Донбасу», – сказав Зеленський.

12 лютого 2019 року відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Представникам «ДЛНР» у Мінську не сподобався план виборів на Донбасі, запропонований Зеленським.

13. Інтенсифікувати діяльність Тристоронньої Контактної групи, в тому числі шляхом створення робочих груп по виконанню відповідних аспектів Мінських угод. Вони будуть відображати склад Тристоронньої Контактної групи

Цей пункт угод називають службовим. У ньому йдеться про роботу самої мінської ТКГ. Якщо оцінювати виконання цього пункту домовленостей з точки зору кількості зустрічей на цьому переговорному майданчику та кількістю робочих груп, то можна зробити висновок і про інтенсифікацію діяльності ТКГ. Утім, якщо розглядати це з точки зору основного завдання переговорів у Мінську – врегулювання конфлікту на Донбасі, то висновки будуть набагато менш втішними.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG