Новорічне звернення президента Володимира Зеленського порушило важливе питання ідентичності, констатує Валерій Пекар, співзасновник громадянської платформи «Нова країна», з думкою якого знайомить «Газета по-українськи».
Він переконує, що нації об’єднує спільна етика й естетика, які ґрунтуються на символах. На спільних героях, міфах, піснях і прапорах, на назвах вулиць та пам’ятниках, церемоніях і ритуалах. Особливо це важливо після нищівного удару. Як Німеччині після поразки нацизму, Ізраїлю після Голокосту або Україні після російського вторгнення.
«Пропозиція об’єднати країну без спільної етики й естетики може її просто розірвати. Нам пропонують дорогу в пекло. Не ходімо туди», –наголошує експерт.
Любов до дітей, борщу і сала ще не робить членом української політичної нації. Головне – що ти вважаєш важливим і цінним у житті. Якщо ковбасу, то є країни, де вона краща. Якщо освітлені та заасфальтовані вулиці, то тут Україна відстала навіть більше.
Ви не зможете навести приклади країн, яким все одно, чиїми іменами називаються вулиці – своїми чи чужими, і чиї пам'ятники стоять – свої чи чужі. Вибір в українців невеликий. Або національна естетика, або радянська. Або Мазепа, Бандера і Григоренко, або Ленін, Дзержинський і Жуков. Ці два варіанти не можна об’єднати в рамках однієї історії. «Немає різниці» – не об’єднує, бо для мільйонів різниця є, переконує Валерій Пекар. Заголовок матеріалу «Любов до борщу не робить членом нації».
А в публікації «Рябошапка матиме суперможливості. Він стає директором парламенту» експерти «Газети по-українськи» коментують реформу прокуратури. Так, ексдепутат, юрист Валерій Карпунцов вважає, що про авторитет генпрокурора Руслана Рябошапки казати рано. Поки що особливого прогресу не видно. Генпрокурор отримав більше повноважень. У нього купа можливостей. Монобільшість, президент, уряд, який може піднімати зарплати прокурорам. Є розуміння СБУ, інших правоохоронних органів. Умови для роботи – комфортні. Однак він не самостійний, орієнтується на президента, переконує юрист.
Якщо Зеленський – це смартфон, то Рябошапка – новий додаток, який допомагає йому керувати державою, вважає інший експерт «Газети по-українськи» політолог Микола Давидюк. Він зазначає, що у генпрокурора з’являються суперможливості. Він стає директором парламенту. Бо підписуватиме подання на притягнення народних депутатів до відповідальності. Через нього Зеленський управлятиме Верховною Радою. Йому вже не буде потрібен лідер фракції – матиме потужніший «кийок» при голосуванні.
Однак Рябошапка амбітний. Йому важливо зберегти ім’я в очах Європи й США. Не заперечує роботу в міжнародних інстанціях. Мислить далі, ніж посада у прокуратурі. Має своє бачення, створюватиме приклади успішних кроків. Поки що таких немає.
9 листопада 1976 року в Москві на квартирі члена правозахисного руху Олександра Гінзбурга перед зарубіжними журналістами письменник, філософ, правозахисник Микола Руденко офіційно оголосив про створення Української Гельсінської групи, до якої увійшло десять осіб –Петро Григоренко, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Олесь Бердник, Микола Матусевич, Оксана Мешко, Ніна Строката, Олексій Тихий, Іван Кандиба і сам Микола Руденко.
Дружину письменника – Раїсу Руденко – вирішили не оголошувати членом групи, адже усі добре знали, що арешти не забаряться, а комусь на волі буде необхідно займатися архівом УГГ.
Група збирала письмові скарги про факти порушення комуністичним режимом прав громадян, доводила їх до світової громадськості через зарубіжні ЗМІ, зверталася по правову та гуманітарну допомогу до урядів, парламентів держав-учасниць Гельсінської угоди.
Докладніше про роботу дисидентів розповідає газета «Голос України» у статті «Товариство «Знання» оголосило 2020-й Роком дисидента Миколи Руденка».
