Погодження «формули Штайнмаєра» – частина великого плану заманювання Зеленського в пастку. Погодившись на одну умову, муситиме поступатися й далі, зазначає в тижневику «Країна» публіцист Віталій Портников. Він нагадує, що коли українська делегація пішла на цей крок, з’явились заяви представників угруповань «ЛНР», «ДНР» і Олексія Чеснакова – помічника радника Путіна. Вони говорили про прямі перемови між Києвом і керівництвом так званих «ЛНР» і «ДНР». Це новий етап вимог Москви. Мовляв, якщо прийняли «формулу Штайнмаєра», всі питання щодо виборів на окупованих територіях та закону про особливий статус треба узгоджувати з ватажками бойовиків. Росія намагається бути тільки посередником. Публіцист переконаний, що Україна не може позбутися Мінських угод, бо вони – єдина можливість підтримувати санкції проти Росії і тиснути на неї. Але з кожним роком ситуація для Києва погіршуватиметься. 2020-го транзит газу через українську територію припиниться і країна стане вільною для наступу російських військ у будь-якому напрямку.
Не будемо нічого розглядати, доки Росія не звільнить усіх українських громадян. Санкційний режим проти Росії має бути збережений. Говорити про повернення контролю над Донбасом і Кримом. Такою була б сильна позиція України. А з погодженням «формули Штайнмаєра» Росія виглядатиме не агресором, а посередником між Києвом, Донецьком і Луганськом, – наголошує в тижневику «Країна» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Він вважає, що для того, аби уникнути пасток, головне – не говорити про відведення ЗСУ. Практично Україна створює коридори для ударів по ній. Також важливо не потрапити в пастку нормандської приманки. Мовляв, зустріч Києву потрібна за всяку ціну, там усі питання вирішаться. Може й так, але не на користь України, яка опиниться між молотом і ковадлом – тиском із боку Росії, Франції та Німеччини. Можуть змусити некомпетентного Зеленського підписати документ, через який Україна потрапить у ще складніше становище. Київ хочуть змусити в односторонньому порядку виконувати «Мінськ». Фактично «формула Штайнмаєра» є «формулою Путіна», вважає експерт.
Президент Зеленський зробив стратегічну помилку. Заради квитка до столу переговорів у «нормандському форматі» він готовий ризикнути реальним розколом України. Як попереджає в тижневику «Країна» військовий експерт Олег Жданов, радикалізація суспільства зростатиме, бо є люди, які воювали чи втратили на війні рідних. А є частина, яка хоче повернути добросусідські відносини з Росією. Надання особливого статусу Донбасу веде до федералізації країни. І це буде хвіст, за який Росія триматиме Україну.
«Що далі від війни – то менше її в ЗМІ і більше політики», – переконує читачів газети «День» журналістка з Донбасу Кароліна Полтавська. Вона наголошує, що не варто недооцінювати силу пропаганди. Якщо з ранку до вечора в Станиці Луганській жителі, не маючи жодної іншої альтернативи і використовуючи супутникові тарілки, дивляться російські телеканали, то протистояти потужній машині російської пропаганди місцевим патріотам-волонтерам і активістам буде вкрай складно. Що й відбувається нині. В Україні немає капітуляції, тому що тут немає самої війни. Йдеться про інформаційну війну. Є журналісти, які через різний рівень професіоналізму збирають і передають інформацію. Чому працю цих людей і ризик власним життям не оцінює держава? Чому колосальній машині російської пропаганди українські журналісти повинні протистояти виключно на особистому ентузіазмі і патріотизмі? – обурюється журналістка. Вона впевнена, що в українських медіа є і сили, і знання, і бажання для опору. Але ентузіазм рано чи пізно закінчується.
