Перший день Верховної Ради IX: що буде і чому вирують пристрасті

Які амбітні плани на перший день роботи Верховної Ради IX скликання має президентська більшість? Чи голосуватимуть за новий склад Кабінету міністрів і хто може очолити уряд? Чому перше засідання може розтягнутися на кілька діб і до чого тут зміни до Конституції?

29 серпня відбудеться перше засідання Верховної Ради IX скликання. Парламент розпочне працювати в умовах монопартійної більшості, причому найчисельнішої за весь час незалежності України. Фракція президентської політичної партії «Слуги народу» нараховує 254 народних депутати. Тільки фракція комуністів у Верховній Раді I скликання (яка одночасно стала і останньою Радою УРСР) складалася із 239 депутатів.

При такій кількості голосів парламентська сила «Слуги народу» може ухвалювати будь-які закони, окрім тих, що стосуються змін до Конституції. Останні потребують 300 голосів.

Перше засідання розпочнеться о 10:00.

Спочатку, за законом про Регламент, голова Верховної Ради України попереднього скликання запросить новообраних депутатів до складення присяги.

Право зачитати текст присяги, а він визначений статтею 79 Конституції України, надається найстаршому за віком народному депутату.

Після того, як текст присяги прозвучить під куполом Ради, обрані депутати мають «скріпити присягу своїми підписами».

Після цього засідання парламенту – до обрання нового керівництва Верховної Ради – вестиме Тимчасова президія. Як очікують, спікерське крісло посяде Дмитро Разумков.

Комітети, уряд, зміни до Конституції і законопроекти

У Верховній Раді виступить із позачерговим посланням президент України Володимир Зеленський.

Далі парламент формуватиме депутатські фракції та групи. Наступним буде питання про коаліцію.

Верховна Рада затвердить кількість і керівний склад парламентських комітетів. Усього їх має бути 23 і народні депутати від «Слуги народу» очолять 20 із них. Лише трьома комітетами керуватимуть представники інших політичних сил: комітетом із питань інтеграції України з Європейським союзом керуватиме Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), генерал-лейтенант Андрій Кожем'якін із «Батьківщини» очолить комітет із питань молоді та спорту, а комітет із питань свободи слова, як було заявлено, віддають Нестору Шуфричу із «Опозиційної платформи – За життя». Остання кандидатура викликала несприйняття громадськості й журналістських спілок, а «Європейська солідарність» та «Батьківщина» відкликали своїх представників з комітету свободи слова.

А потім на розгляд парламенту буде винесений порядок денний, в який, як стало відомо увечері 28 серпня, включили розгляд законопроєкту «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (№7203).

Також на брифінгу представник президента у парламенті Руслан Стефанчук сказав, що Володимир Зеленський направить на розгляд Верховної Ради і законопроєкти змін до Конституції щодо відповідальності народних обранців за кнопкодавство та пропуск без поважних причин депутатами одної третини пленарних засідань. Зокрема, депутатів можуть карати позбавленням мандатів.

Загалом Руслан Стефанчук заявив, що партія «Слуга народу» підготувала «465 ініціатив щодо внесення змін до Конституції у тій чи іншій частині». Серед них, як кажуть, може бути і зменшення загальної чисельності парламенту до 300 депутатів.

Також раніше представники партії «Слуга народу» говорили про 65 підготованих законопроєктів.

Наприклад, зокрема, Офіс президента повідомляв, що Володимир Зеленський на першому засіданні запропонує відтермінувати штрафи за нерозмитнені автомобілі.

І якщо новий парламент проголосує за подовження тривалості першого засідання, а велика кількість законопроектів таки виноситиметься на розгляд, то саме засідання, як припускають, може тривати до ранку наступного дня і довше.

Окрім цього, аналітики вважають, що, швидше за все, прем’єр-міністр Володимир Гройсман складе свої повноваження на першому засідання і оновлена Верховна Рада затвердить новий склад уряду.

Як повідомляють джерела, майже усі кандидатури уже погоджені. Найімовірнішим кандидатом на посаду прем’єр-міністра України називають нинішнього заступника голови Офісу президента Олексія Гончарука.

Депутати мають також вирішити питання щодо надання згоди на звільнення чинного генпрокурора та голови СБУ і призначення нових.

Ось як прокоментував це політтехнолог Сергій Гайдай: «Нова команда вже дуже забарилася із діями. 100 днів новий президент уже при владі, а реальних справ ми не побачили. Тому, думаю, завтра буде вирішальний день, бо вже ніщо не заважатиме президенту провести через парламент той пакет законопроєктів, про які Володимир Заленський говорив у парламенті після інавгурації. Я думаю, що також буде ухвалено повний пакет призначень. Занадто небезпечно далі зволікати. Щодо кандидатур нових урядовців, про яких є інформація у пресі, то я б, звісно, хотів би бачити в уряді радикальних реформаторів, а не середній персонал держапарату, який досі собі десь тихо працював в держапараті. Звісно, я розчарований тим, що обіцяли «повне оновлення», а при владі залишають такі старі кадри як, наприклад, Арсен Аваков чи Нестор Шуфрич».

Читайте ще: Громадські організації протестують проти можливого перепризначення Авакова

Чого ж очікувати й у чому проблема?

У переддень початку роботи нового складу парламенту з’являлися суперечливі повідомлення про те, що керівництво президентської фракції хоче ще у перший день проголосувати багато законопроєктів, серед них і ті, які стосуються внесення змін до Конституції.

Як повідомила Радіо Свобода обраний депутат від партії «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар, «вже з 7-ї вечера вони хочуть розглядати законопроєкти». А це прямо суперечить регламенту, який дає 14 днів на можливість зареєструвати альтернативний законопроект. Крім того, народні депутати мають мати час на ознайомлення зі змістом пропонованих законодавчих змін, ці зміни має обговорити громадськість, а потім вони мають бути затверджені парламентськими комітетами.

«Ми як опозиція не бачили не те, що текстів цих законопроєктів – ми навіть не бачили їхніх назв. Це намагання показати оперативність. Це шоу. Такий підхід є популістським і все це межує із правовим нігілізмом», – сказала Сюмар.

Вона також запевнила, що опозиція буде протидіяти, якщо побачить, що запропоновані законодавчі зміни можуть призвести «до згортання європейського курсу, обмеження свобод і прав людини». Як саме планує протидіяти «Євросолідарність», Вікторія Сюмар не пояснила, але зауважила, що її колег дуже «насторожують кроки нової влади, а саме звільнення Кирила Вишинського і намір призначити Нестора Шуфрича (головою комітету із питань свободи слова – ред.), що може свідчити про бажання нової влади чинити на догоду Росії».

Ще один представник опозиції – Сергій Рахманін, обраний депутатом Верховної Ради від політичної партії «Голос, повідомив Радіо Свобода, що після усіх обговорень, на його думку, «чіткого уявлення про те, що буде у перший день роботи Верховної Ради IX скликання, не має ніхто».

«Моє припущення, що швидше за все новий парламент проголосує кандидатуру нового прем’єр-міністра і, можливо, усього складу уряду. Далі я припускаю, десь на 80%, що це буде голосування за законопроєт, який пропонує зміни до Конституції України в частині зняття депутатської недоторканності. Це той законопроєкт, який отримав схвалення Конституційного суду. І на цьому все. А от чи будуть виноситися на розгляд парламенту інші законопроєкти – навіть члени президентської фракції до кінця не розуміють», – пояснив Рахманін.

Він також повідомив, що фракція партії «Голос» заявила, що вважає «неприйнятним ухвалення законопроєктів із порушенням регламенту, за такою скороченою процедурою, коли ніхто не знає, що саме у тих законопроєктах».

За словами Сергія Рахманіна, частина депутатів фракції «Слуга народу» теж це розуміють.

«Якщо є така потреба, то вносьте зміни у Регламент Верховної Ради, а тоді вже голосуйте. Але сама зміна Регламенту має пройти повну процедуру розгляду. Але у жодному разі не можна перетворювати Верховну Раду на принтер!» – наголосив обраний народний депутат.

Чим небезпечне порушення регламенту?

Голосування законопроєктів, які не пройшли комітети, без дотримання права депутатів на внесення правок і альтернативних пропозицій, це очевидне порушення законів і регламенту, зокрема, – пояснює політичний оглядач і консультант Олексій Мустафін.

«Звісно, у «Слуги народу» більшість і вони можуть навіть спробувати скасувати закони фізики. Але відповідальність команди Зеленського за поки що гіпотетичне зґвалтування Конституції ніхто не зніме. І хоч виборці, звісно, можуть підтримати і скасування законів фізики, але це небезпечно для країни. Адже, у закони, ухвалювані таким чином, можна запхати все що завгодно», – сказав Мустафін.

Також він зауважив, що неприйнятність такого голосування ще й полягає у тому, що «депутатам від «Слуги народу» з самого початку дають зрозуміти, що вони не люди, а кнопки».

В таких умовах, нагадує Мустафін, парламентська меншість має діяти відповідно до закону і відстоювати свої принципові позиції.

На те, що у фракції «Слуги народу» достатньо компетентних людей, які розуміють, що не можна розпочинати з порушення Регламенту Верховної ради, сподівається і директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк.

Він припускає, що «голосування великої кількості законопроєктів завтра не буде. І за уряд, я думаю, теж завтра не голосуватимуть. Я думаю, що це буде «день селфі» у Верховній Раді».

Що ж насправді відбуватиметься на першому засіданні парламенту, можна буде дізнатися зі стрімів Радіо Свобода, які розпочнуться із самого ранку. Журналісти відстежуватимуть події у сесійній залі і збиратимуть коментарі в кулуарах українського парламенту.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Уряд Гончарука має шанс стати найбільш реформаторським в історії України – Ослунд

Депутат «Слуги народу» підтримав активістів, які виступили проти Авакова – відео​

Громадські організації протестують проти можливого перепризначення Авакова​

«Європейська солідарність» та «Батьківщина» відкликали своїх представників з комітету свободи слова​