Президент Володимир Зеленський за свій ще недовгий термін перебування на посаді не став фігурантом кримінальної справи. Прізвища усіх його попередників звучали у зв’язку з кримінальними розслідуваннями. Лише перший президент Леонід Кравчук не мав офіційного статусу в жодній справі. А от Віктор Янукович – єдиний хто таки отримав вирок суду.
Леонід Кравчук
Перший президент незалежної України Леонід Кравчук – єдиний український президент, який не став фігурантом кримінальної справи, якщо не враховувати поки менше від трьох місяців чинного голову держави Володимира Заленського.
Але 1993 року указом президента Кравчука Українське морське пароплавство було перетворено на судноплавний концерн «Бласко – ЧМП». А вже у 1995 році діяльність «Балско» стала приводом для порушення кримінальної справи: йшлося про зловживання, розкрадання майна та валютні махінації, скоєні посадовцями компанії. Фігурантом справи став Олександр Кравчук – син першого президента.
2011-го Генпрокуратура нібито порушила провадження стосовно Олександра Кравчука – сина першого президента: йшлося про використання валютного рахунку і розкрадання державних коштів.
«Це політичне замовлення комуністів, які ніколи не пробачать мені заборони в 1991 році Компартії України, це замовлення й інших посадових осіб», – заявив тоді Леонід Кравчук, розповідає видання «Кореспондент» з посиланням на «Інтерфакс-Україна».
Справа до суду не потрапила.
Пізніше Леонід Кравчук практично визнав, що створення «Бласко» призвело до втрати Україною торгового флоту.
«Коли виникла проблема обслуговувати та утримувати Чорноморське пароплавство, ми шукали вихід із ситуації, коли криза була на порозі, коли інфляція сягала тисячі відсотків, ми не могли утримувати Чорноморське пароплавство, і тому вирішили питання – зробити його концерном. Ми сподівалися, що не втратимо, рішення не завжди ухвалюються настільки точно та вивірено, що можна сказати: осе це правильно буде точно», – сказав Кравчук в ефірі ток-шоу «Портрети з Сергієм Дорофеєвим» на «5 каналі» у 2013 році.
У 2017 році міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що справа «Бласко» знову розслідується.
«У нас було так зване «ЧМП-Бласко». Це порядку 300 океанських лайнерів. І все воно зникло», – заявив міністр в прямому ефірі каналу «112-Україна»
Леонід Кучма
2002 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Києва Юрій Василенко ухвалив постанову про порушення кримінальної справи проти президента Леоніда Кучми.
У документі йшлося про причетність Кучми до співучасті в організації викрадень і знищень громадян України, серед яких був і журналіст Георгій Гонгадзе. Та ж постанова обвинувачувала тодішнього президента у причетності до привласнення коштів, продажу зброї країнам, проти яких введено обмеження ООН.
Реакцією президента України Леоніда Кучми на інформацію про постанову суду «був подив», повідомив тодішній постійний представник глави держави у Верховній Раді Олександр Задорожній і додав, що це є – «політична справа».
Згодом, у тому ж році Верховний суд України скасував постанову Василенка на підставі нібито процесуальних порушень та того, що суддя «вийшов за межі своєї компетенції».
Пізніше Кучмі висувалися звинувачення у вбивстві голови МВС Юрія Кравченка та міністра транспорту Георгія Кирпи. Ці справи були припинені за браком доказів.
У 2011 році перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що проти Леоніда Кучми порушено кримінальну справу. Другого президента звинуватили у зловживанні владою, внаслідок чого постраждав журналіст і громадський діяч Олексій Подольський та був убитий журналіст Георгій Гонгадзе.
Але Печерський райсуд Києва скасував постанову Генпрокуратури про порушення кримінальної справи стосовно Леоніда Кучми.
«Фактично, єдиною підставою для порушення кримінальної справи є аудіозаписи, зроблені Миколою Мельниченком... у той же час, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним чином і особою, неуповноваженою проводити оперативно-пошукову роботу», – було сказано в ухвалі суду.
Сам Леонід Кучма назвав рішення суду «необхідним, але недостатнім». Він наполягає, щоб розслідування «касетного скандалу», пошук його замовників і справжніх винуватців убивства Георгія Гонгадзе були продовжені, щоб довести непричетність до цього злочину не лише його, а й української влади загалом.
У червні 2019 року після заяв представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми, Генеральна прокуратура України відкрила три кримінальні провадження: за фактом про підготовку до фінансування тероризму; за фактом підготовки до перешкоджання законній діяльності Збройних сил України; за фактом державної зради. Про це повідомив очільник ГПУ Юрій Луценко. Він наголосив, що всі справи відкриті не проти когось особисто, а саме «за фактом».
Приводом для відкриття кримінальних проваджень стали публічні пропозиції Кучми зняти економічну блокаду з непідконтрольних Києву районів Донбасу, а також прописати в домовленостях щодо тиші на Донбасі заборону на вогонь у відповідь та заборону на обстріл громадських об’єктів – шкіл, дитячих садків.
Прес-секретар Кучми Дарка Оліфер заявила, що на переговорах той висловив позицію президента України Володимира Зеленського.
Віктор Ющенко
1994 року Генеральна прокуратура порушила справу щодо валютних махінацій та розкрадання майна посадовцями банку «Україна», в якому у 1992 році першим заступником голови правління працював Віктор Ющенко. Банк зрештою був визнаний банкрутом. Про вироки у цій справі не повідомлялося.
2001 року ГПУ порушила кримінальну справу проти посадовців банку «Україна» через підозру у зловживанні службовим становищем та розкраданні коштів. Низку колишніх співробітників фінустанови заарештували. Але і в цьому випадку про завершення справи і вироки обвинуваченим не повідомляли.
Під час цих розслідувань ім’я Віктора Ющенка згадувалося неодноразово. Утім, офіційних обвинувачень йому не висували.
Сам Ющенко заперечував усі закиди на його адресу з приводу банку «Україна». Він наполягав, що «авантюри» у фінустанові відбувалися не у період його роботи, а з 1996 року по 1998 рік.
Перебуваючи вже на посаді президента України Віктор Ющенко заявив:
«Справа була відкрита. Жодна людина з банку «Україна» не засуджена і не звинувачена в тому, що вона здійснила злочин. Жодна людина не понесла відповідальності не тому, що її хтось прикривав, а тому, що навпаки, банк «Україна» постраждав», – розповідає «Українська правда»
На початку червня 2019 року Генеральна прокуратура оголосила Вікторові Ющенку підозру у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Слідство вважає, що Ющенко у змові з Віктором Януковичем перевів «Межигір’я» з підпорядкування Державному управлінню справами до сфери відповідальності Кабінету міністрів. Уряд після цього передав резиденцію до держпідприємства «Надра України», яке вивело «Межигір’я» з державної власності на користь фіктивної донецької фірми.
Віктор Ющенко відкинув звинувачення Генеральної прокуратури і вказав на «політичний підтекст» у справі.
«Не бачу приводу ховатися або прикидатися хворим, як це стало модним. Всілякі обвинувачення відкидаю, бо не бачу ані підстав, ані доказів. В суді я це беззаперечно доведу!» – зазначив третій президент України.
Віктор Янукович
У січні 2019 року Віктор Янукович отримав вирок Оболонського суду Києва – 13 років позбавлення волі.
Президенту-втікачу інкримінували «державну зраду», «пособництво представникам влади Росії в умисних діях, вчинених з метою зміни кордону України» і у «веденні агресивної війни».
Однак колегія суддів відхилила звинувачення у посяганні на територіальну цілісність України та публічні заклики до цього. В суді мотивували це тим, що дослідили усі публічні виступи Януковича й не знайшли жодного заклику до порушень територіальної цілісності України.
Підсудний не з’явився ні на судові дебати, ні на оголошення вироку (мова йде про його участь через відеозв’язок)
Сторона захисту називає цю справу виключно політичною, а підзахисного – невинним. Сам Віктор Янукович свою провину також заперечує.
Оболонський суд Києва розглядав справу щодо Віктора Януковича понад півтора роки.
Адвокати Януковича подали апеляцію на вирок Оболонського райсуду. Київський апеляційний суд відклав розгляд апеляції на 13 вересня 2019 року.
У Генпрокуратурі заявляють, що в окреме кримінальне провадження виділено низку епізодів, пов’язаних із причетністю Віктора Януковича до подій від 30 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року. За словами начальника департаменту спецрозслідування Генпрокуратури Сергія Горбатюка, йдеться про звинувачення Януковича у причетності до побиття і вбивств протестувальників на Майдані.
Петро Порошенко
2019 року Державне бюро розслідувань відкрило 11 проваджень, фігурантом яких став п’ятий президент України Петро Порошенко. Він програв виборчу боротьбу за другий термін на президентській посаді і, відповідно, втратив імунітет. Частину проваджень розпочали за заявами заступника глави Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова.
Мальдіви
Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України Петра Порошенка.
Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який розповідали журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією у прикордонників».
«Керченський конфлікт»
Також ДБР розслідує можливу причетність Порошенка до «керченського конфлікту» за статтею «Державна зрада».
У листопаді 2018-го три українські військові кораблі намагалися через Керченську протоку пройти до Азовського моря. Росія ж не дала цього зробити. Як наслідок – кораблі були захоплені російськими прикордонниками, 24 моряки потрапили у полону.
Після цієї ситуації на заклик Порошенка Верховна Рада вперше в історії України ввела воєнний стан – на один місяць.
Слідство має на меті встановити чи верховний головнокомандувач, віддаючи відповідний наказ морякам, не робив це саме з метою, щоб вони потрапили у полон, а ситуація у Керченські протоці загострилася.
Також вивчається версія, чи не була ситуація спровокована заради зриву президентських виборів та узурпації влади Порошенком.
«Кузня на Рибальському»
Слідство намагається дізнатися, чи не відмивав п’ятий президент через кіпрську компанію 300 мільйонів доларів із продажу свого заводу «Кузня на Рибальському» Сергієві Тігіпку і чи усі податки були сплачені.
Податки «Прямого»
Інше розслідування щодо можливої несплати податків та легалізації коштів стосується телеканалу «Прямий». Слідство пов’язує Петра Порошенка із цим каналам, хоч його офіційний власник Володимир Макеєнко це заперечує.
Втеча судді Чауса
У ще одному провадженні Держбюро йдеться про те, чи не допомагали Петро Порошенко та його оточення втекти з України судді Дніпровського райсуду Києва Миколі Чаусу.
Підставою для відкриття цієї справи стало інтерв’ю видання «Страна.ua» із ексначальником вінницької поліції Антоном Шевцовим, який і висловив такі твердження.
Суддя Чаус раніше отримав від НАБУ підозру в отриманні хабара у 150 тисяч доларів.
Вплив на суддів
Низка проваджень ДБР, пов’язаних із Порошенком, стосується можливого впливу на роботу судів та інших інституцій у судовій системі.
Зокрема, йдеться про Вищу раду правосуддя (ВПР) – найвищий орган суддівського контролю. Слідство вивчає законність, відповідність правилам та процедурі призначення Петром Порошенком двох членів ВРП
Інше провадження стосується можливого тиску на суддів Окружного адмінсуду Києва у справі «ПриватБанку».
Ще два епізоди, що розслідує ДБР щодо Порошенка, стосуються несвоєчасного призначення ним суддів на посади та можливого втручання у роботу Апеляційного суду міста Києва.
Коаліція
Також є провадження ДБР, що стосується призначення Верховною Радою Кабінету міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. Можливе правопорушення – у тому, що тодішній спікер парламенту Андрій Парубій та президент Петро Порошенко начебто підробили документи про наявність коаліції.
Державна таємниця
У ще одному провадженні йдеться про нібито втрату серверів з таємною інформацією зі ситуативної кімнати Адміністрації президента. Про це після вступу на посаду заявляв чинний секретар РНБО Олександр Данилюк. Згодом обладнання знайшлося, але про закриття провадження не повідомлялося.
Земля і майно
Останні два провадження стосуються можливих порушень при скасуванні розпоряджень місцевих адміністрацій щодо земельних питань, а також протиправного заволодіння базою «Івушка» Українського товариства сліпих.
Державне бюро розслідувань засекретило частину інформації щодо відкритих кримінальних проваджень, в яких фігурує п'ятий президент України Петро Порошенко, повідомила пресслужба відомства.
Свідок
Тим часом генпрокурор Юрій Луценко заявляє, що Петрові Порошенку не вручали підозр у жодному відкритому кримінальному провадженні. Луценко запевняє, що у кожній з цих справ Порошенко є лише свідком.
Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань повідомляв, що його клієнт є свідком у трьох із названих проваджень ДБР: щодо захоплення Росією українських кораблів у Керченській протоці, щодо продажу заводу «Кузня на Рибальському» та щодо можливого ухилення від сплати податків під час купівлі ТОВ «Телеканал «Прямий».
На думку захисника політика, завдання цих кримінальних справ – «здійснювати тиск на Порошенка і його політичну силу». Він висловив думку, що план інспірується з Росії.
Сам Петро Порошенко заявив: «Це є яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
Він також каже, що не довіряє ДБР та його керівникові Роману Трубі. Водночас Порошенко запевнив, що не планує ховатися від слідства і готовий пройти допит із поліграфом у прямому ефірі телеканалу «Прямий».
Суд дозволив допитати п’ятого президента України Петра Порошенка на детекторі брехні, повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань у коментарі «Українській правді».
