Андрій Захарченко
Київ – Американський філософ, політолог і публіцист професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма провів відкриту лекцію про розвиток суспільної довіри 24 травня в Київському центрі Українського католицького університету. Це відбулося в рамках дискусії «Довіра, відповідальність і соціальна згуртованість у сучасній Україні», організованої Міжнародною асоціацією гуманітаріїв та Аналітичним центром УКУ. Радіо Свобода виділило основні тези його виступу.
Про довіру:
«По-перше, я не вважаю, що довіра не є першою метою аналізу. Довіра – це побічний продукт інших речей, те що називають «соціальний капітал». Взагалі, соціальний капітал – це інша форма капіталу, тобто може бути фінансовий капітал, фізичний, людський, але також існує і соціальний»
«Довіра важлива у двох ключових аспектах: економічний та політичний. Довіра та соціальний капітал знижує «ціну транзакції» та стимулює швидке економічне зростання. Інші місця соціального капіталу та довіри перебувають у політичній сфері. Будь-яка політична система базується на цінностях, певних інститутах. Якщо люди їх не розподіляють, якщо вони не довіряють один одному, тоді така політична спільнота і держава зможе розвалитися»
«Довіра необхідна, адже з неї ми починаємо шукати первинні цінності. Та все-таки не можливо довіряти забагато, не варто довіряти всім у світі»
Про вплив держави на рівень довіри:
«Відсутність верховенства права знижує рівень довіри у суспільстві, наприклад подібну ситуацію ми бачимо у південній частині Італії»
«Велика сила держави над громадянським суспільством не давала йому створювати якісь спонтанні утворення. Це надзвичайно послаблює довіру. Можна привести приклад Франції або комуністичний режим Радянського Союзу, який контролював процеси на всіх рівнях»
«Росія відрізняється від Радянського Союзу тим, що вони не намагаються переконати всіх у своїй величі. Вони намагаються робити так, щоб інші не могли довіряти своїм суспільним інститутам»
Про Україну:
«У вашому регіоні відбулося успадкування недовіри до будь-яких організацій, які перебувають поза вашого кола зв'язків. Зокрема профспілки, які успадкували багато з радянських часів і вони не сприймаються, як організація для захисту своїх прав»
«Я був здивований, коли у 2004 році відбулася Помаранчева революція, адже я не очікував, що у вашій країні знайдуться люди, які будуть протестувати проти корупційно-авторитарного президента»
«Помаранчева революція, на жаль, не привела до позитивних зрушень і мені було шкода, адже у вас був гарний шанс. Але у 2013–2014 роках це знову сталося і я зрозумів, що у вас активно розвиваються активні громадські процеси»
«Я вважаю, що у вас сильне громадянське суспільство і рівень довіри вищий, ніж у багатьох країнах, але бачу тенденцію, що рівень довіри дещо знижується»
«Рівень популізму в світі зростає. Тут, в Україні, поки що немає популістських рухів як у США чи Європі. Так, мені кажуть, що ваш новий президент популіст, але це трошки інше, адже це засновано не на тих відчуттях, які вирують в Європі, наприклад з питань міграції»
«За останні п'ять років я бачу демократичні процеси у вашій країні. Я гадаю, що ви маєте радіти з того приводу, що не є частиною європейського та американського руху, які призвели до «брекзиту» та приходом до влади Дональда Трампа»
