26 квітня, у День пам’яті Чорнобильської трагедії, яка сталась 33 роки тому, – прем’єра музичного фільму «Wonderwall» режисера Олександра Денисенка. Це єдиний у світі музичний фільм, де про Чорнобиль мовиться без страху і тривоги, але з силою любові. Стрічка українського режисера здобула 13 міжнародних кінонагород.
Молодий киянин страждає, втративши кохану, яка померла від ураження радіацією, що наздогнала через десятиліття після катастрофи…
Герой, досліджуючи світ Чорнобильської зони, отримує відповідь, як подолати своє горе, що з’їдає його зсередини, а це шанс осягнути свободу жити й бути щасливим…
Таким є сюжет короткого музичного фільму «Wonderwall» українського режисера зі Львова Олександра Денисенка, учня польського режисера Анджея Вайди. Пісню до фільму написав Олег Собчук, а виконав гурт «Скай».
«Чому тема Чорнобиля? Мене, як режисера, цікавить людина, яка переживає певний період свого життя в контексті історично-суспільної формації. Цікавлять емоції, відреагування, неповноцінності, а найголовніше – їх опрацювання. Я задумав створити фільм, який слугуватиме терапією від почуття самотності та розпачу, фільм, послання якого буде джерелом безмежної надії для усіх зранених реальністю людей», – каже Олександр Денисенко.
Зйомки тривали майже три тижні у Чорнобильській зоні у 2016 році.
«Зона» випробовувала нас, чи насправді ми гідні та готові говорити на цю темуОлександр Денисенко
«Знімаючи в «зоні», перед нами постало багато викликів. І я особливо вдячний патронесі фільму – Марії Матіос за її допомогу під час зйомок. Також Тарасу Майбі – асоційованому продюсеру, який заряджав мене своїм невичерпним оптимізмом. «Зона» випробовувала нас, чи насправді ми гідні та готові говорити на цю тему», – зауважив режисер.
Автори обирали об’єкти, які б мовою символів, створювали багатовимірну комунікацію фільму з глядачами.
Чорнобиль у цілому, як символ психотравми минулогоОлександр Денисенко
«Родіна-мать» – один із найбільших монументів часів СРСР, який задумувався як символ перемоги Радянського Союзу, але для багатьох сьогодні це символ минулого, що й досі впливає на людські долі, чи будинок із написом «Хай буде атом робітником, а не солдатом», який свідчить про людський чинник катастрофи, наочно ілюструючи, до чого може призвести прямовисна, неприборкана людська зарозумілість. Так і Чорнобиль у цілому, як символ психотравми минулого», – продовжує автор фільму.
Для творців стрічки була важлива правдивість, безпосередність, натуральність, відсутність певних обмежень і рамок. Тому головними героями фільму є не професійні актори, а звичайні молоді люди – Оксана Слижук і Василь Піменов.
Західний глядач оцінив фільм
Стрічка демонструвалась на понад 35 світових кінофестивалях, зокрема у США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Португалії, Франції, Ізраїлі.
Робота українських митців відзначена 13 міжнародними кінонагородами за найкращий фільм, наратив, музичне відео, операторську роботу, акторство, режисуру.
Я хотів розповісти історію, що резонуватиме з емоціями глядачівОлександр Денисенко
«Я хотів розповісти історію, яка резонуватиме з емоціями глядачів, незалежно від того, де вони проживають, що знають про Чорнобильську катастрофу. Як до світової аудиторії, так і до українців, я хотів донести ідею, що там, де так довго панував морок, зараз потрібно шукати промінчик надії, світло життєдайного сонця, а такий страшний досвід, як втрата близької людини, намагатись побачити інакше, надихаючись тим, що ця людина для вас означає, її сяйвом і теплом, які так зігрівають. Моєю мрією було створити фільм, який на прикладі Чорнобиля покаже, як можна опрацювати посттравматичний синдром без домінування болю та страху. Це тема, яка надактуальна сьогодні в Україні», – говорить Олександр Денисенко.
Створення фільму є громадською ініціативою, до якої долучились творці з України і Польщі. Окрім праці, кожен із команди вкладав у фільм багато віри, надії та любові.
Офіційним партнером фільму є ССІ – найбільша у світі, єдина акредитована ООН, благодійна організація, яка надала гуманітарну допомогу Чорнобильському регіону на понад 105 мільйонів євро. Понад 25 500 дітей із радіаційних зон відпочивали і оздоровлювались в Ірландії за сприяння ССІ.
Навчаючись в інших країн, ми зможемо збагатити УкраїнуОлександр Денисенко
Олександр Денисенко працює і навчається у багатьох країнах світу, зокрема в Норвегії, Австрії, Швейцарії, Канаді. Нещодавно він запрошений у склад журі кінофестивалів у Кракові та Лондоні.
Він вірить в українське кіно, яке має великий потенціал. Каже, що українцям потрібно вчитись створювати якісні фільми та заробляти на їхній дистрибуції, а не виробництві.
«Навчаючись в інших країн, ми зможемо збагатити Україну, оскільки Україна – це її люди, а не умовна лінія, яку ми називаємо кордоном. Люди мають зростати, але для цього потрібно стати частиною світу», – вважає Олександр Денисенко.
