Згодом ми ще оцінимо Порошенка – Юлія Савостіна

Хайп, динаміка, мобілізація виборців через соцмережі – все це яскраві ознаки протистояння між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком. Але нинішня президентська кампанія лякає підприємців. Це зазначила Радіо Свобода журналіст, блогер, засновниця проекту «Made in Ukraine» Юлія Савостіна. Вона критикує Зеленського за відсутність «будь-якої конкретики з приводу зміни економічного курсу». Водночас Савостіна зазначила, що якби Порошенко виконав бодай третину своїх обіцянок, його б «канонізували». Але і зроблено ним чимало, додає гостя студії. Також вона розповіла, як «Made in Ukraine» незалежно від політичних протистоянь в Україні вдається знайомити світ з українським – товарами, послугами і маршрутами туристичних подорожей.

Юлія Савостіна –​ журналіст, блогер, засновниця проекту «Made in Ukraine». Кар’єра Юлії розпочалася з роботи на місцевому телебаченні у Сумах, звідкіля вона родом. Переїхавши у 17 років до столиці, працювала журналістом, ведучою та продюсером на національних каналах СТБ, ICTV, «2+2». Почала популяризувати українське, коли це ще не було мейнстрімом. У 2013-му розпочала журналістський експеримент – цілий рік користувалася тільки українськими товарами. Тестуючи одяг, їжу та побутову хімію і техніку на собі і розповідаючи про це у блозі, довела, що необхідні товари є в Україні, а користуватися ними зручно і вигідно. Згодом ініціатива переросла у всеукраїнський рух. Щороку її фестиваль Made in Ukraine збирає виробників і майстрів з усієї України. Проект не лише віднаходить українські товари, а й знайомить їх із світом. Своїми знаннями вона ділиться у книзі «#made in ukraine: купуй, смакуй, мандруй». Зараз Юлія Савостіна має власний бізнес та консультує інших підприємців.

Олександр Лащенко: Пані Савостіна, найсвіжіша новина... Made in Ukraine... а буде зроблена – буде в Україні, або не буде новий президент (можливо, раптом пощастить Петрові Порошенку). Ви це коментуєте у «Фейсбук». Це новина останніх тижнів. Ви були журналістом, були моєю колегою...

– Я була новинним репортером.

– У Верховній Раді були, знали політиків...

– Були часи у Верховній Раді. Коли тебе не пускали у Верховну Раду. Коли не було партійної відповідальності, а коли була мажоритарна система, і ти мав знати всіх 450 депутатів. Бажано в обличчя. І без цього не пускали. А зараз працювати дуже добре, тому що можна знати голову фракції і її заступника – цього достатньо.

– Я вам трошки заздрю. В якому сенсі? Звісно, зараз дуже цікаві часи, на відміну від Росії, де просто цікаво, скільки Путін набере на чергових виборах чи призначить свого псевдонаступника, як з Медведєвим було у 2008 році. Дійсно конкурентна боротьба, багато кандидатів й інтрига, принаймні на першому турі, була ой-ой-ой яка Це дуже класно для журналіста.

З іншого боку, дивишся на це все, оця тема дебатів зокрема і не лише – не здається вам, що при всьому почутті гумору (мені його не бракує, сподіваюся), щось не надто смішно все це? Україна ж перебуває у стані війни, воїни гинуть досі.

– Я намагалася утримуватися від політики. Але оскільки, мені здається, я маю деяких вплив на підприємців, з якими працюю, мені здавалося, що моя точка зору для людей, з якими я спілкуюся вже 6 років, так чи інакше цікава і важлива. Тому я підтримала у першому турі діючого президента. Я бачу, які рухи були зроблені. Він не те, що не ідеальний президент. Ми розуміємо всі його вади. Але те, що було зроблено в напрямку, той розквіт, який був наданий малому та середньому бізнесу...

– Ви його бачите?

– Так, я його бачу. Мене дуже лякають заяви розмиті, відсутність будь-якої конкретики з приводу зміни економічного курсу. Мені здається, що якби я знала, я була би зі сторони іншого кандидата, я була би трошки спокійнішою.

– Маєте на увазі Володимира Зеленського? Назвемо це прізвище.

– Так.

– Про це поговоримо – і про Зеленського, і про Порошенка. Але один зі свіжих ваших постів у четвер буквально, коли була тема дебатів саме на стадіоні, коли Сергій Притула, можливий модератор їх, ведучий, нагадав про свій щільний графік, ви перепостили у свою чергу цей пост на своїй сторінці у «Фейсбук»: «А давайте закон про перетворення в парламентську республіку? Бо сил більше нема, працювати треба ж колись».

Що ви мали на увазі? Так уже дістало вас усе це?

– Це ж неможливо! Я розумію, що це тренд, мейнстрім, хайп, все робиться зараз на хайпі, все робиться в соціальних мережах, усе динамічно. Дійсно, кандидатам у президенти вже не потрібні ЗМІ, як дехто пише. «Обличчям в обличчя» можна достукатися до кожного виборця. Але! Ми готуємо фестиваль на 27-29 квітня. І місяць отримуємо відповіді від підприємців: «ви знаєте, ми зараз не можемо нічого сказати.

– Вони чекають результатів виборів»​?

– Так. Вони чекають результатів виборів, вони не витрачають грошей, вони не вкладають у розвиток. І це почалося відразу після 8 березня, коли стало зрозуміло, що все не так просто буде. І я думаю, що буде тривати ще до оголошення результатів. І це дуже сильно вплине на економіку. Це треба розуміти.

– Ви мали на увазі не перебіг виборчої кампанії, а оцей момент?

– Так, оцей момент. Саме цей момент нестабільний. Тому мене цікавлять якраз якісь раціональні, дуже зрозумілі, грошові теми.

Тому що одна справа – коли наймані працівники кричать про те, що нам потрібен такий президент! Вони що завгодно можуть казати. А інша справа – люди, які заробляють і платять цим найманим працівникам гроші. І коли вони припиняють свою роботу, то це трошки інша справа. Мені насправді цікаво, як це випливе в економічних показниках.

– Можливо, вони ще й парламентських виборів результатів будуть чекати (кінець жовтня)?

– Так навряд чи. Так усім доларів не вистачить. Знаєте ж цю фразу? Криза, криза, криза... Вже зовсім криза – почали міняти долари. Я боюся, що до парламентських виборів не всім вистачить грошей перетерпіти.

​– Щодо президентських виборів ви констатували: «Я давно не вмію писати великі політичні тексти і 6 років трималася поза політикою». І от ви свій голос не приховуєте. Зрозуміло, що у першому турі за Порошенка проголосували.

– Так.

– Чому ви вважаєте, що Петро Порошенко? Ви його не вважаєте ідеальним.

– Я не те, що не вважаю. Я вважаю, що він наробив стільки... Якби він виконав хоча би третину своїх обіцянок, його б «канонізували». Він дуже багато хорошого зробив. Я не знаю, як зараз стискається час. Але думаю, що після деяких подій ми нарешті оцінимо все те, що він (Порошенко – ред.) зробив позитивного. Так само, як і після Майдану ми оцінили, що в принципі Кучма був не найгіршим президентом.

– То, може, зараз оцінимо (не дай Боже), що Янукович був не таким – попередник Порошенка? Якщо вже так руба ставити питання...

– Давайте не будемо так все закручувати. Але він (Порошенко – ред.) багато чого хорошого зробив. І люди, які розуміють, що...

– ... безвіз – це ви маєте на увазі?

– Так. Кордони відкриті, ти в принципі можеш поїхати, не хочеш працювати в Україні – можеш поїхати за кордон, можеш повернутися, можеш навчатися де завгодно, можеш вибирати будь-який вуз на будь-якій території, не обов’язково це робити в Україні, ти можеш працювати, сидячи в Україні, на підрядника в Німеччині. Дуже багато речей, які саме в моєму сегменті зроблені і просунулися непогано. Крім того, я підтримую європейський курс. Це найголовніше.

– Made in Ukraine коли – 2013 рік заснування, якщо я не помиляюся?

– Так.

– Тобто якраз незадовго до Майдану другого...

– За рік до Майдану.

– А потім всі ці 5 років президентства Петра Порошенка... Ви ж їздите постійно Україною, не лише презентуєте цікаві проекти в Києві. Ну от, ваше враження? Ви ж спілкуєтеся з людьми. Зрозуміло, основна тема – не політика. Але все-таки люди так чи інакше думку свою висловлюють не тільки під час виборів. Ні?

– Ви знаєте, я не спілкуюся. Я до цього моменту, до останнього тижня була абсолютно аполітична, тому що мені це нецікаво. Мене цікавить більше інвестиційний і податковий клімат в Україні.

– Добре. Не думки електорату скажімо так, формулювання політиків... А от що ви бачите? Інвестиції...?

– Я бачу розквіт малого та середнього бізнесу і можливість людей реалізувати себе.

– Тиску?

– Не було. До моменту... От зараз. Я боялася цього, якщо чесно. Дуже сильно боялася. Я знала, що це буде. От зараз таке – період ослаблення влади. І от зараз останній тиждень почалися перевірки, почався тиск на місцях.

– Ви пам’ятаєте, кілька років тому були проблеми у програмістів. І зараз розказували, як вони розквітнули, на ваш погляд, при Порошенку. Були у них проблеми. Пам’ятаєте?

– Не при Порошенкові, а за часів, коли він був президентом. Давайте...

– Ні. Просто мені цікава ваша логіка. Я розумію, що ви – не політик, не політтехнолог...

– Абсолютно.

– ...і свою думку абсолютно не за гроші висловлюєте. Мені просто цікава ваша логіка. Чому ще Петро Порошенко мав би залишитися? Адже у ньому маленький рейтинг – 16% всього-на-всього!

– Можна ми не будемо говорити? Тому що ви зараз вимагаєте від мене... Інтуїтивно я розумію, що це... Висловлю думку своїх колег. Я впевнена, що і один кандидат, і другий кандидат, хто не прийшов би до влади – це на два роки.

– Чому на два роки?

– В силу різних причин. Я думаю, що ви їх знаєте. Але зміна зовнішньополітичного курсу і період хаосу, більше період хаосу негативно вплине на економіку та на малий і середній бізнес. Я даю гарантію, що половина наших резидентів у разі приходу до влади іншого кандидата, не діючого президента, не витримає цієї нестабільності. Тому що впаде купівельна спроможність і першими просто загинуть маленькі крафтові виробництва.

– Два роки – ви маєте на увазі нова Рада, нова правляча коаліція, новий уряд, новий прем’єр? Це?

– По 1,5-2 роки – цього достатньо, аби...

– І буде парламентська республіка. Про це ви говорите? Ні?

– ...аби одному президенту наговорити на імпічмент, а другому просто втратити контроль.

– І ви знову ж таки, якщо аналізувати ваші пости (хоча, я так розумію, ви іронічно це написали), не виключаєте своєї внутрішньої еміграції, якщо переможе Зеленський. Правильно я вас розумію?

– Я не виключаю, що волонтерський рух, на який спирається нинішня влада, яка сильно допомагає в період бездіяльності або безпорадності влади, волонтерський рух трошки заспокоїться, впаде, буде менше працювати...

– Опустить руки може навіть?

– Опустить руки. Я просто бачила це у «Фейсбук».

– Поговорили про вибори...

– Так. Ви мене так розкрутили. Я питала, чи будуть питання про вибори? Тому що я, звичайно, про вибори не говорила б.

– Made in Ukraine.

– Чому ви не аналізуєте останню обкладинку, де ми 5 путівників презентували?

​– Саме так – англомовних.

– Так.

– Розкажіть. Маєте змогу зараз.

– Ми в передостанній «мирний» день, у четвер, напередодні виборів презентували п’ять путівників, випущених англійською мовою. Це абсолютно новий формат. Вони абсолютно сучасні, вони неймовірні. Вони гарно зроблені. Вони модернові, з гарними фотографіями. Путівники присвячені в цілому маршрутам по Україні, по найкращих місцях, по Карпатах, по Одесі, Одеській області, Львів, Київ і Київська область.

Це була, мені здається, одна з найкращих презентацій. Я не знаю, як тут себе не хвалити, щоб було скромніше. Але мені здається, що вони – один з найкрасивіших продуктів, які ми взагалі робили, і які робили про Україну.

– Ну от, які маршрути можете назвати? От ваші особисто? Не можете?

– Я не можу. В одному путівнику 320 сторінок, в іншому – 264. Я ж не можу там... Всі області вказані. На кожне місто вказано щонайменше 12-20 готелів. Там охоплена вся Україна. Якщо говорити про Україну. Або про всі карпатські регіони, які входять в ореол Карпатського регіону. Охоплені найкращі місця в Одеській області, місця в Київській області. Все те, що варте того, щоб його відвідували, зупинялися, вивчали, куштували в наших ресторанах, зупинялися в наших готелях, витрачали гроші в наших місцевих локальних бізнесах і дивилися на всі ці красоти, які в нас є.

Там дуже цікаво, що ми співпрацювали, наприклад, з фотографами, яких розшукували через «Інстаграм». Тобто у нас дуже круті фотографії, дуже живі, сучасні, модернові.

По-друге, у нас є у всіх путівниках є маршрути по муралах.

– Так. Мурали ж, відомо – на будинках.

– Так. Або по найкращих інстамісцях. Тому що зараз така культура, що в будь-якому місці є відомі інстамісця, де всі інстаблогери намагаються сфотографуватися. Це відома зараз така традиція.

У нас є топ-10, топ-20 заходів подієвого туризму. Це події, задля яких спеціально варто приїхати в те чи в інше місце або в Україну, або обов’язково купити квиток, якщо ти в цей час знаходишся в цій місцині.

У нас побудовані маршрути. Не просто: «подивіться ліворуч, подивіться праворуч – побачите пам’ятник архітектури Ренесансу»...

– Не така собі «тьотя»-гід?

– Так. А у нас там дитячий маршрут Києвом. Це коли ви приїхали до міста з дитиною, вам хочеться гуляти, а дитині хочеться бавитися. Можете йти і шукати якісь маленькі фігурки, якихось героїв з мультику, заходити в якісь спеціальні дитячі парики чи місця і зробити цікаво – ви гуляєте, а ваша дитина розважається, не нудиться.

У нас, наприклад, дуже класні і в Одесі, і в Києві дуже класні маршрути єврейським містом – єврейським Києвом і єврейською Одесою. Це там, де зібрані ключові місця з єврейською культурою в регіонах.

У нас є звичайні маршрути історичні, і є секретні маршрути.

​– Що значить секретні?

– Це маршрути, коли ти щось розшукуєш, коли ти гуляєш по вулицях, але при цьому тобі треба відкрити очі і дивитися, виглядати – знайдеш ти там щось чи не знайдеш.

Ми так попрацювали непогано. Команда працювала непогано. Дуже хороші автори, яких ми винаймали для цього проекту.

– Це з України і не тільки?

– Ні. Команда у нас не з України. Вірніше так, у нас команда українців, яка розкидана по всьому світові, тому що дизайнер у нас сидів у Берліні, перекладач у нас був у Чикаго...

– І путівники в Нью-Йорку зокрема будуть, правильно я розумію?

– Вже були. Ми вже представили. І ми плануємо ще одну велику презентацію. При бібліотеці ООН хочемо зробити велику презентацію...

– У Нью-Йорку власне.

– Так.

– Де штаб-квартира ООН.

– Так.

– Пані Савостіна, іноземці потягнулися в Україну?

– Мені важко сказати...

– Ви, можливо, не маєте репрезентативних вражень, але стежите за цим. Цікаво.

– У мене є зараз заміри про легку промисловість. Це те, що стосується підприємців. Про туризм ще немає. Але в мене є точно кілька прикладів, коли наші книжки замовляли, і людина змінювала плани на відпустку і їхала в Україну.

– Ну, наприклад.

– Нещодавно друг з Казахстану прямо написав, що у мене там директор банку поїхав по маршруту, який ти склала. Вони зараз у Львові, абсолютно задоволені. І я абсолютно у шоці від того. У приємному шоці.

​– Крім діяльності проекту Made in Ukraine, у чому ви бачите поступ України все-таки, що вона приваблива для світу, не лише для туристів? Що реноме держави Україна стає більш популярним, важливим?

– Слухайте, ви зараз у мене вимагаєте...

– Цікаві ваші спостереження.

– Я не міністр іноземних справ, не...

– Я розумію. Ні, я не про політику. Ми зараз про політику не говоримо.

– ...віце-прем’єр з євроінтеграції. Я якраз той самий громадський сектор, який допомагає робити те, що не встигає робити влада, те, що ми називаємо широким словом «влада». І це моя власна ініціатива. Вона помітна в країні й за межами країни. Але це моя власна ініціатива. Я не можу, я не бачу статистики. Вірніше, я бачу статистику, але в мене не стоїть питання аналізувати її для публічних виступів.

Я знаю те, що ми робимо для України, викликає ефект «Вау!». Те, що ми робимо – нас просять приїхати кілька разів ще і більше, більше, більше надавати і інформації, і продукції, і контактів, і співпраці.

А за загальний імідж – звичайно, нам потрібна, звичайно, Україні потрібна дуже широкомасштабна, цілеспрямована інформаційна кампанія за кордоном, аби масово турист сюди приїхав. Тому що все, що точково, ми робимо і продовжуватимемо робити. Але розміщувати ролики на телеканалах Британії, Франції, Польщі...

– Дороге задоволення?

– Це вже не наша робота. Це все-таки робота, яка має виконуватися на державному рівні.

– Пан Стець міг би підключитися, наприклад?

– Так. Якщо я не помиляюся, це в його компетенції.

​– Мінінформ зокрема.

Сподіваюся, що, незважаючи на всі політичні пертурбації, про які ми на початку програми говорили, незважаючи ні на що, і ваш проект, і, головне, сама Україна буде рухатися у позитивному напрямку.

– Українці – дуже креативна нація і винахідлива. Тому так чи інакше, щоб там не трапилося після навіть песимізму або пережитого горя, або пережитого стресу, через деякий час українці роблять так: ну нічого, зараз щось придумаємо! І дійсно таки щось вигадують.

– Кажуть, що українці дуже добре вміють виживати. Такі історичні події століттями були, випробування. А от ще як належить жити, то поки не навчилися. Згодні?

– Ні. Я думаю, що вони просто... Я думаю, що ми не дуже любимо стабільність і спокій. Інакше, якби ми любили, у нас була б стабільність і спокій.