Судові справи за участю громадян України ромського походження дуже складно довести до завершення. Про це заявляють адвокати, які захищають потерпілих ромів або ж тих, хто від них постраждав. Зараз у львівські суди передано два кримінальні провадження, в яких фігурють роми. В одній гучній справі, яка вже розпочалася, роми потерпілі, а в іншій – визнали свою вину.
Перше судове засідання у справі нападу на ромський табір відбулося днями. Група молодиків із незареєстрованої радикальної організації «Зла і твереза молодь» 23 червня 2018 року близько півночі напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром. 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові надали медичну допомогу, у них були колоті рани.
Сьогодні на лаві підсудних 10 підозоюваних, більшість – неповнолітні. Тому судове засідання 14 березня було закритим. На нього приїхали четверо потерпілих ромів – свідків подій і їм надали додатковий захист для їхньої безпеки.
Трьох із 14 нападників підозрюють в умисному вбивстві. На довічне ув’язнення може бути покараний організатор злочину 20-ти річний Андрій Тичка.
Прокурори не змогли довести, що причиною нападу були ксенофобські погляди молодих людей. У справі мовиться про те, що молодіжна організація боролась за здоровий спосіб життя, проти наркоманії і алкоголізму. Тобто, звинувачують підозрюваних молодиків у хуліганстві.
Однак правозахисники наполягають врахувати мотив ненависті у цій справі.
Сихівський суд Львова продовжить розгляд цієї справи наприкінці березня.
Якщо у цьому судовому процесі громадяни ромської національності потерпілі, то в іншій справі – визнали свою вину у скоєнні злочину і ще й вказали, що їх «кришували» поліцейські.
У другій справі роми визнали вину
У Залізничому районному суді Львова 15 березня відбулось підготовче судове засідання у справі крадіжок на залізничному вокзалі у Львові, де поліцейських підозрюють у прикритті злочинів ромів. Згідно з матеріалами внутрішньої безпеки Національної поліції і розслідуванням прокуратури, крадіжки, які здійснювали п’ятеро мешканців Закарпаття ромської національності з травня до серпня 2018 року, прикривали четверо поліцейських.
За інформацією прокуратури у Львівській області, злодії ділились половиною вкрадених у пасажирів грошей із поліцейськими. Підозру у цій справі висунуто 9 учасникам організованої групи. Порушено кримінальне провадження за статтею 185 (крадіжка, вчинена організованою групою) та 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. У справі 14 громадян потерпілих.
Роми зізнались у тому, що грабували і що мали прикриття поліціїРоман Шолопа
«Ці крадіжки були вчинені на території залізничного вокзалу, це були пасажири, які проживають у різних містах України. Роми зізналися у тому, що грабували і що мали прикриття поліції, але вся справа фактично це негласні слідчі дії, а це і телефонні розмови», – каже прокурор Львівської області Роман Шолопа.
Розгляд цієї справи залежатиме від того, чи потерпілі, тобто пограбовані громадяни, з’являтимуться на судові засідання. До слова, тим, хто подав заяви у поліцію, повернули гроші.
Хто ж саме їм перерахував кошти? Відповідь на це запитання можна буде почути під час судового процесу.
Тим часом сторона захисту наполягає, щоб справу щодо поліцейських і ромів слухали в одному судовому процесі, щоб об’єктивно з’ясувати всі обставини. Адже справу розділили: із кожним громадянином ромської національності укладено прокуратурою угоду про визнання винуватості, а підозрювані поліцейські проходять в іншому судовому процесі.
Розгляд справ, в яких фігурують роми, має певні особливості, наголошують юристи.
Ромів легко залякати, пообіцяти, що їх буде звільненоОрест Яцишин
«Ромів легко залякати, пообіцяти, що їх буде звільнено, якщо вони зізнаються у злочині чи дадуть покази проти когось. Громадяни ромської національності переважно не мають документів, вони часто змінюють ім’я і прізвище, місця постійного проживання немає, вони відмовляються від показів, а ще мова є бар’єром», – говорить адвокат Орест Яцишин про ті складнощі, які виникають під час судових процесів за участю ромів. Тому розгляд справ може тривати довший час.
Ці особливості ромів, на думку правозахисників, роблять їх безправними і вкрай вразливими для ксенофобських атак: приниження, побиття і нападів на їхні табори.
