Зупинка серця, невчасне надання допомоги, смерть. У київській підземці подібні випадки трапляються періодично. Про це не пише саме комунальне підприємство «Київський метрополітен» чи сайт Київської міської державної адміністрації, однак мешканці столиці публікують подібну інформацію самостійно. Експерти стверджують – правильна перша медична допомога може врятувати людині життя. Для цього потрібні мінімальна підготовка і дефібрилятор (прилад для ліквідації порушення серцевої діяльності з допомогою електричного імпульсу).
Допомога, надана протягом перших чотирьох хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%.
Про це говорять у Міністерстві охорони здоров’я України і наголошують – швидка допомога не завжди прибуває вчасно, тому вирішальну роль у порятунку часто мають ті, хто опинився поруч із постраждалим випадково.
Лікар-хірург, керівник «44 Навчального центру» Дмитро Андрощук каже, що протягом останніх кількох місяців на території київського метрополітену померло більше п’яти людей. Стверджувати про причини смерті – неможливо, однак, на думку лікаря, вміння надавати першу допомогу та дефібрилятор можуть це число значно скоротити.
Водночас, «Київський метрополітен» на запит повідомляє – випадки природної смерті у підземці «не обліковують», рахують лише самогубства.
Чому дефібриляторів немає
Список осіб, які забов’язані вміти надавати першу медичну допомогу, зафіксований у Законі «Про екстрену медичну допомогу».
Це рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
У КП «Київський метрополітен» кажуть, що їхні працівники до цього переліку не належать, тому курси надання першої медичної допомоги не проходять.
«У разі необхідності надання пасажирам екстреної медичної допомоги, черговий персонал станції здійснює виклики швидкої медичної допомоги за номером 103», – відповідають у метрополітені.
Однак, переконаний Дмитро Андрощук, через велику кількість людей та складну конструкцію метрополітену, карета швидкої допомоги фізично не може прибути на місце подій швидше, ніж за десять хвилин. За цей час настає зупинка серця та біологічна смерть людини.
У метрополітені також наголошують - користуватись автоматичними дефібриляторами можуть лише медичні працівники, які пройшли відповідне профільне навчання. Саме тому на станціях метро дефібриляторів немає.
Ініціатива #Метродедеф
Дмитро Андрощук з таким твердженням не погоджується і впевнений, що працівники метрополітену як і, наприклад, водії громадського транспорту, повинні вміти надавати першу медичну допомогу.
«Автоматичний дефібрилятор на те і називається автоматичним, що його робота контролюється самим приладом і повністю виключає людську помилку. Треба слухати інструкцію і робити те що, він говорить. Питання в іншому – ввімкнути його може кожен, але статистика виживання збільшується тоді, коли робота дефібрилятора комбінується із правильним непрямим масажем серця», – каже лікар.
Саме для цієї навички потрібна підготовка та мінімальні компетенції.
«44 навчальний центр» пропонував «Київському метрополітену» безкоштовні курси першої допомоги для начальників змін та станцій, однак підприємство, за словами Андрощука, відмовилось.
Андрощук каже, що працівників підземки хотіли навчити, як поводитися при зупинці серця, кровотечах, опіках та інших невідкладних станах.
У грудні минулого року він започаткував ініціативу #Метродедеф, аби привернути увагу до цієї проблеми.
Після цього відбулося кілька робочих зустрічей громадськості з працівниками «Київського метрополітену».
На сайті Київської міської ради з’явилася електронна петиція з пропозицією встановити в метрополітені дефібрилятори. Протягом 90 днів, для успішного розгляду, її мають підписати 10 000 людей.
Подібні петиції вже реєстрували раніше. Потрібну кількість підписів вони не набирали, але автор Віктор Сумарєв отримував офіційну відповідь від КМДА, що встановлення дефібриляторів – не на часі.
Яке вирішення?
Сертифікований дефібрилятор коштує в Україні 70-90 тисяч гривень. Для того, аби обладнати кожну станцію у Києві хоча б одним пристроєм потрібно понад 3,5 мільйонів гривень.
Радник начальника «Київського метрополітену» Наталія Макогон каже, що підприємство підтримує ініціативу встановлення дефібриляторів на станціях.
«Нині у метрополітену дефібриляторів дійсно немає, але є розуміння, що вони мають бути. Ми разом із громадськістю і Центром громадського здоровя будемо рухатися у цьому напрямку», – розповідає Макогон.
Вона також зазначає, що після появи дефібриляторів на станціях, персонал пройде спеціальне навчання.
За словами члена постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Наталії Манойленко, 30-го січня профільна комісія з питань транспорту рекомендувала профільному департаменту врахувати її пропозицію про встановлення дефібриляторів у метро при підготовці цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва.
«За останній місяць було чимало звернень щодо необхідності такого обладнання у метро. Такий спосіб, через внесення змін до цільової програми – це найшвидший варіант профінансувати закупівлю і встановити дефібрилятори у метро», – каже Манойленко.
У той же час член постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Алла Шлапак каже, що 30-го січня в Київраді також створили робочу групу з депутатів та громадськості, яка має працювати над питанням встановлення дефібриляторів у метрополітені.
Проект про це згодом розглянуть депутати Київської міської ради.
