У Парижі тривають скандали, пов’язані з показом 700-годинного фільму «Дау» російського режисера Іллі Хржановського. Запланований на 24 січня показ відклали через відсутність необхідного дозволу від префектури поліції. Організатори повідомили в мережі Twitter, що прем'єра відбудеться із запізненням на добу – 25 січня о 21:00 за місцевим часом. Стрічку планують демонструвати 24 години на добу без перерв аж до 17 лютого.
Раніше журнал Le Monde звинуватив знімальну групу в насильстві над акторами і тваринами на знімальному майданчику, в тому числі, зґвалтуванні художника Ендрю Ондрежака і обезголовленні живої свині. Проект звинувачували в неетичному ставленні до його учасників.
Робота над «Дау» тривала майже десять років. Розробка ідеї почалася в 2006 році, знімальний процес розвернувся два роки по тому і завершився в 2011 році. За початковим задумом сюжет мав будуватися навколо радянського фізика, нобелівського лауреата Лева Ландау, чиє домашнє прізвисько Дау дало назву проектові, проте в процесі роботи знімальний майданчик став простором для експериментів з «машиною часу», яка перенесла акторів (більшість із них непрофесіонали) і статистів у свого роду «сталінське Шоу Трумана».
Зйомки фільму відбувалися в Україні, у Харкові. Там режисер Хржановський побудував маленьке уявне місто, яке імітує радянську Москву 30-х років. У центрі подій – Інститут теоретичної фізики, прототипом якого став Науковий інститут московського Інституту фізичних проблем, де Ландау працював під керівництвом ученого Петра Капіци. Щоб наголосити на тому, що це лише прототип, імена головних дійових осіб дещо змінені: Капіца став Крупицею, дружина Ландау Кора отримала ім'я Нора, а прізвище Ландау скоротили до Дау. Інші герої – це реальні люди, чиї професії, взаємини і імена перенесли в радянський всесвіт «Дау».
Протягом зйомок актори буквально жили на майданчику, носили одяг і навіть нижню білизну тих часів, харчувалися їжею, яку виробляло радянське громадське харчування, розраховувалися радянськими грошима, виданими на початку роботи. Журналістів, яких допускали на майданчик, переодягали за модою тих років, а вночі за ними міг приїхати «воронок».
У процесі зйомок автори відходили від запланованого сценарію, а відеокамери ніколи не вимикали. Значна частина того, що відбувається на екрані – насильство, секс, страждання, випорожнення – не постановка. Це було зроблено для того, щоб дійові особи по-справжньому «прожили» темний період репресій і могли вирішити для себе, як би вони діяли в тій реальності. У декораціях того часу жили близько 300 осіб, серед них – відомі діячі культури, політики, вчені, співробітники правоохоронних органів Росії і України і неонацист Тесак.
Паризький показ картини прагне перенести глядача в серце цього «темного відтвореного світу». Сеанси йдуть одночасно в двох кінотеатрах на протилежних боках площі Шатле, які попередньо з'єднали мостом. На вході відвідувачі повинні заповнити анкету на «візу», яка коштує на шість годин – 35 євро, на 24 години – 75 євро і на весь час прем’єри - за 150 євро. Необхідно здати мобільні телефони, замість яких видають спеціальні аудіогіди.
У 2018 році в Берліні показали п’ятигодинну версію фільму. Паризькі глядачі першими побачать увесь відзнятий матеріал.
Оригінал публікації на сайті «Настоящее время».
