Страсбург – Європейський парламент 11-12 грудня підбиває підсумки та дає свою оцінку реформам, які були здійснені в Україні з моменту, коли два роки тому набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. У проектах звіту на цю тему відображені не лише оцінки прогресу, а й виклики, що стоять перед Україною. Зокрема, пропонують кроки для посилення тиску на Росію через нещодавню агресію в Керченській протоці та вимагають посилені дії для подолання корупції. Зведений варіант звіту висунуто на голосування на пленарній сесії Європарламенту в середу 12 грудня
Найкращий шлях для України в її протистоянні дестабілізаційним і агресивним діям Росії – тверда і рішуча хода в бік наближення до європейської співдружності та її стандартів, каже доповідач щодо прогресу в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС, німецький євродепутат Мікаель Ґалер.
«Майбутнє ЄС також вирішується в Україні. Якщо Росія з її наростаючою активністю, направленою проти України, зуміє її дестабілізувати чи повернути у свою сферу впливу, то це матиме дуже серйозний вплив на європейську безпеку та модель цінностей Заходу», – каже Ґалер, наголошуючи, що саме тому, Україна не є «просто сусідом, так само, як асоціація з нею не є для ЄС просто асоціацією».
Німецький політик заявляє, що надання Європарламентом премії Сахарова ув’язненому українському режисерові Олегу Сенцову є «правильним сигналом у вдалий момент», і закликав звільнити всіх ув’язнених Росією політичних в’язнів.
«Росія мусить утриматися від подальших провокацій в регіоні, а морське судноплавство має продовжуватися в Азовському морі, як того вимагає міжнародне право», – каже Ґалер.
Тим часом, розширити спостережну місію на Азов і закрити порти ЄС російським суднам закликала німецький євродепутат Ребекка Гармс.
Якщо Росія не відкриє руху через Керченську протоку та не звільнить українських моряків, ЄС повинен впровадити подальші санкції, розширити спостережну місію ОБСЄ та закрити свої порти для російських кораблів. Таку заяву перед обговоренням українського питання на сесії Європарламенту зробила німецький євродепутат та голова парламентської асамблеї «Євронест» Ребекка Гармс.
«Після російського військового нападу в Керченській протоці ми закликаємо ЄС та його держави-члени впровадити персональні санкції, якщо 24 українських військовослужбовців не буде звільнено, а також в разі подальшої військової ескалації. Мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ слід поширити на Азовське море, а держави-члени мають закрити порти ЄС для російських суден, що прибувають з Азовського моря, в разі, якщо Росія не відновить свободу судноплавства через Керченську протоку і Азовське море», – заявила європарламентар.
У проекті резолюції, яку планують ухвалити у середу на пленарному засіданні Європарламенту, зокрема, йдеться про глибоке занепокоєння євроустанови тим, що нещодавній воєнний напад Росії в Керченській протоці «може бути спробою позбавити Україну суверенних прав в Азовському морі з метою перетворити його на російське «внутрішнє озеро», зробити з нього виняткову військову зону і взяти під контроль економіку Південно-Східної України».
Успіхи реформування та недоліки в антикорупційній сфері
Ребекка Гармс наголошує, що досягнуті Україною успіхи в реформуванні сфер енергетики, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, освіти, держуправління та децентралізації «вражають, особливо з урахуванням вкрай складної ситуації, в якій перебуває Україна через окупацію і війну, яку веде проти неї Росія».
Водночас, на думку євродепутата, українська влада повинна активізувати свої зусилля для проведення реформ, зокрема, в сфері боротьби з корупцією, продовжувати процес децентралізації та домагатися подальшого прогресу в галузі всеосяжної реформи судової системи України.
Попри те, що чимало реформ в Україні почали «набирати форму», чимало викликів у реорганізації держави в рамках наближення її до європейських стандартів, як того вимагають її громадяни, все ще залишаються невирішеними. Таку заяву, обговорюючи стан імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у Європарламенті, зробила голова європейської дипломатичної служби Федеріка Моґеріні.
«Чимало викликів в Україні все ще залишаються, і цю думку поділяємо ми всі. Найнагальніший – це боротьба з корупцією», – заявила вона, наголошуючи, що ЄС очікує початку роботи Вищого антикорупційного суду, повної незалежності та свободи від політичного тиску всіх установ, що працюють у сфері подолання корупції.
«Це стосується й прокурорів. Також має бути зрозуміло, що електронне декларування повинно бути інструментом зброї проти корупції, а не перешкодою в роботі неурядових організацій, що працюють над перетворенням України на місце, де живеться краще», – додає Моґеріні, вкотре закликаючи відкликання положення про застосування електронного декларування для антикорупційних активістів.
Водночас, найголовнішим викликом на сьогодні для ЄС залишається врегулювання конфлікту та деескалація напруження в Азовському морі, каже голова європейської дипломатії.
«Нинішнє напруження – це прямий наслідок порушення Росією засадничих принципів ОБСЄ та міжнародного права. Ми очікуємо від неї негайного звільнення суден та екіпажів. Міжнародні закони зобов’язують Росію гарантувати вільний та безперешкодний рух всіх кораблів через Керченську протоку», – наголосила високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики.
