Доступність посилання

ТОП новини

Російська блокада портів Азова: скільки може втратити Україна і як уже реагує бізнес?


Економічна блокада Азовського моря: скільки може втратити Україна?
Економічна блокада Азовського моря: скільки може втратити Україна?

Десятки суден чекають дозволу на прохід через Керченську протоку. Порожні направляються до Маріуполя і Бердянська, завантажені слідують за кордон. Що буде з українським експортом зерна і металу, якщо Росія остаточно заблокує судноплавство? Як це вплине на життя, зокрема, прифронтових районів Донецької області? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».


Задимлене небо, металургійні заводи і торгові судна у місцевому порту – це Маріуполь, Донецька область.

«Якщо говорити про економіку міста, то близько 10% надходжень до бюджету міста дає тільки порт, і це тисячі людей, які там працюють», – пояснює член громадської організації «Ініціативна група «Разом» Маріуполя Петро Андрющенко.

Затримки кораблів російською ФСБ на вході-виході з Азовського моря почались у квітні цього року. З того часу моніторингова група «Майдану закордонних справ» зафіксувала понад 700 подібних випадків. Зайвий день простою коштує судновласникам до 10 тисяч доларів. Жителі Маріуполя це вже називають блокадою.

Маріупольці дії Росії в Азвському морі називають блокадою
Маріупольці дії Росії в Азвському морі називають блокадою

Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухом
Петро Андрющенко

«Ніхто не хоче пливти в це Азовське море, де буквально потрошать по три-чотири рази за один захід судна», – каже місцевий житель.

«Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухом. Тому якщо зупинене одне судно, грубо кажучи, від двох до десяти годин, то автоматично зупиниться ще цілий караван суден», – пояснює Андрющенко.

Петро Андрющенко
Петро Андрющенко

Обсяги перевезення вантажів у всіх українських портах цьогоріч дещо зросли. Про це заявляють у профільній адміністрації. Але на Азовському морі ситуація інакша.

«Порівняно з попереднім роком, ми маємо вантажопереробку в Маріуполі меншу на 8,9%, у Бердянську – це 22% відсотки», – каже керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс.

Основний вантаж з Маріуполя і Бердянська – метал та агропродукція.

Головні покупці – країни Євросоюзу, Туреччина, а також держави Близького Сходу та Північної Африки. Потенційна блокада Азовського моря цим двом портам буде коштувати 300 мільйонів гривень, вважає екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.

Втрати – приблизно 200 мільйонів доларів на рік
Володимир Шульмейстер

«Бізнесменам, які користувалися портом для перевезення вантажів, потрібно буде перенаправляти вантажі по інших траєкторіях або міняти в принципі бізнес-модель, або закривати бізнес. І це теж, вочевидь, буде і матиме значні наслідки, в тому числі для ВВП. Ось ці втрати ми в «Українському інституті майбутнього» порахували – це приблизно 200 мільйонів доларів на рік», – зазначає Шульмейстер.

Володимир Шульмейстер
Володимир Шульмейстер

Експорт агропродукції через Азовське море вже суттєво скоротився. Про це журналістам «Донбас.Реалії» розповіли в Українській зерновій асоціації. Зараз тільки 5% зернових продають через Бердянськ та Маріуполь. Перерозподілити і цей вантаж на інші порти цілком реально. Але для місцевих сільгоспвиробників це відчутні збитки.

«Якщо порівняти доставку, скажімо, в середньому із Запорізької області, з Донецької області в порти Азовського моря, то транспорт вартує до 10 доларів. Якщо тепер перенаправити це ж зерно в порти Одеського регіону, то це буде впевнених 20-25 доларів. Загальний обсяг експорту з портів Азовського моря на рівні двох мільйонів тонн і 10-15 доларів на тонні – це від двох до трьох мільйонів доларів сумарний негативний ефект», – пояснює президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

Микола Горбачов
Микола Горбачов

Але головний вантаж з Маріуполя – метал. Цьогоріч, зважаючи на публічні звіти компанії «Метінвест» – власника маріупольських заводів, виробництво сталі, порівняно з 2017 роком, навіть зросло. Ось що повідомила прес-служба «Метінвесту» на запит «Донбас.Реалії»:

Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі, держава повинна була б будувати залізницю
Володимир Шульмейстер

«Залізниця в Маріуполь – це вузьке горлечко логістики. Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі на тому рівні, на якому воно було, то держава повинна була б будувати залізницю, розширювати це пляшкове горлечко в бік Маріуполя. Але це не сьогоднішнє завдання, це навіть торішнє, позаторішнє», – зауважив Володимир Шульмейстер.

Після атаки російських прикордонників на кораблі ВМС України 25 листопада кількість суден на стоянці в районі Керченської протоки тільки зросла. Дехто очікував дозволу пройти в українські порти більш ніж 11 діб. Повністю Росія вже зупиняла судноплавство біля Керченського мосту. Це було під час його будівництва.

«Тоді деякі вантажопотоки були переорієнтовані на Миколаївський регіон, а потім вони повернулися. Наше завдання, як підтвердила ось недавно «Укрзалізниця», – бути готовими в будь-яких портах за бажанням клієнта обробляти імпортні та експортні вантажі», – каже Райвіс Вецкаганс.

Райвіс Вецкаганс
Райвіс Вецкаганс

У Маріуполі цьогоріч почали будувати новий зерновий термінал. І, незважаючи на загострення ситуації в Азовському морі, у порту планують роботи з поглиблення дна.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

  • Зображення 16x9

    Ярослав Кречко

    Кореспондент та ведучий телепроєкту «Донбас.Реалії». У редакції Радіо Свобода – з 2017 року. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У телевізійній журналістиці – з 2007 року. Спочатку працював у Львові, з 2011 року – у Києві. З літа 2014 року висвітлюю події на Донбасі.

XS
SM
MD
LG