Валерія Очкур
Євген Солонина
«Воєнний стан зруйнує українську економіку» – такі побоювання низка експертів і політиків озвучувала з 2014 року. Противники переходу держави «на воєнні рейки» говорили про різні ризики: від припинення зовнішнього кредитування та втечі інвесторів до паніки в магазинах та зникнення найнеобхідніших товарів. Реальність виявилася зовсім іншою: 26 листопада за воєнний стан голосували навіть ті депутати, які раніше попереджали про його небезпеки. Західні донори після його запровадження запевнили, що не припинять допомагати Україні, а в деяких галузях навіть побільшало замовлень.
Воєнний стан охопив лише 10 регіонів, і указ про його оголошення не містить економічних обмежень, які допускає законодавство. Утім, частина галузей української економіки відчують певні труднощі, частина буде змушена перебудуватися, однак катастрофічні наслідки є вкрай малоймовірними, запевняють експерти, думки яких зібрало Радіо Свобода.
Більше навантаження на залізницю і на чорноморські порти
Транспортні перешкоди. Саме вони стали передумовами для сутички російських та українських кораблів біля Керчі та, зрештою, для рішення про воєнний стан. Російські прикордонники та військові стали зупиняти в морі вантажні судна на шляху до портів Маріуполь і Бердянськ. Перевірки тривали по кілька діб. Щоб захистити свої водні шляхи, Україна збільшувала військову присутність в Азовському морі. Зрештою, друга спроба проходу української військової корабельної групи через Керченську протоку закінчилася атакою російських кораблів та полоном українців. Під час інциденту Росія закрила протоку для всіх суден, і наступного ж дня Україна оголосила воєнний стан.
Азовські порти України в цих умовах залишаються заблокованими. Окрім того транспортна мережа півдня та сходу отримає додаткове навантаження через військову логістику, яка тепер має абсолютний пріоритет, пояснюють експерти. Однак великих транспортних перебоїв чекати не варто, стверджує в розмові з Радіо Свобода транспортний експерт, колишній заступник міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер.
«Найвужчим» місцем є залізнична гілка, що йде на МаріупольВолодимир Шульмейстер
«Через пріоритет воєнних ешелонів в 10 областях Півдня та Сходу, в яких діє воєнний стан, можливі перебудова розкладів пасажирських потягів та їхні невеликі запізнення, але це буде не критично. Схожу картину ми спостерігали у 2014-15 роках, але тоді великих збоїв не було, запізнення потягів не перевищували в середньому 10-20 хвилин. На руку грає те, що завантаженість залізниці поступово падає, тому транспортні перебої не будуть великими. Однак у плані вантажних перевезень «найвужчим» місцем є залізнична гілка, що йде на Маріуполь. Вона має обмежену пропускну здатність. А тут ще й неможливість перевозити вантажі морем. І це найслабша ланка у всій цій ситуації. Не виключено навіть, що обмеження, які має залізниця, змусять заводи Маріуполя знижувати свою продуктивність».
Загалом експерти говорять про те, що через воєнний стан та російську блокаду Азову транспортні потоки з південно-східних регіонів будуть більшою мірою переорієнтовуватися на залізницю та на чорноморські порти України.
Зі свого боку Володимир Шульмейстер не виключає, що тимчасовим рішенням можуть бути каботажні (недалекі) вантажні рейси в Азовському морі. Порт Бердянськ має краще залізничне сполучення з рештою України, ніж порт Маріуполь, тому частину вантажів можна перекидати морем до Бердянська, а звідти – залізницею, припускає транспортний експерт. Також залізничну гілку та причали в Азовському морі має місто Генічеськ, тож каботажні рейси можуть з Маріуполя прямувати і сюди. Де-юре ці портові споруди є філією Бердянського морського порту.
Гривня «заспокоїться», якщо не буде російського наступу?
Наступного ж дня після голосування Верховної Ради за воєнний стан долар і євро в українсьих обмінниках помітно подорожчали, а гривня – здешевшала. Чи впливатиме воєнний стан на курс гривні надалі – Радіо Свобода спитало в економіста Бориса Кушнірука.
Він припустив, що певна паніка, яка виникла з 26 листопада цього року, вщухне, і значної турбулентності для економіки очікувати не варто. Інша річ, що ці події припали на період, коли відбувається сезонне знецінення гривні: зростає попит на імпортні товари, а ще на послаблення гривні впливає пік витрат з державного бюджету. Це все створює значний тиск на валютний ринок, однак до кінця січня курс гривні стабілізується, – сподівається економіст.
«Але в наступному році цього може і не бути, – зауважив Борис Кушнірук про стабілізацію гривні. –Тому що це рік виборів, і бізнес, не виключено буде стурбований тим, що вибори виграють популіст, чи, скажімо, популістка, і в цьому випадку будуть дуже погані наслідки для країни».
Водночас виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук наголосив, що ситуація в районі Азовського моря негативно вплине не лише на транспорт, а й на надходження іноземної валюти до України. Адже зменшаться надходження валюти від експорту через блокування російським флотом Керченської протоки, і відповідно портів Маріуполя та Бердянська.
Це лише два з 13 українських портів, проте саме через них йдуть на експорт до третини українських металопродукції, зерна та корисних копалин, свідчить державна статистика. У 2017 році Маріупольський порт перевалив 6,5 мільйона тонн, причому 5,4 мільйона – на експорт. Через Бердянський порт пройшло 2,4 мільйона тонн, з яких експорт — 2,1 мільйона тонн.
Оборонно-промисловий комплекс: друге дихання
В умовах воєнного стану виготовлення зброї та техніки для української армії стає однією з точок росту економіки. Наразі на фінансування безпекового сектору надаються з бюджету рекордні 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП), і значна частина від цих витрат ідуть на виготовлення та ремонт зброї й техніки для армії.
Виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко припускає, що Україні доведеться і далізбільшувати цю частку.
«Було б логічно очікувати перегляду державного бюджету (після оголошення воєнного стану – ред.), причому і дохідну, й витратну частини. Ідея одна: «все для потреб фронту». Батьківщина в небезпеці. Викачати зі скривавленої економіки треба буде по максимуму. І оборона також має отримати максимум. Набагато більше, ніж зараз закладено до бюджету», – стверджує Олег Устенко.
Окремим стимулом для оборонного сектору є спільне виробництво військової продукції з західними партнерами. Борис Кушнірук щодо цього питання робить позитивні прогнози:
«Співпраця з Заходом розшириться, і воєнний стан, як такий, жодним чином не обмежить це. Вона тривала і триватиме».
Доприкладу, Україна спільно зі США вже виготовляє стрілецьку зброю. Однак подібна співпраця триває не лише з західними державами. Нещодавно відбулися переговори з Пакистаном про постачання до України боєприпасів та компонентів для їхнього виробництва, а також про терміни й умови старту спільного українсько-пакистанського виробництва високоточних ракет різних класів.
Натомість Дмитро Боярчук не бачить сенсу для Заходу в умовах воєнного стану нарощувати економічні зв'язки з Україною. Краще, з його погляду, розраховувати на потенціал власних підприємств.
Машинобудування, яке стосується військової техніки, розвивається та фінансуєтьсяДмитро Боярчук
«Машинобудування, в тому числі, та його частина, що стосується військової техніки, розвивається та фінансується. Але, звісно, цього недостатньо для того, аби витягнути всю нашу економіку», – констатує експерт.
Тим часом унаслідок російсько-українського збройного конфлікту оборонний сектор української економіки нарощує виробництво й отримує дедалі більше замовлень.
За 2018 рік до військових частин поставлено понад 1500 одиниць нового та модернізованого озброєння та військової техніки, близько 800 одиниць стрілецької зброї, понад 500 – засобів розвідки та спостереження, а крім того – ракети та боєприпаси, заявляють в Міноборони. Окремо у відомстві згадують виробництво та надходження до лав Військово-морських сил чотирьох броньованих артилерійських катерів, а також постачання двох американських бойових кораблів класу Island.
Інвестиції: бізнес вичікує і «не робить різких рухів»
Інвестиції та воєнний стан – поняття важкопоєднувані.Традиційно будь-які збройні конфлікти та загострення ситуації зменшують інвестиційну привабливість країн-учасників протистояння, визнають експерти.
«Інвестори не приходять у випадках введення воєнного стану. Страх – стає їх основним поведінковим чинником. Отже, ніяких прогнозних двох мільярдів доларів (що і без того було уп’ятеро менше наших попередніх історичних мінімумів) у вигляді прямих іноземних інвестицій не буде», – визнає Олег Устенко.
Американська торговельна палата в Україні уважно спостерігає за розвитком подій у контексті введення воєнного стану у деяких областях, повідомив у розмові з Радіо Свобода президент Палати Андрій Гундер.
«Ми активно співпрацюємо з компаніями-членами Американської торговельної палати (далі – Палати), які ведуть бізнес у цих областях, щоби передбачити можливі наслідки для їхньої економічної діяльності. Наразі, на базі комітету Палати з питань правової політики створено платформу, яка буде активно працювати з компаніями-членами, у яких виникатимуть питання у контексті введення воєнного стану в окремих областях», – каже Гундер.
У цьому розумінні показовою є мапа поширення воєнного стану по областях України. Не охоплені ним Київська та Дніпропетровська області, а також Західний регіон були і залишаються привабливими для інвесторів. Саме тому рішення про «неповний» воєнний стан схвально оцінила низка народних депутатів. Один з них, Борислав Береза зазначив, що така концепція суттєво зменшує ризики для економіки.
Водночас воєнний стан отримали й деякі економічно розвинені області, зокрема Одеська та Харківська. Інвестори стають значно обережнішими як у цих регіонах, так і в Україні в цілому, визнає частина аналітиків.
Тим часом воєнний стан у декількох областях не стане перешкодою для отримання Україною нових кредитів. Західні донори, зокрема й Міжнародний валютний фонд, заявили, що продовжують співпрацю з Україною в нових умовах.
Загалом Керченська криза і подальші рішення українського уряду не вплинуть суттєво на загальну картину економічного розвитку, таких висновків дійшов у своєму дослідженні економіст IMF group Ukraine Михайло Кухар.
«Після оголошення воєнного стану на Українській біржі триває падіння, однак воно спостерігається з середини місяця, отже це пов’язано з більш довгостроковими тенденціями», – наводить Михайло Кухар графіки біржової активності.
Інвестори бояться не так воєнного стану, як результатів майбутніх виборів, стверджує Борис Кушнірук.
«Ті, хто вже вклав гроші, продовжуватимуть працювати. Але в передвиборчий рік (це характерно для всіх країн) якщо й є нові інвестиції, то в дуже обмежених розмірах», – зауважує економіст.– Ще в січні-лютому цього року я давав поради бізнесменам: до завершення виборчої кампанії не займатися (новими) інвестиціями», – зізнався економіст.
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.
Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
