Той, хто стежить за новинами світу технологій, ймовірно, помітив, що прогрес відбувається чи не на щоденній основі. В центрі особливої уваги – технологія з потенціалом змінити світ – генне редагування. Воно не лише здатне позбавити людину хвороб та фізичних вад, але також вирішити проблему голоду у світі, від якої сьогодні продовжують страждати сотні мільйонів людей. Проте на заваді вченим стоять закони – в чому, власне, проблема?
Усі корови генетично модифіковані
Людство займалося модифікацією генів харчових продуктів протягом тисячоліть. Як писав нещодавно професор біомедичної інженерії, комп’ютерних наук та біостатистики в Університеті Джона Гопкінса Стівен Зальцберг у статті для Forbes: «Кожна буханка органічного, не-ГМО-хліба виробляється з пшениці, яку люди від давніх часів змінювали. Кожна склянка молока, отриманого від корови, яку годували травою і не давали гормон росту, походить з корів, яких люди виводили впродовж століть. Усі корови генетично модифіковані».
Тим не менш використання ГМО вже не одне десятиріччя перебуває у центрі палких суперечок у різних країнах світу. Але це не заважає технологіям генної модифікації сягати нових рівнів.
CRISPR, що змінить світ
Технологія, відома під назвою CRISPR, яка з’явилася кілька років тому, відрізняється тим, що може дозволити видаляти одні гени та додавати інші – але її особливість в надзвичайній точності редагування генома: тобто в можливості вирізати, вставляти та видаляти «окремі букви генетичного коду».
Її можна використовувати, наприклад, як в сільському господарстві – щоб зробити рослини більш плодовитими та стійкими до зовнішніх умов, так і на людях – щоб позбавити їх хвороб, в тому числі і онкологічних.
Подолання голоду у світі
Водночас, за даними ООН, у світі продовжує зростати кількість людей, які страждають від голоду. У 2017 році 821 мільйон людей у всьому світі страждав від голоду, тобто кожен дев’ятий житель планети. Найгіршою ситуація з голодом є в Африці та Південній Америці. Дослідники називають серед причин цієї тенденції саме засухи й повені, а також насилля і війну.
А CRISPR, за даними науковців, має серйозний потенціал вирішити цю проблему. Технологія дозволяє поліпшити ріст рослин, зробити їх стійкими до будь-яких погодних умов та зробити їх непривабливими для шкідників, прибрати потребу рослин у пестицидах, підвищити їхню харчову цінність та зробити стійкими до засухи.
«Редагування генів, щоб зробити культури багатшими й стійкими, може стати рятувальником величезних масштабів», – писав в своїй статті для провідного американського видання Foreign Affairs засновник компанії Білл Ґейтс, чий фонд вже не один рік суттєво підтримує розвиток генної інженерії в сільському господарстві.
Технологія також здатна припинити ланцюг захворювань у природі. Наприклад, вчені вже спробували в рамках лабораторії відредагувати геном москітів таким чином, щоб вони були не здатні передавати людям малярію. Це, в свою чергу, врятувало б десятки тисяч життів.
Але почати активно використовувати ці можливості не так просто. Причина – в правових регулюваннях генної модифікації на державному рівні через побоювання неочікуваних наслідків для природи, її екосистеми та здоров’я людини.
Підхід у різних країнах
У багатьох країнах підхід до ГМО досить суворий: в ЄС, наприклад, вирішили, що потенційні переваги від генної модифікації продуктів харчування не переважають можливі ризики, йдеться в новому аналізі американського аналітичного центру Stratfor.
Найвища ланка судової системи ЄС нещодавно постановила, що рослини, чиї геноми модифікували технологією CRISPR, підпадають під ті ж самі суворі обмеження, що й генетично модифіковані організми.
«Цей крок може поставити європейських фермерів у невигідне становище та зробити сільське господарство ЄС менш конкурентоспроможним», – йдеться в статті Stratfor.
В США, тим часом, обрали протилежний підхід, оголосивши ще в квітні, що генетично змінені культури регулювати не будуть. В Канаді також до генного редагування ставляться у тому ж ключі, що й до традиційного виведення. Австралія пішла на крок вперед та вирішила припинити регулювати методи генного редагування на тваринах, йдеться у статті.
Модифікація людини
А поки на Заході тривають суперечки щодо безпеки використання технологій генного регулювання, Китай вже використав нову технологію у низці медичних лікувань та випробувань.
«Китайські вчені були першими, хто успішно використовував CRISPR на нежиттєздатних та життєздатних людських ембріонах. Понад 100 людей були залучені до досліджень CRISPR для подолання різних захворювань, включаючи рак», – йдеться у статті.
Китай має на меті стати глобальним лідером в сфері біотехнологій і має переваги у порівнянні із західними країнами через менш суворі регулювання та етичні стандарти, пише автор.
Біотехнологія вступила в нову еру, яка буде визначатися технологією генного редагування
«Біотехнологія вступила в нову еру, яка буде визначатися технологією генного редагування. Малоймовірно, що з’являться будь-які ефективні глобальні нормативні акти або регулюючі органи, оскільки економічні, політичні та соціальні інтереси країн значно відрізняються в різних куточках світу. Від питань етики до обмежень, сектор біотехнологій буде сформований, за міжнародними стандартами, які виходять за межі глобального порядку», – переконанує автор.
