Петро Порошенко виступив із щорічним президентським посланням до українського парламенту. Під час його промови деякі депутати вийшли із зали Верховної Ради, водночас багато хто і аплодував йому під час виступу. А як відреагували на президентське звернення в українському сегменті соцмереж?
Цьогорічне послання до Верховної Ради президента України Петра Порошенка тривало годину, протягом якої він говорив про найважливіші, на його думку, напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України за останній рік й ухвалені ним за цей час рішення.
Зокрема, очільник держави згадав про успіхи у протидії російській агресії та перспективи продовження цієї роботи у подальшому; про ймовірність надання Україні томосу; про здобутки української армії, про необхідність скасування депутатської недоторканності, а також про плани переконати міжнародних партнерів у важливості розміщення миротворчого контингенту на Донбасі.
Користувачі соцмереж, які спостерігали за виступом президента у парламенті завдяки прямій трансляції, одразу ж почали його оцінювати.
Чимало кому промова сподобалась. Серед аргументів – відсутність пафосу та звинувачень у всіх негараздах лише «попередників», а також змістовність слів Порошенка:
Утім, були і ті, кому послання президента до Верховної Ради навпаки видалось «нещирим» і таким, що «не відповідає дійсності»:
Увагу політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача у виступі президента тим часом привернула «Московія»:
На це слово у промові Порошенка звернув увагу і політконсультант та президент «Фонду національних стратегій» Тарас Березовець. На його думку, воно вжито президентом доцільно і органічно.
«Врешті-решт, історичні традиції це святе. Називають же греки офіційно Стамбул Константинополем, а німці Францію Frankreich («державою франків») в силу традицій. Чому ж не повернути в офіційний дискурс України історичну назву», – пише Березовець.
Але якщо за «Московію» Порошенка хвалять, то за тезу про необхідність закону про іноземних агентів впливу критикують.
«Чекаємо на заборони рухатися по п'ятеро і збиратися по троє. Звичайно, також тільки тим, хто діє в «інтересах агресора». Наприклад, критикує легітимну владу», – обурюється директор фундації DEJURE та член ради «РПР» Михайло Жернаков.
«Іноземний агент впливу – це той, хто сплачує податки в бюджет країни-агресора?», – цікавиться народний депутат Ігор Луценко.
Громадський діяч Олександр Равчев, тим часом, натякає на те, що подібна президентська ініціатива може знову спровокувати активні протести, як це трапилось у ситуації, коли пропонували запровадити е-декларування для активістів.
Щодо загальної тональності виступу Порошека, то тут думки розділились.
Заступнику голови ЦВК Андрію Магері, наприклад, сподобалася теза президента про життя, а не гру за правилами.
«Блискучим» називає президентський спіч у Раді політолог Володимир Цибулько.
«Між ним та іншими кандидатами просто інтелектуальна прірва!», – наголошує він.
Про те, що Петро Порошенко своєю промовою продемонстрував, що якісно відрізняється від інших політиків, пише і політолог Олеся Яхно-Бєлковська.
«Одна із найважливіших функцій президента – формування цілей і озвучування перспективи, відповідно до викликів, які стоять перед державою на тому чи іншому історичному відтинку часу. Тобто стратегія. У виступі Петра Порошенка було багато уваги приділено стратегічним орієнтирам», – пояснює вона.
Дуже сильним оратором, який правильно інтонує та робить точні смислові акценти, розставляючи міцні емоційні гачки, називає чинного українського президента і блогер Альона Яхно. Хоча, додає вона, сильні промови Порошенка є також заслугою його спічрайтера.
Як одну із найсильніших промов в історії незалежної України називає нинішній виступ президента у парламенті блогер Мирослав Олешко.
«Сьогоднішній виступ президента надав впевненість у завтрашньому дні та сил на нашу боротьбу до перемоги!», – пише він.
Журналістка Ярослава Міщенко тим часом вважає послання дещо затягнутим, хоча і акцентує увагу на вмінні Порошенка вдало відповісти у суперечливій ситуації.
«Під час виступу він каже: «Держава ніколи не буде втручатися у справи церкви». Хтось з залу крикнув: «Буде». Порошенко в мить зорієнтувався і відповів з наголосом: «Тим більше – іноземна», – зазначає вона.
Між тим, на адресу президента після його промови пролунало і чимало критики.
«Якби єдиним критерієм вибору нового президента було б уміння кандидата робити захопливі, переконливі публічні виступи з періодичною зміною тембру голосу, то я би вже сьогодні проголосував за Порошенка», – пише блогер Сергій Наумович.
Голова правління ГО «За демократію через право» Марина Ставнійчук теж вважає, що Петру Порошенку вдаються краще промови, а не реальні вчинки.
«Жоден з президентів України не умів так пафосно та структуровано виголошувати промови на урочистих заходах. Але й жоден з них так відверто не вмів так переконливо брехати, видавати бажане за дійсне», – зазначає вона.
Народний депутат Ігор Луценко тим часом на конкретних прикладах пояснює, чому вважає, що слова Порошенка, виголошені ним у промові, «не відповідають дійсності»:
Іншому народному депутату Світлані Заліщук у президентському виступі забракло справді важливих, на її думку, тем, які стосуються, наприклад, економіки і нових виборчих правил, що вона називає поганим сигналом для законопроекту.
Загалом Заліщук вважає, що Порошенко говорив більше як кандадат у президенти, а не як чинний президент.
Чому президент не згадав про економіку? Народний депутат Мустафа Найєм має своє припущення.
«Тому що це невигідно, а ті невеликі видимі успіхи уже складно приписати тільки собі», – пояснює він.
А от журналіст Сергій Руденко радить ставитися до цьогорічного президентського послання парламенту як до комплексного звіту Петра Порошенка за час усієї його каденції.
Минулого року Порошенко виступав у Верховній Раді з посланням 7 вересня. Тоді він, серед іншого, говорив про загрози через російську агресію, відзначив успіх України у запровадженні «безвізу», закликав парламент скасувати з 2020 року депутатську недоторканність і підтримати земельну реформу.
