Вбивство лідера угруповання «ДНР» Олександра Захарченка, яке сталося 31 серпня в Донецьку, стало важливою темою для міжнародних ЗМІ та оглядачів, які стежать за Україною.
Ерік Толер, координатор журналістських розслідувань Bellingcat та автор «Мінського монітору», відстежив, як поширювалася інформація про смерть Олександра Захарченка. Одні з перших повідомлень про вибух у Донецьку прийшли через «Телеграм», такий канал як The WarGonzo.
При цьому одні з перших фотографій оприлюднив кореспондент російської «Комсомольської правди» в Донецьку, а відео з’явилося в ефірі російського державного телебачення.
Вбивство Захарченка є ознакою нестабільності всередині окупованої частини Східної України, заявив у коментарі американському часопису Newsweek старший науковий співробітник Atlantic Council Адріан Каратницький. За його словами, Захарченко був агентом Кремля, який мав величезні ресурси, а його військова сила походила від російської держави, що давало йому велику владу. Захарченко, як багато хто вважає, використовував цю владу задля власного корумпованого збагачення, наголошує Каратницький.
Водночас американський аналітик переконаний, що загибель Захарченка не призведе до нестабільності, тому що «постріли в окупованій Східній Україні викликають Путін та влада Росії». У листопаді 2017 року ватажка іншого угруповання – «ЛНР» – Ігоря Плотницького зняли в результаті перевороту за підтримки Кремля і він втік до Росії, а його замінили новим, «однаково надійним сатрапом», нагадує Каратницький. Так само сталося і в Донецьку, зауважує аналітик.
Однозначно одіозною фігурою називає Захарченка у коментарі Newsweek колишній посол США в Україні (2003–2006) Джон Гербст. Він зауважує, що Захарченко і його поплічники також несуть відповідальність за тортури українських в'язнів.
Джон Гербст припускає, що Україна потенційно могла вчинити замах на Захарченка, але відразу ж нагадує, що саме Росія несе відповідальність за низку вбивств у Києві.
Якщо у Києві в СБУ заявили, що вбивство Захарченка – це або результат міжосібних воєн або робота російських спецслужб, то в Донецьку відразу заявили про «українських диверсантів», а в Москві традиційно заговорили про відповідальність «київського режиму».
Канадський фахівець із глобальної політики і колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків заявив, що розправа із Захарченком схожа на результат внутрішньої війни, бо той останнім часом критикував своїх колег із так званого «парламенту» угруповання «ДНР». Про це Боцюрків сказав у коментарі Aljazeera.
У Захарченка не бракувало ворогів, пише британська газета Independent. Він не пропускав місця, де можна було заробити гроші, і часто конфліктував з іще одним місцевим ватажком, Олександром Ходаковським. Нещодавно з'явилися повідомлення, Москва хоче його замінити на фігуру більш прийнятну для зовнішнього світу, й в цьому контексті називали керівника місцевого «парламенту» Дениса Пушиліна.
Президент Росії Володимир Путін оприлюднив «довгу і зворушливу заяву» з приводу смерті Захарченка, а це поганий знак, зауважує у Твіттері аналітик Atlantic Council Андерс Ослунд.
Британський блогер, відомий проросійськими поглядами, Грем Філіпс згадує, що не раз знімав Олександра Захарченка і називає його «щирою й гарною людиною, яка любила Донбас».
Чеське видання IDnes звертає увагу на іншу деталь у біографії Олександра Захарченка – антисемітські заяви, які він проголошував на одній з прес-конференцій.
Вбивство Олександра Захарченка навряд чи змінить ширші контури конфлікту, який триває на Донбасі чотири роки і забрав життя понад 10 тисяч осіб, пише американська газета The Wall Street Journal. Водночас ця смерть, як очікує видання, вірогідно ще більше ускладнить переговори між Росією і США щодо України, при тому, що відносини між двома ядерними наддержавами зараз уже найгірші за десятиліття.
