У п'ятницю 31 серпня стало відомо про те, що один із ватажків бойовиків на Донбасі Олександр Захарченко загинув внаслідок вибуху в донецькому кафе «Сепар». Разом з ним в цей момент перебував так званий «податковий міністр» угруповання «ДНР», якого поранило. В українському сегменті соцмереж ця новина стала топ-темою. Радіо Свобода зібрало найяскравіші реакції.
Ще одного лідера бойовиків тимчасово окупованої території Донбасу вбито. Цього разу місцем ліквідації став один з місцевих закладів харчування.
Опис кафе, у якому загинув ватажок бойовиків, не залишився без уваги:
Як і назва самого закладу:
Декого остання подія, що трапилась тут, спонукала залишити відгук:
І поки одні лише заявили про такий намір, інші вже втілили його в життя:
Дехто іронічно пояснює: події останніх днів – зокрема, смерть напередодні російського співака та депутат Держдуми Росії Йосипа Кобзона і нинішня смерть одного з ватажків бойовиків Олександра Захарченка, – є свідченням того, що американський сенатор Джон Маккейн навіть після своєї смерті продовжує підтримувати українців:
Утім, є і серйозні розмірковування про те, чим міг бути зумовлений замах на Захарченка. Наприклад, макіївчанин, якого звільнили з полону бойовиків «ДНР» Володимир Фомічов вважає, що вбивство ватажка бойовиків може свідчити про те, що Кремль має на меті віддати тимчасово окуповані території України під контроль більш впливовим фігурам.
«У листопаді у «ДНР» і «ЛНР» будуть вибори. Таке враження, що все готується під них. Росія поставить більш лояльних і популярних фігур. Головне, щоб у населення виникла ілюзія, що Росія знову піклується про них, що їх не покинули на долю незрозумілих бойовиків», – пише він.
При цьому, додає Фомічов, Україна з усуненням Захарченка нічого не виграла.
«Війна продовжується, обстріли підуть з усе більшою силою, і що найгірше, в Донецьку можуть постраждати невинні люди», – підсумовує він.
«Чи впевнені ви, що передчасний відхід Захарченка до небесного Рейк‘явіка не є продуктом внутрішнього російського медіа-ринку? Тут вам і «звірства «хунти»: людину посеред обіду підірвали. «Куди тим украм томос давати?» – це вже посил Варфоломію. Побачимо, що до чого», – зазначає журналіст Андрій Гевко.
Щодо російської реакції на смерть Захарченка, то вона змусила замислитись про долю іншого ватажка бойовиків – екс-лідера «ЛНР» Ігоря Плотницького.
«На російських каналах стоїть вселенський стогін, мовляв, вбили останнього підписанта Мінських домовленостей, все пропало. І ніхто не згадує, що НІБИ-ТО десь в Росії ПОВИНЕН перебувати живий-здоровий інший підписант Мінська Ігор Венедиктович Плотницький», – пише журналіст телепроекту «Донбас.Реалії» Андрій Діхтяренко і додає: «Покажіть же Плотницького! Або ж зізнайтесь, що його немає в живих».
Тим часом інших хвилює доля українських громадян, які лишаються на окупованих територіях.
«Головне, щоб наших не почали там саджати. А почнуть же. І будуть використовувати для маніпуляцій та провокацій», – пише Наталя Лігчова.
На тлі смерті Захарченка дехто задумався про баяни:
А ті, у кого баянів під рукою не опинилося, взяли до рук акордеони. Наприклад, журналіст і композитор Роман Коляда:
Утім, дехто не поспішає демонструвати свої емоції:
«Зачекаю до завтра. Відчувати себе дурнем, коли раптово воскресають Бабченки і по 10 разів помирають Мотороли», – пише блогер Дмитро Обухов.
Дехто ж вважає, що за свою подальшу долю тепер мають перейматись і кримські ставленики Кремля. Наприклад, Сергій Аксьнов. Про це, зокрема, зазначає політолог Віталій Кулик:
Загалом українці пишуть про вдале завершення літа:
«Дякуємо тобі, Захарченко, за те, що ми так легко попрощаємось із літом на 9 місяців», – пише Роман Гурський.
«А у вересні теж така пруха буде чи ні?» – цікавиться телеведучий і волонтер Сергій Притула.
Тим часом Росія усіляко висловлює своє занепокоєння у зв'язку зі смертю Захарченка. Зокрема, закликала «світову спільноту» «проконтролювати розслідування» його вбивства.
Свої «співчуття» висловив і сам російський президент Володимир Путін.
«Підле вбивство Олександра Захарченко – це ще одне свідчення: ті, хто обрав шлях терору, насильства, залякування, не хочуть шукати мирне, політичне рішення конфлікту, не хочуть вести реальний діалог із жителями південного сходу. А роблять небезпечну ставку на дестабілізацію ситуації, на те, щоб поставити народ Донбасу на коліна. Цього в них не вийде», – ідеться в тексті, поширеному його офіційним сайтом.
У самому Донецьку тим часом масово затримують людей.
«Арешти відбуваються по всьому місту, затримання вже були на бульварі Пушкіна, вулиці Артема, Комсомольському проспекті, площі Леніна, районі Драматичного театру, проспекті Гурова, Університетській», – ідеться в повідомленні представника українського омбудсмена.
Олександр Захарченко не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»). Перший загинув 16 жовтня внаслідок вибуху, влаштованого в ліфті його будинку, а другий 8 лютого 2017 року був убитий невідомими особами у своєму робочому кабінеті на базі бойовиків незаконного збройного формування «Сомалі» в Донецьку.
Вбитому нині Захарченку було 42 роки. Під час проросійських виступів на сході України він керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу «Оплот». 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю адміністрації Донецької області, а вже у листопаді того року він став ватажком угруповання «ДНР» за результатами організованих бойовиками так званих «виборів».
