Гроші на школу: як не платити тричі

Близько двох мільярдів гривень щомісяця батьки здають на потреби школи, зазначила голова громадської організації «Батьки SOS» Олена Бондаренко. При цьому, за даними Transparency International Україна, 19,6% зданих коштів йде невідомо на що. Іноді ж батьки здають кошти на те, на що держава вже надала гроші, каже заступник керівника проекту USAID UK aid та Фонду Євразія «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Леся Чміль. Моніторинговий проект DOZORRO розробив для батьків спеціальну інструкцію, як перевірити, на що школа витрачає кошти та чи не платять батьки тричі за одне й те саме.

За приблизними підрахунками громадської організації «Батьки SOS» у Києві батьки здають на школу 2 мільярди гривень щомісяця. При цьому жодного звіту про те, куди саме йдуть ці гроші, немає, зазначає співголова цієї організації Олена Бондаренко.

«Ми не знаємо наскільки вони були ефективними, наскільки вони були корисними для школи. Ми не знаємо наскільки вони покрили вже сплачені з бюджету потреби, чи взагалі якісь вигадані потреби», – каже Бондаренко.

За даними Transparency International Україна, 91,1% батьків щомісячно здають кошти на школу.

При цьому, 19,9% із цих грошей іде на ремонт, трохи менше на господарські товари, канцтовари, охорону, подарунки вчителям. Ще 19,6% зданих коштів витрачається невідомо на що.

А видатки на школу з державного бюджету постійно зростають, йдеться в звіті DOZORRO. Скажімо, в 2017 році Україна спрямувала на загальну середню освіту на 16,8% більше, аніж у 2016.

​​Коли школа просить здати гроші, то батьки просто здають, каже заступник керівника проекту USAID, UK aid та Фонду Євразія «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Леся Чміль. А все тому, що вони можуть навіть не підозрювати, що кошти на це вже надано.

«Ми повинні бути небайдужими і робити наших вчителів, директорів, школи більш підзвітними. Коли кажеш, давайте піднімемо це питання, стикаєшся з байдужістю батьків… Усі дані є в системі ProZorro. Їх просто треба навчитися використовувати», – зазначає Чміль.

Закладам освіти простіше брати гроші з батьків

Держава дійсно забезпечує школу і дає все, що потрібно. Але не всі це приймають, зазначає директор спеціалізованої школи №210 Оболонського району міста Києва Дмитро Ламза.

«Багато шкіл України не знають, як зробити запит, як взяти у держави те, що треба навчальному закладу», – каже Ламаза.

Він закликає батьків до співпраці, щоб ті, хто має профільну освіту допомагали школі оформлювати відповідні документи.

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин стверджує, що закладам освіти простіше зібрати гроші з батьків, аніж попросити в держави. Оскільки, за його словами, перед батьками їм не потрібно так ретельно звітувати.

Опитування Transparency International Україна свідчить про те, що 64,3% відсотків батьків не впевнені в тому, що їхні внески школа використовує належним чином.

«Закупівлі мають проводиться під контролем, батьківські фонди створювалися на прозорій основі, контролювалися батьками і справді допомагати школі, а не йти на его керівництва школи... Дуже часто за школою закріплені кошти, але вони не вибираються», – каже Юрчишин.

А батьки, при цьому, елементарно не знають про те, що школа вже має необхідні їй кошти, зазначає він.

Як перевірити, на що йдуть кошти?

Юрчишин стверджує, що коштів на освіту не вистачає навіть у дуже розвинених країнах. Інколи, дійсно, є випадки, коли школа потребує фінансової допомоги від батьків. Наприклад, у приміщенні могла статися якась непередбачувана ситуація. Тоді батьки можуть самостійно визначати, давати їм кошти школі чи ні, зазначає аналітик DOZORRO Аріна Куц. Втім, батьки повинні пам’ятати, що здавати гроші вони не повинні й змушувати їх ніхто не має права, наголошує вона.

Якщо ж батьки все ж таки згодні допомогти школі, робити це потрібно виключно в безготівковій формі на спецрахунок із зазначенням призначення платежу, застерігає Куц. Таким чином, всі витрачені кошти будуть зафіксовані.

Перш ніж погодитися здавати гроші, потрібно перевірити, чи не надані вже ці кошти, наголошує Бондаренко.

Для того, щоб визначити, чи дійсно школа потребує додаткових коштів і чи не надала їх уже держава, батьки повинні контролювати шкільні закупівлі, зазначає Куц.

«Ця система (ProZorro – ред.) дозволяє перевірити, чи не платять батьки за щось тричі», – каже Юрчишин.

Моніторинговий портал DOZORRO розробив інструкцію, за якою можна знайти інформацію про закупівлі школи.

• Для початку батькам потрібно дізнатися назву школи та її адресу, назву управління освіти, код ЄДРПОУ школи або управління освіти. Код можна дізнатися на сайті Міністерства юстиції або скориставшись сайтом «Інформаційна система управління освітою».
• Далі варто скористатися Публічним модулем аналітики ProZorro. Тут можна перевірити дані про закупівлі шкіл, які самостійно все купують, і тих, для яких це робить управління освіти.
• Модуль аналітики ProZorro містить інформацію тільки про закупівлі понад 50 тисяч гривень. Якщо школа витрачає менше грошей, потрібно скористатися іншим порталом.

Якщо у батьків щодо певних закупівель виникають сумніви, варто залишити відгук на DOZORRO. Аналітики порталу з’ясують, чи дійсно там є правопорушення, і ініціюють, за потреби, розслідування.

Альтернатива батьківським внескам

Попри те, що держава повністю фінансує школи, грошей все одно не вистачає, каже Ламза. Все тому, що хочеться постійно чогось кращого і швидше, пояснює він. Але, за його словами, в школі, якою він керує, взагалі не існує такого поняття, як фонд класу чи фонд школи. При цьому все необхідне в закладі освіти є, стверджує Ламза.

«Є така чудова річ, як спонсори. Але не батьки, а ті, хто має статус спонсора для вашої школи. Мабуть, усі магазини, які є в Києві, заводи отримали від мене листа, де написано все, що мені хочеться», – каже Ламза.

Певний відсоток тих, хто отримав листа, просто проігнорував його, але частина вирішила допомогти, розповідає він. Таким чином, кошти в школі завжди є, і батьків не змушують робити внески.