Місце археологічних розкопок у центрі Києва постраждало від пориву труби. Підземні знахідки часів Київської Русі під загрозою знищення, і не лише від підтоплення, стверджують активісти. Вони переконані, що влада все ж таки має намір створити всі умови для існування радше торгового центру, ніж музею. У Київській міській державній адміністрації заявляють про інші плани і обіцяють, що незабаром археологічні роботи продовжаться, і музей колись буде створено.
Про важливість знахідок на Поштовій площі в Києві говорять на всіх рівнях влади. Втім, минуло понад три роки, а угода із забудовником, який бачить там торговий центр, досі чинна, і суттєвих зрушень у бік збереження унікального місця не відбувається. При цьому, згідно з дослідженнями, які провели журналісти програми Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» «Схеми», будівництво ТРЦ на Поштовій площі відбувається з порушенням земельного законодавства.
Припинити договір з інвестором може лише Київська міська рада, але депутати нещодавно провалили голосування з цього питання.
Понад два місяці члени ініціативної групи зі збереження знахідок на Поштовій чергують біля місця розкопок цілодобово. Вони проводять безстрокову акцію на підтримку створення музею, стежать, щоб не відновлювались будівельні роботи, які офіційно зупинені, і забезпечують охорону об’єкта.
На спалах щодо підтоплення забили також активісти.
У КМДА прозвітували про результати усунення причини аварії на водогоні. Там повідомили, що наявні опорні конструкції внаслідок пориву труби не постраждали, а от експонатам вода могла завдати шкоди.
Питання статусу
Якщо будемо затягувати і нічого не робити, то можемо втратити не лише те, що було розкопаноОлександр Нікоряк
Тим часом Міністерство культури повідомило, що розпочало процедуру надання знахідкам на Поштовій площі статусу національної пам’ятки. Крім того, Верховна Рада ухвалила постанову про збереження історико-культурної спадщини, створення національного музею на цьому місці.
Про наміри створити музей на Поштовій площі заявляв і міський голова Києва Віталій Кличко. А начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк заявив, що в управлінні готові приймати пропозиції, як зберегти наявні експонати.
«Ми переживаємо, що далі буде з тими артефактами. Якщо будемо затягувати і нічого не робити, то ми можемо втратити не лише те, що було розкопано і лежить просто неба декілька років, а й те, що лежить у землі, що недоопрацьоване і що потрібно рятувати», – наголосив він на брифінгу.
Зазначив Нікоряк і те, що є проблема з консервуванням об’єктів, що подібних технологій в Україні немає, але пообіцяв, що будуть.
«З цього приводу в нас був міжнародний круглий стіл, куди були запрошені і американці, і поляки. Після цього ми зрозуміли, що з цим велика проблема. Тому ухвалене рішення Київською міською радою про створення консерваційного центру в Києві. У вересні ми поїдемо до Франції, щоб вивчити досвід консервації деревини, і будемо створювати такий центр у Києві, який зможе забезпечити консервацію не лише в нашому місті, а й в Україні», – наголосив Олексадр Нікоряк.
Чи повернуться археологи на розкопки?
Вони поспіхом почали формувати ситуацію, яка унеможливить розірвання договоруСергій Мельниченко
Наразі археологічні роботи не ведуться. Сторони загрузли у взаємних звинуваченнях.
Зрештою, Максим Калінін, директор комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва», яке є замовником робіт, повідомляє, що археологічні роботи будуть відновлені, але з участю іншої археологічної групи. Ймовірно, вже наступного року і за ними можна буде спостерігати онлайн завдяки веб-камерам.
«Для проведення розкопок у подальшому необхідно зробити альтернативний варіант укріплення паль. Розробляється даний альтернативний проект, і він буде розроблений до кінця цього року. 10 серпня між замовником КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» та Інститутом археології НАН України укладений договір на проведення археологічних досліджень на даній ділянці. Найближчим часом археологи візьмуться до роботи, археологічних досліджень», – заявив він.
Представники ініціативної групи, які борються за створення музею на Поштовій і скасування будівництва, сприйняли таку звістку негативно. Заміну групи там вважають затягуванням часу, а сам договір прирівнюють до саботажу.
«Укладання договору, про який сьогодні було сказано, унеможливлює розірвання договору з інвестором. Це додатковий документ, який доведеться оскаржувати в суді. Тобто, після того, як ми порушили питання про надання статусу пам’ятки національного значення, вони поспіхом почали формувати ситуацію, яка унеможливить це розірвання», – переконаний представник ініціативної групи Сергій Мельниченко.
В Інституту археології інша позиція
На Поштовій площі об’єкти і артефакти є інформативними, проте не унікальнимиІнститут археології НАН України
В офіційній заяві Інституту археології НАН України висловили зауваження щодо роботи попереднього дослідника. Він повинен був здавати наукові звіти, але в Інституті їх не отримали. Тож там не мають результатів археологічного дослідження.
Разом з тим, в Інституті археології стверджують, що суспільство введене в оману.
«Численні публічні заяви, що саме з цієї ділянки Подолу відпливала до Візантії княгиня Ольга, що саме тут відбувався акт Хрещення Русі, є дилетантськими і не підтверджуються ані тогочасними писемними джерелами, ані здобутими на сьогодні археологічними свідченнями. З огляду на накопичену за роки археологічного вивчення київського Подолу інформацію, виявлені розкопками ДП «Центр археології Києва» на Поштовій площі об’єкти і артефакти є інформативними, проте не унікальними, а радше стандартними для центральної частини київського Подолу», – мовиться в офіційному повідомленні.
Вирішити долю знахідок на Поштовій в Інституті археології пропонують таким чином:
- здійснити археологічні дослідження у повному обсязі.
«При цьому, хоча методика досліджень на кожній мікроділянці може бути різною (залежно від конкретної ситуації), археологічні дослідження в цілому мають проводитись не навмання, а з конкретною метою, згідно із розробленою й затвердженою програмою, відповідними методами та за конкретним календарним графіком робіт», – мовиться в листі.
- здійснити укріплення конструкції опорних колон об’єкта будівництва, спираючись на висновки фахівців. Проект укріплення ділянки має бути узгоджений із представниками Інституту археології НАНУ, Міністерства культури України, КМДА тощо.
- долю музеєфікації об’єктів та артефактів, знайдених на Поштовій площі, має вирішити спеціальна комісія в порядку та на підставах, визначених законом. Рішення має спиратися на узгоджену й затверджену концепцію, обґрунтування, програму й терміни виконання робіт, варіанти передпроектних розробок, попередній кошторис.
«У свою чергу, Інститут археології НАН України, в межах своєї компетенції, готовий надавати підтримку для результативного вирішення ситуації з археологічними об’єктами на Поштовій площі», – мовиться в заяві.
В ініціативній групі, яка складається з представників громадськості, всі зауваження від Інституту археології сприймають скептично. Там переконані, що в цієї установи немає наміру здійснювати реальні дослідження і зберегти артефакти. Активісти вважають, що все знайдене намагаються знищити, але запевняють, що зруйнувати пам’ятку не дадуть.
На думку представників ініціативної групи, слід законсервувати весь об’єкт, допоки будуть тривати суперечки, баталії та політичні рішення навколо знахідок на Поштовій площі, бо це затягнеться ще на роки.
