Гість програми «Ваша Свобода»: Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
Інна Кузнецова: Обидві палати російського парламенту – Державна дума та Рада федерацій – упродовж тижня затвердили закон, яким встановлюється нова пам’ятна дата Росії. 19 квітня – день прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської імперії у 1783 році. Це так терміново треба було росіянам зробити... Пане міністре, для чого, як Ви думаєте?
– По-перше, вони впродовж тижня завершили процедури. А почали цю процедуру ще місяць тому – у червні. 25 червня на сайті Держдуми Російської Федерації була зареєстрована пояснювальна записка разом з документами. Я таких пояснювальних записок не бачив. Там «історичний аналіз», чому Крим має належати Росії, починаючи від Кримського ханства і закінчуючи незаконним «референдумом» 2014 року.
(Повна версія програми)
Попередні версії «легітимізації» не працюють, то тепер «історичну легітимізацію» намагаються включитиВадим Черниш
– Всі сподівалися, що під час футбольного чемпіонату світу 2018 буде якийсь поступ стосовно долі полонених, звільнення заручників. Між тим, нічого не відбулося. Це тепер буде така собі «карта Кремля» під час українських виборів наступного року?
– Це низка російських викрутасів, щоб «легітимізувати» в їхньому розумінні. Попередні версії «легітимізації» не працюють, то тепер «історичну легітимізацію» намагаються включити. Це Україні нічого не дасть і не завадить. Варто звернути увагу в цьому контексті на головне, що тоді, навіть коли згадують «історично», вони діяли так само, як діють і зараз: шантажем, примушуванням, підкупом. Навіть намагання «легітимізувати» нелегітимні дії не змінилися за 300 років. Імперська політика в дії.
– Вони (Кремль – ред.) створюють багато-багато таких активів, щоб робити уявні поступки. На жаль, людські долі заручників, військовополонених – це для них цинічний актив для впливу на ситуацію. Ми не можемо наперед передбачати, коли цей актив буде використаний. Це твих, хто в карти грає, такий «козир у рукаві» – колись він блефує, колись він його використає.
Уряд ухвалив це рішення (постанову про підтримку сімей українських політв’язнів – ред.) як тимчасове, в рамках бюджетної програми лише на цей рік. Завтра ці кошти (100 тисяч гривень – ред.) не підуть – потребується ще один документ технічного характеру. Кілька тижнів ,і завершимо всі бюрократичні процедури, щоб виплатити. Але все рівно закон потрібен. Маємо восени просити депутатів, щоб ухвалили закон, щоб там було все, все, все, в тому числі і для тих, хто з тюрем уже випущений.
Із Мустафою Джемілєвим підготували законопроект №6700, який уже рік у парламенті, який комплексно вирішив би проблему політв’язнів або осіб, що незаконно позбавлені особистої свободи в Криму і по всій Росії. У ньому передбачається, що компенсуються витрати, які вже були здійснені, там і санітарно-курортне лікування, психологічна допомога, соціальна реабілітація. Але з’явилося ще два альтернативних. Було намагання поєднати те, що не поєднується.
– Спеціальний представник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер пропонує продовжити статус ОРДЛО знову у жовтні ще на рік. Як Ви до цього ставитеся?
За задумом Росії, досягти компромісу з нею можуть лише проросійські політикиВадим Черниш
– У Мінських угодах це не «особливий статус» як державного або піддержавного, федерального суб’єкта, а особливий порядок місцевого самоврядування. Я не бачу проблеми в особливому порядку місцевого самоврядування. Росії треба було зберегти обличчя. Українська сторона і світ наполягали на окремому порядку лише місцевого самоврядування, ні на яких державних, квазідержавних утвореннях. Для внутрішнього споживача в Росії потрібна була термінологія, то й записали у дужках так званий «особливий статус».
Ми повинні Росії не дати жодного шансу сказати, що Україна винна в тому, що не хоче мирно імплементувати всі рішення, ухвалені в тому числі в Радбезі ООН, і повернути мирним шляхом ці території. Тут принципова річ – Росія інколи відходить, ідею так званого «референдуму» вкидає, щоб розмикати союзників.
Я вірю в це (у введення спеціальної миротворчої місії ООН на тимчасово непідконтрольні Києву території – ред.). Має бути місія, Мінські угоди, рішення Радбезу ООН як база – такий порядок імплементації. Усі будуть на однакових позиціях, крім Росії. Росія нікуди не подінеться... За задумом Росії, досягти компромісу з нею можуть лише проросійські політики. Це Росія хоче продемонструвати, щоб дати їм імпульс під час виборчого процесу. Зараз не допустять успіху для України, з боку Росії буде блокуватися все.
– Пане міністре, про роботу пунктів пропуску. За минулу добу звідти і туди 38 тисяч громадян і більше ніж 5 тисяч транспортних засобів пройшло. Люди стоять у величезних чергах. Чи планується збільшення цих КПВВ?
КПВВ. З боку, де український уряд контролює ситуацію, неймовірно це відрізняється від того, що є з боку районів, контрольованих Російською Федерацією
– До вересня є доручення прем’єр-міністра. Зараз у Майорську будуються додаткові потужності для пропуску людей. У Луганській області один-єдиний піший перехід також ремонтуватиметься у вересні, якщо дозволять трохи зупинити рух, щоб замінити споруди. Також по інших КПВВ йдуть або приготування, або розпочаті роботи, щоб збільшити пропускну можливість і забезпечити санітарні й безпекові гарантії для людей.
З боку, де український уряд контролює ситуацію, неймовірно це відрізняється від того, що є з боку районів, контрольованих Російською Федерацією. Ми хочемо додатково КПВВ, але ці зусилля української влади блокуються. У Золотому майже два роки тому побудували з контрольованого боку прекрасний КПВВ, але він не працює через обмеження тієї сторони.
– За даними штабу ООС, напередодні військові сапери знищили 14 протипіхотних мін, які виявили біля однієї з позицій. Говорять про те, що за кожен рік війни – це 10 років розмінування. У Хорватії вже 20 років немає війн, а ще до 2026 року продовжили роботу по розмінуванню. Як ми проводитимемо це?
Не позначили великі за обсягами території, які замінованіВадим Черниш
– Кожен клаптик треба пройти саперу, а перед тим треба позначити. Треба терміново навчати людей, як оминати небезпечні місця. На жаль, досі не позначили великі за обсягами території, не пройшли їх з 100-вітсотковою гарантією. Є віддалені ділянки, де Державна служба з надзвичайних ситуацій працює, щоб зробити їх безпечними. Але ця робота не набула масштабності. У нас усе попереду.
А поблизу лінії – поки стріляють, то там взагалі складно. До 9 серпня розміновуватимуть залізницю біля міста Попасна. Це гуманітарне – розмінування дає безпеку цивільному населенню і поштовх до економічного росту або ж економічного відновлення.
