Об’єднана програма ООН із ВІЛ/СНІД (UNAIDS) попереджає: прогрес у боротьбі з захворюванням і поширенням його збудника повільний, а тим часом спливає час, що лишився для досягнення визначених у цьому цілей на 2020 рік.
Тому UNAIDS звернулася до країн світу з закликом до швидкої дії. Всесвітня дія проти СНІДу перебуває в небезпеці, мовиться в доповіді, яку оприлюднило агентство. Воно б’є на сполох: необхідно діяти негайно, щоб встигнути виконати критично важливі завдання до 2020 року.
Зокрема, число нових заражень вірусом імунодефіциту людини в усьому світі за останні сім років зменшилося лише на 18 відсотків, із 2,2 мільйона 2010 року до 1,8 мільйона 2017-го. Таке зменшення недостатнє для того, щоб досягти до 2020 року мети в менш ніж 500 тисяч у світі щороку.
В Україні певний поступ і успішні приклади
При цьому звіт зазначає, що за тенденціями щодо кількості нових заражень ВІЛом протягом 2010–2017 років, зокрема, Україна потрапила у групу країн, де відбулося скорочення на 5–25 відсотків. Для порівняння, Росія тут у групі «збільшення на 25–49 відсотків».
Серед проблем, яких зазнають носії ВІЛу чи хворі на СНІД, – дискримінація у ставленні з боку медиків, правоохоронців, освітян, працедавців, батьків, релігійних діячів, громадськості тощо. Ця проблема теж долається повільно – хоча з цього огляду звіт окремо згадує певний поступ в Україні: тут, зокрема, таке ставлення в медичних закладах скоротилося з 22% 2010 року до 8% 2017-го.
Іще один успішний український приклад, на який у звіті звернули особливу увагу, – це програма харчової допомоги нужденним хворим на СНІД, які лікуються антиретровірусною терапією чи хочуть почати таке лікування. Проект «Food for Life» розпочали 2017 року Всеукраїнська мережа ЛЖВ і Всесвітня продовольча програма ООН. Люди, що живуть із ВІЛ і не мають надійного доступу до продуктів харчування, які отримують антиретровірусну терапію, хочуть почати її або лікуються від туберкульозу, можуть зареєструватися в цій програмі і отримувати електронні ваучери на харчі – дебітні картки, які можна використовувати в місцевих супермаркетах і які ВПП поповнює щомісяця за умови, що людина продовжує лікування. Як мовиться у звіті, в цьому проекті зареєструвалися близько 6,5 тисяч людей в Україні, які перебувають у такому становищі – зокрема й через бойові дії на Донбасі, коли люди стають вимушеними переселенцями.
Потрібно більше зусиль і коштів
Серед цілей боротьби з ВІЛ/СНІД до 2020 року одна визначається як «90–90–90»: стільки відсотків людей, які живуть із ВІЛом, мають знати про цей факт, із них стільки ж відсотків мають отримувати лікування, а з тих хто лікується, в такої ж частки має знизитися так зване вірусне навантаження – число вірусних частинок в організмі. Наразі цієї мети досягли шість країн світу, ще сім наближаються до неї. Загалом у світі нині про свій статус знають 75 відсотків носіїв ВІЛу, з них 79 відсотків отримують лікування, а серед них вірусне навантаження зменшилося у 81 відсотка.
Крім того, ще одним із недостатніх моментів у боротьбі з ВІЛ/СНІД залишаються кошти. Станом на 2017 рік на цю мету були наявні близько 20,6 мільярда доларів США. Це зростання на 8% порівняно з 2016 роком і становить 80% від цілі 2020 року, визначеної Генеральною асамблеєю ООН. Але за останній час не було ніяких нових заяв про надання на цю мету значних сум, і тому таке зростання може не протривати далі. Досягнення цілі 2020 року можливе тільки разі, якщо зростуть внески і з донорських джерел, і з джерел усередині країн, наголошують у UNAIDS.
