Доступність посилання

ТОП новини

Туманне майбутнє. Про що говорили Україна, Росія і ЄС на газових переговорах


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

Берлін – 17 липня у приміщенні управління Єврокомісії у ФРН відбулися тристоронні попередні консультації з питань поставок природного газу в Україну та Європу за участю віце-президента Єврокомісії з питань енергетики​ Мароша Шефчовича, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який очолював делегацію України на переговорах, і міністра енергетики Росії Олександра Новака. Ініціював зустріч у Берліні міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр. ​Ішлося про розв’язання проблем з поставками і транзитом російського палива після закінчення газової угоди між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом», що спливає 2019 року.

Конкретних домовленостей немає. Сторони обговорили свої вихідні позиції і домовилися розробити дорожню карту для подальших зустрічей з обговорення транзиту російського газу через територію України.​

Міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр, який ініціював зустріч, кілька разів відвідував Київ і Москву, спілкувався з високопосадовцями, вивчав конфліктну ситуацію між двома країнами. На прес-конференції перед переговорами глава економічного відомства наголосив, що до кінця 2019 року має бути знайдене рішення щодо поставок газу через Україну.

У нас жодного разу не було сумніву, що транзит газу здійснюватиметься через Україну в Європу. Це хороша новина
Петер Альтмаєр

«І в майбутньому ці переговори мають проводитися у сенсі безпеки України. У нас жодного разу не було сумніву, що транзит газу здійснюватиметься через Україну в Європу. Це хороша новина. Я радий, що пан Шефчович зробив цю місію особистою справою», – поділився позитивом німецький міністр економіки.

Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович переконаний, що тристоронні переговори є найефективнішою платформою для пошуку можливостей поставок газу в Україну та транзиту його в Європу її територією, коли закінчиться контракт «Нафтогазу України» та російського «Газпрому».

Марош Шевчович
Марош Шевчович

Процес розпочався. Найголовніше питання – довгострокові поставки після закінчення контракту
Марош Шефчович

«Я радий, що процес розпочався. Спочатку ми маємо з’ясувати, у яких аспектах і темах наші думки збігаються, а в яких – ні. Слід розглянути зміст цих тем, і що швидше це відбудеться, то краще для всіх нас. Нам потрібні конструктивні підходи, і саме тому не може бути жодної ворожнечі між переговірниками. Найголовніше питання – довгострокові поставки після закінчення контракту і як їх забезпечити. Такі поставки в інтересах усіх сторін – України, Європи, Росії. Росія хоче бути надійним постачальником палива, Україна його надійним транзитером, а Європа – надійним споживачем. Усі зацікавлені у кінцевому підсумку в успішному завершенні переговорів», – переконаний віце-президент Єврокомісії.

Українські перспективи транзиту

«Завдання України на дипломатичному фронті вимагають розв’язання багатьох чутливих проблем, а питання газу життєво важливе не тільки для України, але й для усієї Європи. От і доводиться в одному форматі говорити про транзит російського палива, а в інших – про протистояння російській військовій агресії», – написав напередодні тристоронніх переговорів міністр закордонних справ України​ Павло Клімкін у «Європейській правді».

Павло Клімкін
Павло Клімкін

У майбутніх контрактах будуть застосовуватися європейські правила. Якщо будуть суперечки, то ми звернемося до Європейського суду
Павло Клімкін

А вже після першого етапу переговорів Павло Клімкін заявив журналістам: «У майбутніх контрактах будуть застосовуватися європейські правила. Скажімо, щоб тарифи вираховувалися не зі стелі, а на основі рішень нашого регулятора, а не як результат домовленостей і оборудок. Якщо будуть суперечки, то ми звернемося до Європейського суду. Саме Європейський суд ухвалює рішення. Так само, як Стокгольмський арбітраж, котрий приймав рішення на основі європейських правил».

На думку Павла Клімкіна, це також має бути інструментом впливу і тиску на Росію, як, приміром, Нью-Йоркська конвенція, відповідно до якої вже арештовують активи «Газпрому».

Читайте також: Арешт активів «Газпрому». Як «Нафтогазу України» повернути собі гроші?

Російський «Газпром», каже український міністр, має власні пропозиції розв’язання проблеми: домовитися поза судом і лише потім перейти до обговорення контракту. Павло Клімкін переконаний, що саме це дасть Росії можливість уникати виконання угод, тому така «самостійність» є неприйнятною. Натомість дотримання європейських правил гри, на його погляд, є «абсолютною гарантією».

Російська сторона ніяких заяв після переговорів не робила.

Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російська сторона готова зберегти транзит газу через Україну після будівництва газопроводу «Північний потік-2». «Більше того, ми готові розширити транзитний контракт. У разі врегулювання спору між господарюючими суб`єктами вони будуть регулюватися в Стокгольмському арбітражному суді», – зазначив Путін.

Читайте також: «Північний потік-2»: чи дійсно Німеччина грає на боці Росії

У відповідь у «Нафтогазі» заявили, що суперечки між українською компанією і російським «Газпромом» в Стокгольмському арбітражі вже врегульовані, проте Москва не виконує ці рішення.

Перший етап: організація майбутніх зустрічей

Нині обговорювалися здебільшого організаційні питання щодо майбутніх переговорів, а також теми і точки перетину інтересів трьох сторін, а не зміст майбутніх угод. Як, приміром, визначення обсягу вуглеводнів, що «проганятимуться» українським маршрутом, чи яку саме ціну сплачуватиме за цей газ Україна.

Міністр економіки Німеччини Альтмаєр зазначив, що поки про такі змістовні питання не йтиметься. Він повідомив, що представники України, Росії і ЄС домовилися розробити графік наступних переговорів, де йтиметься про транзит російського газу українською газотранспортною системою. Серед тем – експертна оцінка потреб ЄС у російському паливі.

Марош Шефчович у зв’язку з цим запропонував після літньої паузи зібрати експертів ЄС: «Ми маємо відновити довіру сторін з багатьох проблем, які накопичилися останнім часом у питанні енергетики, маємо обговорити їх і дійти спільного рішення. Так само, як і те, які теми будуть обговорюватися, як швидко ми зможемо збирати разом високопоставлених учасників, які структури цих переговорів будуть. Я б говорив про змістовну суть газових угод: скільки палива має перекачуватися, який на нього попит».

Під час консультацій зазначалося, сказав Шефкович, що Україна нині здійснює великі реформи всередині країни, вона прагне реформувати енергетичний сектор, налагодити його на євростандарти. За його словами, ЄС братиме активну участь у переговорних процесах, щоб забезпечити довготерміновий газовий транзит у Європу після 2019 року. А ЄС має забезпечувати прозорість угод і надійні механізми усунення спірних питань, каже він.

Ми домовилися з Європейською комісією, що ми працюємо за спеціальною дорожньою картою. Але з російської сторони такої згоди немає
Павло Клімкін

Саме на це сподівається український міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Прогрес є і для нас, і для європейської сторони. Ми домовилися з Європейською комісією, що ми працюємо за спеціальною дорожньою картою. Але з російської сторони такої згоди немає. Те, що вони кажуть, спрямоване не на прогрес, а на те, щоб тягнути час […], на те, щоб не заплатити нам гроші, які ми вибрали цивілізованим шляхом – шляхом рішень арбітражів», – зазначив український міністр закордонних справ і повідомив про наступний раунд переговорів, можливо, після експертних консультацій восени.

Учасники переговорів підкреслювали, що у питаннях забезпечення Європи вуглеводнями не має бути навіть сумнівів щодо надійності їх постачання, адже навіть це може мати негативний вплив на економіку країн ЄС, на безпекову ситуацію в Україні і Росії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG