Київ – Переважна більшість українських багатоповерхівок споживають у рази більше тепла та енергоресурсів, ніж аналогічне житло в Європейському союзі, стверджують експерти з питань енергоефективності. Ті мешканці, які утворили в своїх будинках об’єднання співвласників, дедалі частіше замовляють енергетичний аудит свого житла, щоб зрозуміти, з чого почати модернізацію та утеплення. Енергоаудитори ж застерігають від спроб непрофесійного утеплення, яке може мати згубні наслідки. За підрахунками експертів, масштаби інвестицій, яких потребує українське житло, є непідйомними для самих українців, тож найкраще залучати і бюджетну допомогу, і кошти інвесторів, і власні заощадження.
Мешканці київського ОСББ «Березіль» намагаються економити тепло й електроенергію, щоб зменшити цифри у своїх платіжках. Так, ОСББ замінило вікна й двері у під’їздах, встановило енергоощадні лампочки, датчики руху та фотоелементи, які вмикають світло залежно від потреби і від пори доби.
Однак мешканці розуміють, що зменшити рахунки за опалення хоча б удвічі неможливо без комплексної модернізації. Саме тому ОСББ замовило енергетичний аудит, пояснює Радіо Свобода голова правління ОСББ «Березіль» Наталія Британь.
«Потрошку ми самі щось робимо (вікна, двері у під’їздах, енергоощадне освітлення). Але ж ми не професіонали… І тому вирішили замовити енергоаудит, який вкаже нам, які кроки в першу чергу потрібно зробити, що принесе найбільший ефект», – розповіла очільниця об’єднання співвласників будинку.
Однак, хто ж профінансує масштабні роботи з модернізації житла? За словами очільниці ОСББ, мешканці розглядають різні варіанти, від «теплих» кредитів, власних заощаджень до коштів інвестора. А тим часом ОСББ «Березіль» уже виділяє на ремонтні роботи частину квартплати – по одній гривні з квадратного метра житла на місяць, розповіла Наталія Британь.
Зрештою одного морозного дня до ОСББ прибула група енергоаудиторів, свідком роботи яких стало і Радіо Свобода.
Фахівці оглянули будинок зсередини і зовні, включно з дахом і підвалами, зокрема і з використанням спеціального приладу-тепловізора. Апарат одразу показав найбільші витрати тепла – характерні червоні й помаранчеві зони на екрані. Тепло втрачається через цоколь і дах будинку, через деякі стики між стіновими панелями, через неізольовані ділянки та запірну арматуру труб у підвалі, пояснює енергоаудитор Віталій Вент, менеджер із управління проектами компанії «ДТЕК ЕСКО».
Проблеми українських багатоповерхівок є типовими, стверджує енергоаудитор. У більшості випадків треба зробити декілька кроків, щоб мешканці не «опалювали вулицю», та щоб у холодні дні в будинку було тепліше, але коштувало це менше. Однак що дасть найбільший ефект – у кожному випадку ситуація своя, пояснює Віталій Вент.
«Найбільш правильно – це утеплити стіни й замінити вікна. Але оскільки це дорого, то найчастіше цього не роблять. Переходять одразу до другого пункту – роблять автоматичний тепловий пункт. Автоматика – це теж добре, бо вона виключає перетопи у перехідний період: коли сонце пригріло, люди відкрили кватирки і «опалюють вулицю». Ще одним гарним рішенням буде не користуватися гарячою водою від централізованого теплопостачання, а готувати її просто в будинку, за допомогою бойлера (йдеться про теплообмінник, який нагріває воду тим самим теплоносієм, що йде до батарей – ред.) Це так само зменшує втрати тепла»,– наголошує енергоаудитор.
Водночас, за його словами, якщо не пожаліти коштів і одразу ж взятися за утеплення стін, цоколя і перекриттів, та ще й зробити це якісним утеплювачем правильної товщини, то в підсумку теплоспоживання будинку стане меншим, і можна буде ставити автоматизований теплопункт меншої потужності, а отже, дешевший.
Остаточні висновки енергоаудитори роблять після детальних розрахунків. Мешканці отримують такий собі «бізнес-план» найважливіших робіт з термомодернізації житла, з розрахунками того, як швидко кожна така дія зможе окупитися.
Коли матеріал готувався до друку, енергоаудитори надали свій висновок щодо ОСББ «Березіль» і запропонували кілька варіантів термомодернізації житла. Той варіант, який мешканці розглядають як основний, передбачає економію тепла на більш ніж 35% (будинок споживатиме на 730 тисяч кіловат-годин на рік менше) та електроенергії – на 87%. Він включає заміну існуючого теплового пункту на сучасний, з «погодозалежною» автоматикою. Крім того, в будинку варто промити й утеплити всі труби та вентилі, відбалансувати систему опалення, замінити ті вікна, які ще не встигли, облаштувати систему вентиляції з теплообміном (реекуперацією) повітря, утеплити стіни, перекриття горища та підвалу мінеральною ватою товщиною 12 сантиметрів.
Доведеться «термомодернізувати» всю Україну – експерти
Тим часом є низка випадків, коли активним мешканцям допомагає утеплитися й економити держава. Так, Державна агенція з питань енергоефективності розповідає про ОСББ «Злагода» у Харкові, яке залучило для встановлення теплової автоматики кошти за державною, обласною та міською програмою енергоефективності. За теплопункт, який коштував 231 тисячу гривень, самі мешканці склалися й заплатили тільки 46 тисяч. Таких, уже виконаних, проектів посадовці називають декілька.
Утім, кошти, які виділяє держава на так звані «теплі кредити» та модернізацію житла, зазвичай закінчуються задовго до кінця року, свідчать показники бюджету.
В Україні близько семи мільйонів квартир у багатоквартирних будинках, свідчить офіційна статистика. Більшість із них є недостатньо енергоефективними, навіть відповідно до українських державних будівельних норм, за винятком частини новобудов. Але передовсім мешканцям багатоповерхівок треба зрозуміти, з чого почати, щоб досягти найкращого ефекту, радить у коментарі Радіо Свобода експерт «Реанімаційного пакету реформ» з енергоефективності Святослав Павлюк.
«Правильні дії щодо багатоповерхівки: спершу – створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Бо саме ОСББ є механізмом ухвалення подальших рішень. Далі потрібен нормальний енергоаудит, який покаже, що робити. Про першочергові роботи: варто починати із засобів обліку тепла й води. Також високий ефект дають індивідуальні теплові пункти із засобами погодної автоматичної регуляції. Чим тепліше за вікном, тим меншою буде подача тепла до будинку. Потім утеплення внутрішніх мереж, заміна вікон, засоби обліку і регулювання у квартирах, утеплення стін і даху», – розповідає експерт.
Проте, за його словами, остаточний план робіт буде зрозумілим лише після енергоаудиту, оскільки будинки різняться і за типовими проектами, і за станом мереж. Так у будинках із високою температурою у квартирах найважливішим буде тепловий пункт і облік, у тих, де прохолодно, не обійтися без комплексного утеплення.
За підрахунками «Реанімаційного пакету реформ», загальна площа багатоповерхового житла в Україні – 960 мільйонів квадратних метрів. Якщо враховувати, що модернізація українського будинку до європейських стандартів енергоефективності коштує в середньому від 100 євро за квадратний метр (у ЄС ця сума – 140 євро за метр), то Україні треба інвестувати 100 мільярдів євро у житловий фонд. Ані громадяни, ані держава окремо цих витрат не потягнуть, тож експерти «РПР» радять урядові щороку вкладати понад два мільярди євро у погашення відсотків на теплі кредити, а громадянам – залучати в ці роботи власні кошти й гроші інвесторів.
У підсумку модернізоване житло означає зменшення вартості комунальних послуг на 30-80%, стверджують в енергосервісних компаніях, які працюють в Україні. Проте вони застерігають українців від неякісного утеплення: тонший утеплювач, ніж передбачено розрахунками для конкретного будинку і його кліматичної зони, може викликати цвіль і руйнування стін, тож його рано чи пізно доведеться знімати й замінювати, кажуть фахівці.
Термомодернізація житла, якщо вона набуде масового характеру, стане стратегічною перевагою і для окремих українців, і для держави в цілому, стверджує експерт з питань енергетики, колишній член Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Андрій Герус.
«Це однозначно позитивний процес, який призводить до зменшення споживання і теплової енергії, і електричної. У бізнесі ця проблема практично вирішена, бо там давно енергоресурси є дорогими. Але проблема залишається для житлового сектору і для бюджетних установ. Це дуже корисний процес, бо він призводить до зменшення споживання, який у підсумку допоможе зменшити споживання газу і в підсумку «перетравити» той рівень тарифного навантаження, яке є в Україні»,– заявив експерт у коментарі Радіо Свобода.
Українські будівельні норми передбачають, що багатоповерховий житловий будинок має споживати не більше від 50-55 кіловат-годин на квадратний метр площі на рік. Однак звичайні, не модернізовані українські будинки, споживають у рази більше – від 100 до 250 кіловат-годин на метр квадратний на рік. Такі ж за площею будинки у ЄС витрачають приблизно утричі менше енергоресурсів.
