Рік тому, 11 червня 2017-го, почав діяти безвізовий режим між Україною та країнами Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Тоді вже протягом першого дня до ЄС поїхали 52 тисячі осіб. Кожен п’ятий мандрівник мав біометричний паспорт. За рік цією можливістю вже скористалися понад півмільйона українців. Український паспорт різко «підскочив» у рейтингу престижності на 31 місце у світі, адже українці з біометричними паспортами можуть тепер відправитися у подорож до 90 країн світу.
Київ отримав «безвіз» пізніше, ніж Кишинів та Тбілісі, хоча розпочинав переговори раніше, ніж Молдова і Грузія. Безвізовий режим важко давався і українській державі, і громадянському суспільству, яке не зупиняло свій тиск щоразу, коли Європейський союз вказував на ті чи інші недоліки, що відкладали «безвіз».
Нині про рік без віз вже мало хто згадує – таким природнім багатьом здається можливість взяти паспорт, квиток і рушати у подорож. Щоб нагадати українцям про те, що їхнє життя перейшло у «нову історичну епоху», Міністерство закордонних справ України навіть організувало у соціальних мережах конкурс на найкращу світлину з подорожей до Європи.
За даними Державної прикордонної служби, 555 тисяч українців відвідали за останній рік країни Європейського союзу і лише півтори тисячі українців отримали відмову на в’їзд до ЄС.
Зростання попиту на поїздки привело в Україну і бюджетних авіаперевізників – компанія Wizzair збільшила кількість рейсів з України, компанія Ryanair, яка минулого року не змогла домовитися про польоти з України, нині повернулася з планами 10 нових рейсів з Києва та 5 зі Львова. Інші європейські бюджетні перевізники, серед них британський EasyJet та німецький Eurowings повідомляють про плани приходу на український ринок.
Безвізові поїздки спростили і культурний обмін. Коли Український інститут книги вперше взяв участь у ярмарку «Світ книги» у Празі у травні цього року, мало хто вже згадував, що значною мірою їхню поїздку та поїздку інших запрошених гостей, що брали участь у культурній програмі ярмарку, уможливив саме «безвіз».
Користуватися безвізовими подорожами можуть усі без винятку громадяни України, незалежно від того, де вони проживають. Єворопейський союз особливо наголошував на тому, що навіть ті громадяни, які живуть на окупованих територіях Донбасу чи Криму, так само, які інші українці, можуть подорожувати до Європи без віз. Це, на думку оглядачів, може бути важливим фактором привабливості України в районах, над якими вона не має контролю. Скористатися з «безвізу» змогли навіть підлітки з Донбасу, яких Радіо Свобода зустріло у Празі. За три дні двоє підприємливих 16-річних школярів зі Слов’янська змогли здолати відстань до Праги автостопом, побувавши у Братиславі, Відні та Будапешті і вщент розбивши міф про те, що «Європа недоступна для українців, бо вони не мають на це грошей».
Робота над полегшенням подорожей для українців на цьому не припиняється і Міністерство закордонних справ повідомляє, що незабаром для власників українських паспортів «відкриється» вся Латинська Америка.
А от в Європі перед українськими дипломатами стоїть завдання, яке поки що виглядає надто міцним горішком – на тлі виходу Великої Британії з Європейського союзу ця країна не поспішає полегшувати подорожі для українців. У зв’язку з цим автор редакційного коментаря «Європейської правди» навіть пропонував відновити для британців візовий режим для в’їзду в Україну, щоб змусити британську владу активніше іти на переговори з Києвом щодо скасування віз для українців.
