Брюссель – Рівно рік тому, 11 червня, між 26 країнами Шенгенського простору і Україною запрацював безвізовий режим. Однак, очікуваного «виїзду українців» до держав «шенгену» за цей «безвізовий рік» не сталося: в ЄС цей період оцінюють доволі позитивно. На думку фахівців, українська міграція загрози Євросоюзу на сьогодні не представляє, хоча окремі ризики є. Здебільшого, кажуть експерти, вони пов’язані зі спробами перетину кордону із невідповідними документами чи працевлаштуваннями із фальшивими дозволами, зокрема у Польщі.
Коли мова заходить про безвізовий режим України та ЄС, то європейські чиновники, політики чи експерти вказують на те, що за цей рік не сталося жодних катастрофічних «виїздів українських громадян» до Шенгенського простору. Причому наголошують: так, обсяги поїздок українців до ЄС зросли суттєво, але йдеться не про міграцію, а про пожвавлення мобільності.
Інший елемент, на якому акцентують увагу в євроустановах, скажімо, в Єврокомісії, чи в агенції Frontex, яка й займається менеджментом кордонів і міграції, – загальні оцінки річного досвіду «безвізу» з Україною доволі позитивні. І як на це звертають увагу деякі експерти з питань міграції, критичних коментарів чи зауважень, які б вказували на те, що ЄС невдоволений скасованим візовим режимом, на сьогодні не було жодних.
Єдине, де відчувається деяка пересторога з боку ЄС, так це у питанні, яке хоч і пов’язане із «безвізом» опосередковано, але було одним із аргументів, коли візи скасовували. Йдеться про боротьбу із корупцією, серйозне зрушення в якій було зроблене останнім часом, і особливо, минулого тижня, коли Верховна Рада підтримала закон щодо Антикорупційного суду.
Єдиний елемент, який може викликати невдоволення, – це антикорупційна політика України, яка була й залишається однією з умов надання і подальшої дії «безвізу»Марта Ярошевич
На це ж вказує у розмові з Радіо Свобода старший аналітик із варшавського Центру східних досліджень Марта Ярошевич.
«Єдиний елемент, який може викликати невдоволення, – це антикорупційна політика України, яка була й залишається однією з умов надання і подальшої дії «безвізу», – каже експерт.
Нелегальна міграція та підроблені трудові дозволи
Що ж до нелегальної міграції, то у цьому сенсі було помічене деяке незначне зростання. Як кажуть у Брюсселі, тут мається на увазі та кількість українців, які були впіймані при незаконному перетині кордонів чи при спробі це зробити без належних документів чи із фіктивними документами. Але наголошується, що тут йдеться виключно про східні кордони: з Польщею, Угорщиною чи Словаччиною.
Інший аспект, на який звертають увагу при підбитті підсумків річної дії «безвізу», – величезна кількість українських заробітчан у сусідній Польщі. Польські фахівці, при цьому кажуть, що оцінювати кількість трудових мігрантів складно, і хоча йде мова про мільйон осіб, ця цифра може бути дещо перебільшена.
Марта Ярошевич додає, що динаміка перетину, скажімо, польського кордону протягом періоду, починаючи з червня минулого року, була доволі неоднорідною. Перші місяці помічалося деяке збільшення, далі – в осінньо-зимовий період – кількість українців, що в’їжджали до Польщі дещо скоротилася. Однак із настанням весни поїздки знову пожвавішали.
Коментуючи питання можливої загрози міграції з України до держав Шенгенського простору, польський експерт каже, що доцільніше було б говорити не про «загрозу», а про «ризики».
«Я б називала це не загрозою, а ризиком, оскільки, йдеться про феномен, коли при контролі виявляється чимало випадків використання громадянами України підроблених документів. В першу чергу не фальшивих паспортів чи віз, а підроблених дозволів на роботу в Польщі», – пояснила Радіо Свобода Марта Ярошевич.
ЄС все ще чекає на виконання деяких положень «домашньої роботи»
Коли Грузія та Україна перейшли до фінальної фази в наданні їм безвізового режиму, ЄС створив у себе так званий «механізм зупинки» лібералізованого візового режиму. Він передбачає можливість відновлення обов’язкової наявності віз для подорожей, в разі, якщо правила руху з одними тільки біометричними паспортами будуть грубо й масово порушуватися.
Підбиваючи підсумки наприкінці минулого року, Єврокомісія зазначала, що Україна повинна втримати динаміку боротьби із корупцією, докладати більше зусиль для запобігання ризику нелегальної міграції, інформувати громадян про те, що можна, а що ні в рамках «безвізу» та посилити боротьбу з організованою злочинністю.
І якщо у справі створення Антикорупційного суду Україна щойно продемонструвала чималий прогрес, то у питанні контролю електронних декларацій та обов’язкового декларування своїх статків представниками громадянського суспільства, яке бореться із корупцією, «домашня робота» ще залишається невиконаною.
Як змінилося ставлення до українців за рік «безвізу»?
Загалом, українські мігранти у західних державах, зокрема, Франції чи Бельгії, – це, у порівнянні із румунськими, болгарськими чи мігрантами з держав Північної Африки та Близького Сходу, – дуже незначна частка.
Як було й раніше, українці мають доволі гарний імідж працьовитих та вихованих людей. Вони не фігурують у кримінальних зведеннях, де, наприклад, нерідко йдеться про мігрантів із Чечні чи Балканських держав. Тож, аби за рік «безвізу» була помічена суттєва зміна щодо ставлення до громадян з України, наразі сказати не можна. Водночас, ті європейці, які краще орієнтуються у новинах та географічному розташуванні батьківщини українців, мають про них, здебільшого, позитивну уяву.
