Що найважче для жителів Донбасу, на що сподіваються українські військові та які нові складнощі постали перед спостережною місією ОБСЄ в Україні. Про це спецпредставник США з питань України розповів в інтерв’ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Ґонґадзе під час свого перебування на сході України.
«Людей на Донбасі виснажує постійний стрес», – поділився своїми враженнями від зустрічей Курт Волкер дорогою під час візиту до України.
«Люди страждають при перетині лінії розмежування з окупованою територією в той чи інший бік, солдатів вбивають час від часу, але з цим справляються», – наголосив Волкер.
«Річ, на яку декілька людей вказали – це сам стрес, тиск, який вони відчувають щодня, і наскільки це виснажує. Була старенька жінка яка, очевидно, прожила там все своє життя, і вона сказала: «Зараз – весна, квіти квітнуть – дуже гарно, але ми не можемо цим насолоджуватись». Я думаю, ці слова підсумовують все», – зауважив Волкер.
Всі проживають тут і говорять, що найважливіше – це мир і, що територію необхідно повернути УкраїніКурт Волкер
Посадовець відзначив, що навіть ті російськомовні жителі Донбасу, з якими він зустрічався, хочуть, щоб Донбас, зрештою, повернули Україні. Це повністю суперечить кремлівській риториці, зауважив Волкер.
«Цікаво, що вони всі спілкувались російською. Це, очевидно, етнічні росіяни. Всі проживають тут і всі говорять, що найважливіше – це мир і, що територію необхідно повернути Україні. Вони про це дуже чітко заявляли. Коли ми чуємо від російської влади, що російськомовне населення налаштоване проти України, відчуває загрозу, що це – «етнічний конфлікт» – все це, очевидно, не так».
Волкер наголосив на нових викликах, які стоять перед місією ОБСЄ і зауважив, що нові обмеження ОБСЄ можуть змусити цю організацію думати, що російській стороні є що приховувати.
«В ОБСЄ говорили про свободу пересування, про тиск, про те, що, починаючи з лютого, перед ними постають все більші складнощі в отриманні доступу до українсько-російського міжнародного кордону. За своїми повноваженнями, вони мають право там бути і вони повинні мати право пересуватись окупованою територією. Такі обмеження унеможливлюють для них виконання своєї роботи», – зауважив Волкер.
– Наскільки мені відомо, вони говорили, що не можуть дістатись до певних районів, і це може бути знаком, що там щось відбувається, що російська сторона не хоче показувати.
– Так, саме так вони і сказали. Можна запитати, навіщо вносити зміни, якщо, хоча б недосконало, але вони це могли робити. Давайте усвідомлювати, що навіть за найкращих умов на всьому шляху до кордону встановлені пропускні пункти. Це означає, що заздалегідь йдуть повідомлення: «Добре, їде ОБСЄ, готуйтесь, щоб вони нічого не побачили». Так було. Доки вони доїдуть, їм не дозволялось там ночувати, і вони мусили повертатись, доки було світло, тому на кордоні не було достатньо ефективного спостереження. Однак навіть це змінилось, і тепер вони не можуть навіть туди потрапити, і тому думають, що там щось є і Росія просто не хоче, щоб вони бачили, що ті тепер роблять.
– Ви мали нагоду спілкуватись з українськими військовими і Ви плануєте ще раз зустрітись з ними. Що вони вам кажуть? Що є важливим для них?
Росіяни намагаються змусити українців і міжнародну спільноту спілкуватись з маріонетковими режимами, однак вони не мають контролю, тому потрібно говорити з росіянами
– Вони вважають, що роблять дуже важливу справу, захищаючи країну. Вони хочуть отримати допомогу в обороноздатності, і ми переконані, що її важливо надавати. Одне з найважливіших питань, яке завжди піднімають українці, це СЦКК – це координаційна група, до якої раніше входили російські генерали, російські військові керівники, як і українські. Тоді можна було розводити обстріли, забезпечувати стримування вогню на виконання режиму припинення вогню на місцях. Коли були питання обмеження свободи пересування для спостерігачів, можна було про це повідомляти командувачам і їх вирішувати. Росія вивела своїх представників із СЦКК. Росіяни намагаються змусити українців і міжнародну спільноту спілкуватись з маріонетковими режимами, так званими луганською і донецькою «народними республіками», однак вони насправді не мають контролю, і тому потрібно говорити з росіянами, щоб мати змогу ефективно спілкуватись про такі речі.
Ще одна річ, яку ми чуємо всюди як від цивільних, так і від військових – це необхідність забезпечення режиму припинення вогню. Все, починаючи від ремонту електромереж та водопостачання, насосів з фільтрування води, точок перетину лінії розмежування – мостів та доріг – все це потрібно ремонтувати і робити безпечним. Це дуже важко зробити, якщо йдуть активні бої.
– Яким ви бачите майбутнє цього регіону?
Саме населення створює потужну базу для успіху цього регіону
– Гадаю, і давайте почнемо з позитивів, це – стійкість місцевого населення. Вони дуже сильні, вони не полишають надії, вони хочуть побачити мир і відбудову. Саме населення створює потужну базу для успіху цього регіону. Якщо подивитись навколо – це красива аграрна країна, тут чудова родюча земля, є вуглевидобування, є потенціал для промисловості, виникнення нових підприємств, тому тут є основа для можливої відбудови.
Якщо йдеться про конфлікт – існує потужний консенсус в Україні, а також в США та ЄС, де Франція та Німеччина залучені до «нормандського процесу». Всі погоджуються, що ми хочемо побачити мир і припинення вогню, а також втілення Мінських домовленостей, за якими Росія має забрати свої сили, створивши можливості для політичного врегулювання і повернення території до України. Ми навіть багато обговорювали ідею залучення миротворчих сил в рамках мандату ООН, щоб після відходу російських сил, розпуску «народних республік», безпеку і контроль над територіями забезпечували б сили з міжнародним мандатом, які також дозволили б втілити політичні заходи, передбачені Мінськими домовленостями. Наприклад, вибори мають проходити в безпечному середовищі. Є консенсус про шлях вперед. Така пропозиція висувалась Росії, ми обговорювали це з росіянами, і це справді залежить від президента Путіна і російської стратегії.
Якщо вони хочуть побачити врегулювання цього конфлікту і відновлення нормального життя місцевого населення, яке, я хочу додати, є російськомовним, то це реалістично, це можна зробити.
