Одна професія більше не годує все життя, стверджує фахівець із рекрутингу Сергій Марченко. Тому він радить опановувати перш за все не спеціальність, а готовність до змін. А експерт з людського ресурсу Тетяна Пашкіна вказує на різницю між професіями, які обирають абітурієнти, та навичками, що потрібні роботодавцям.
Хоча чимало професій можна автоматизувати, експерт з людського ресурсу Тетяна Пашкіна не вважає, що Україна встигає за світовими трендами в цьому напрямку.
Потрібно буде випускати дипломованих архітекторів віртуальної реальності не в цій п’яти'річціТетяна Пашкіна
«Звісно, архітектори віртуальної реальності, біотехнології – все це має користуватись попитом, але поки що, я б сказала, це одиничні випадки. І ситуація, коли нам потрібно буде випускати дипломованих архітекторів віртуальної реальності – мені здається, не в цій п’ятирічці точно», – припускає вона в ефірі Радіо Свобода.
Оскільки адаптувати освітні програми державних навчальних установ займає чимало часу, брак фахівців з новітніх технологій покривають короткотермінові курси. Однак Пашкіна звертає увагу на особливе ставлення до вищої освіти в українському суспільстві.
Є громадська думка, що диплом – це щастяТетяна Пашкіна
«Є така громадська думка, що диплом – це щастя, яке гарантує хороше працевлаштування і гідну заробітну платню. Відповідно, середня освіта не є кваліфікованою, це якийсь другий сорт і так далі і тому подібне. І тому в Україні є, мені здається, великий перекіс на користь вишів, і тому велика кількість безробітних працівників, і дипломованих, звісно, і серйозна недостача кваліфікованої освіти для середньої виробничої ланки».
Засновник агенції «Рекрутинг майбутнього» Сергій Марченко погоджується з цією тезою, однак звертає увагу на те, що спектр спеціальностей виходить за межі виробничих.
Зараз часто не можуть знайти навіть прибиральницюСергій Марченко
«Якщо кілька років тому шукали гарних продавців, «продажників», менеджерів з продажів – це була одна з найбільш популярних професій, то зараз дуже часто не можуть знайти навіть прибиральницю, не можуть знайти водія, не можуть знайти навіть людей некваліфікованих професій – і це велика проблема. Тому попит зараз є практично на людей будь-яких спеціальностей», – запевняє він.
За словами підприємця, на ринок праці впливають кілька факторів. Наприклад, зростання ВВП та запровадження безвізу, яке спростило українцям виїзд на заробітки. Крім того, і західні підприємці відкривають виробничі потужності в Україні, додає експерт.
Було відкрито декілька фабрик з виробництва автозапчастин в західному регіоніСергій Марченко
«Поки що більше заходять на Західну Україну – останніми роками, якщо пам’ятаєте, було відкрито декілька фабрик з виробництва автозапчастин в західному регіоні, і там тоді пропонувалися досить конкурентні заробітні плати на рівні дев’яти тисяч гривень за некваліфіковану працю. Для Західної України це загалом непогана заробітна платня», – міркує він.
За словами Тетяни Пашкіної, найпопулярніші професії серед абітурієнтів протягом останніх п’яти років незмінні – це право, менеджмент, філологія, економіка та фінанси, а також туризм. Вона додає, що ВНЗ випускають більше фахівців у цих та деяких інших галузях, ніж потрібно ринку, що дає в результаті так зване «дипломоване безробіття».
Кількість екологів, соціологів, політологів, яка випускається, ринком праці не затребуванаТетяна Пашкіна
«Та кількість екологів, соціологів, політологів, яка випускається, мені здається, ринком праці не затребувана. Через це є велика кількість дипломованих фахівців, які вважають, що їхній фах потрібний, бажають за ним працювати, але не мають змоги і стикаються з вимогами роботодавців, яким потрібні програмісти, інженери, слюсарі, механіки, менеджери з продажів – те, чого не випускають виші в достатній кількості», – констатує вона.
«Потрібно весь час бути готовим до змін»
Сергій Марченко зауважує: в сьогоднішньому мінливому світі не варто очікувати, що одна професія годуватиме все життя.
«Як було в якісь Середні віки – ти, наприклад, гончар і ти гончарем працюєш все життя, твій син гончар, онук гончар. Світ змінюється так швидко, професії просто зникають. Мабуть, якби зараз давати пораду учням старшим класів, їхнім батькам, я б все-таки їх орієнтував не на те, щоб знайти якусь професію, яка точно буде перспективною, я б орієнтував їх на те, потрібно весь час бути готовим до змін, весь час шукати те, що тобі цікаво і цікаво ринку», – радить він.
Крім того, на думку підприємця, студенти не мають мотивації отримувати якісну освіту, адже самі за неї не платять.
Після школи дитина сама бере кредит і потім буде цей кредит гаситиСергій Марченко
«Якщо порівнювати з іншими країнами, тими ж Штатами, там освіта дорога, вона коштує 50-150 тисяч доларів. І після школи дитина сама бере кредит – не батьки дають гроші, а вона сама бере кредит, і потім ця молода людина буде цей кредит гасити. І там зовсім інше ставлення до навчання та виробничих практик. І тоді людина зацікавлена працювати після вишу, бо їй треба кредит віддавати», – порівнює він.
Марченко запевняє: роботодавці охоче візьмуть людину без досвіду роботи: «Поставте запитання роботодавцям: вони реально готові брати, як то кажуть, будь-кого, аби був хоч трохи притомний. Коли людина приходить і елементарно готова навчатися, слухати поради старших колег, вдосконалюватись».
Однак, як зауважує провідна аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, можливість навчати персонал є не в усіх.
Середній та малий бізнес не має коштів на навчання працівниківОлександра Бетлій
«Роботодавці, великі компанії далі навчають своїх працівників, вони, в принципі, можуть взяти людину на роботу і навчити. Але розвивається середній та малий бізнес, і в цього бізнесу немає коштів на навчання своїх працівників», – пояснює вона.
Це дається взнаки, за словами Бетлій, там, де інституційна освіта недостатньо ефективна, а саме в сфері виробничих професій: «У нас проблема зі слюсарями, сантехніками, іншими робітничими професіями. Але водночас наші ПТУ зараз не мають нормального фінансування, в результаті в них застаріла матеріальна база, і вони не можуть навчити таких працівників, які потрібні роботодавцю».
Аналітик посилається на дані свого інституту – 15% опитаних представників промислових компаній нарікають на те, що їм складно знайти кваліфіковані кадри.
«Є розрив між тим, чого люди вчаться, і тим, що потрібно роботодавцю. Щоб скоротити цей розрив, нам все ж таки треба змінювати освітні програми. І передусім ми говоримо навіть не про університети, а про професійно-технічну освіту», – переконана вона.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
