Наступні президентські та парламентські вибори заплановано на 2019 рік, проте політичні сили вже розгорнули підготовку. Хтось готує стратегії перемоги – непублічно. Інші ж уже активно рекламують себе з білбордів та телеекранів. Боротьба йтиме за кожен голос українця. Проте, як громадяни обиратимуть тих, хто представлятиме їхні інтереси в найближчі роки? Обіцяна виборча реформа та оновлення складу Центральної виборчої комісії гальмуються вже тривалий час. Може статись, що за нових обранців громадяни голосуватимуть за законами ще часів екс-президента Віктора Януковича.
Є кілька давноочікуваних змін у виборчому процесі, які потенційно можуть зробити волевиявлення українців прозорішим та об’єктивнішим.
Новий закон про вибори
Голосування в першому читанні за виборчу реформу (№3112-1) в листопаді 2017 року стало, у певній мірі, сюрпризом не лише для громадян, але і для самих депутатів. Хоч зміни були дуже очікуваними, все ж у кулуарах Верховної Ради парламентарі запевняли: законопроект настільки болючий для політичних сил, що навряд чи набере голоси.
Вільне голосування фракцій спрацювало, і документ передали на доопрацювання до другого читання. У якому вигляді і коли його розглядатимуть вцілому – поки незрозуміло.
Проте на осінь минулого року виборча реформа передбачала поступову відмову від мажоритарного принципу. Ось як це може працювати: голосування за парламентарів та депутатів обласних і міських рад через відкриті списки кандидатів персоніфікують. Для цього Україна поділиться на 27 виборчих регіонів.
Для кожного з регіонів партія формуватиме свої списки. Виборець обов’язково голосуватиме за одну з партій і, якщо є бажання, за когось із кандидатів, якого партія висунула – таким чином буде формуватися рейтинг кандидатів. Прохідний бар’єр тоді пропонували встановити на рівні 4%.
Таким чином у містах, де живе більше ніж 90 тисяч виборців (а це обласні центри і більше), запровадять відкриті списки. Населений пункт поділиться на округи, де вибори рейтингуватимуть кандидатів, яких подала партія.
Мерів великих міст пропонують обирати у два тури. До президентських виборів суттєвих змін немає, сказав співавтор законопроекту. Лиш тепер кандидат на головну посаду країни не повинен буде збирати підписи виборців, достатньо буде для висування підтримки 300 посадовців – чиновників або депутатів різного рівня.
Проте повністю піти від мажоритарки не вдасться. На виборах до сільських, селищних, районних і міських рад маленьких міст (до 90 тисяч виборців) така система залишиться.
12 квітня спікер Андрій Парубій заявив, що до документа запропонували майже 4300 правок. І через складність процедури розгляд у другому читанні може розтягтися на тиждень, анонсував Парубій.
«І я знаю, що це буде непроста дискусія в залі», – говорив спікер 12 квітня.
На сьогодні кількість депутатських побажань ще зросла – майже 4500 правок, каже координатор Громадського руху «Чесно» Микола Виговський. Це колосальна кількість, навіть якщо порівнювати з іншими резонансними законопроектами.
«Там є правки на будь-який смак. Це як кубик Рубика. Який можна скласти в залежності від того, який буде консенсус», – каже Виговський.
Проте за півроку роботи профільний комітет встиг розглянути лише близько 300 правок із майже 4500: депутати збираються нерегулярно, часто бракує кворуму, говорить експерт.
«Існує небезпека, що на цій сесії парламент може не встигнути ухвалити виборчий кодекс. А це пряма небезпека того, що не встигнуть зробити реформу до наступних виборів. Тому що виборчі правила не можна міняти менше ніж за рік до наступних виборів. Виборча система потребує тривалої імплементації, навчань комісії, інша логістика підрахунку», – каже Виговський.
Однак політичної волі на те, щоби пришвидшитись і увійти в нові вибори з новим законодавством депутати поки не демонструють, каже експерт.
Покарання за порушення на виборах
Ще одне важливе нововведення, яке напрацювали аналітики Громадської мережі «Опора» – законопроект про посилення відповідальності за порушення на виборах.
Якщо його ухвалять, то, скажімо, за незаконне вкидання бюлетеня людина отримає 2 роки, за продаж голосу – 2 роки, за підкуп виборця – до 6 років.
«Ми свідомо йшли тривалим шляхом: близько 25 консультацій в регіонах, 75 обговорень проблем невідворотності покарання за вчинення злочинів проти виборчих прав, десятки консультацій з урядовими та неурядовими структурами, 2 урядових комітети та 1 засідання КМУ», – повідомила координатор мережі Ольга Айвазовська.
Деякі політологи уже заявили, що не надто вірять в ефективність цього законопроекту. Мовляв, українські закони і так передбачають покарання за ті чи інші виборчі маніпуляції та зловживання, проте мало кого карають.
Микола Виговський налаштований оптимістично: ті закони, що діють зараз, недосконалі саме процедурно – довести злочин надзвичайно складно. А от запропоновані зміни можуть дійсно зробити виборчий процес прозорішим, вважає експерт.
«Принаймні, відповідно до цього закону можна буде реально притягати за злочини. Громадяни отримають інструмент, щоби тиснути на владу, щоби ці вироки дійсно виносились, а кримінальні справи розслідувались. Бо зараз просто це малоймовірно», – каже Виговський.
Нова ЦВК
Ще одне питання, що надовго зависло – новий склад ЦВК.
Ще 1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії. І лише у лютому 2018 президент Петро Порошенко вніс на розгляд парламенту кандидатури 14 нових членів ЦВК. Спецперевірка кандидатів у члени комісії вже завершилась.
Тепер українські експерти з виборчої реформи та міжнародні партнери наполягають, що парламент має якомога швидше призначити відібраних претендентів. Серед останніх новин – 18 квітня комітет обговорив, і рекомендував Раді це зробити.
Підганяють Україну тимчасовий повірений у справах Делегації Європейської комісії та посли Канади, Великої Британії, США й Німеччини. Дипломати підписались під спільним листом про те, що зволікати з новим складом більше не можна.
«Висунення у січні 2018 року 14 кандидатів до Центральної виборчої комісії стало важливим кроком на шляху до оновлення цієї стратегічної інституції. Тепер, після того, як раніше цього місяця процедура відповідної внутрішньої перевірки усіх кандидатів була успішно завершена, ми знову звертаємося до вас із закликом завершити цей процес без зволікань», – йдеться у їхньому зверненні до депутатів.
На думку дипломатів, нехай навіть одна посада, щодо якої фракції не зможуть домовитись, буде ще певний час вакантною – зволікати все-одно не можна. Дієздатна ЦВК і політичний баланс її членів дуже важливі для подальших виборів, зазначають вони в листі.
Посольство США також сподівається, що у новому складі української ЦВК будуть «представлені всі парламентські фракції, забезпечуючи прозорість і довіру до майбутніх виборів».
